Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Civil low of Ukraine 2002, Kn. 2..doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
03.05.2019
Размер:
5.86 Mб
Скачать

§ 2. Класифікація зобов'язань за спільною діяльністю та підстави їх виникнення

Основні типи та види зобов'язань за спільною діяльністю. Залежно від особливостей співробітництва, цілей, що ставлять перед собою його учасники, та інших чинників група зобов'язань за спільною діяльністю поділяється на два основні типи.

По-перше, учасники можуть обрати організаційно-правову форму їх спільної Діяльності, що не передбачає створення юридичної особи. В цьому разі відносини, що виникають між учасниками, оформляються у договорі про спільну діяльність, який є юридичним фактом або підставою виникнення зобов'язання за спільною діяльністю і містить усі істотні та інші умови взаємовідносин сторін.

74 Глава 63

По-друге, спільна діяльність учасників може бути спрямована на здійснення іівробітництва для створення і діяльності самостійного суб'єкта права — юри-4чної особи. Тут на підставі правових вимог, що пред'являються до даного виду іільної діяльності, учасникам необхідно укласти установчий договір, який не льки регулює їх спільну діяльність, а й визначає правовий статус створеної ни-и з цією метою юридичної особи.

Щодо того, чи можна установчий договір розглядати як різновид договору зо спільну діяльність, існують різні думки. Так, Є. Суханов вважає, що спільна яльність учасників юридичної особи не може регулюватися традиційним дого-)ром про спільну діяльність. На його думку, цей договір не підходить навіть для ггулювання відносин щодо створення юридичної особи1. Виняток становлять )говори про створення засновниками майбутнього акціонерного товариства, тже такий договір не визначає правового становища створеної на його підставі ридичної особи2. На цій же підставі проф. Є. Суханов не включає до категорії :тановчих договори про створення, зокрема, громадських організацій, фондів та ших формувань, які є юридичними особами. Такі договори, на його думку, за юїм характером є різновидом договорів про спільну діяльність, оскільки містять шіе положення про організаційні засади створення юридичної особи, не визна-іють її правового статусу і не виконують функції установчих документів.

Інші автори вважають, що установчий договір є різновидом договорів про іільну діяльність. На їх думку, діяльність осіб зі створення, наприклад, повного шариства та взаємовідносини його учасників щодо управління повністю укла-іються в рамки договору про спільну діяльність3.

Вважаємо, що хоч сучасне законодавство знає установчий договір як окре-т тип договірних зобов'язань, до цих правовідносин можуть застосовуватися і аналогією закону норми договору про спільну діяльність, якщо їх застосуван-і не суперечить суті та призначенню відповідних товариств.

Підстави виникнення зобов'язань за спільною діяльністю. З вищена-:деного випливає, що ці зобов'язання виникають на підставі різних договорів, сновними їх типами є договори про спільну діяльність та установчі договори, в їжах яких також існує поділ за різними критеріями. Так, договори про спільну яльність можуть опосередковувати діяльність, що здійснюється як на основі подання вкладів учасників, так і без поєднання вкладів учасників. Частіше укла-іються договори, в яких поєднуються вклади учасників. Але на практиці трап-[ються й такі, за якими сторони зобов'язуються спільно діяти в загальному тересі, не роблячи при цьому ніяких внесків (наприклад, договори про ви-ібничу спеціалізацію, про різного роду співробітництво тощо). Ці договори )жна назвати договорами про спільну діяльність у широкому розумінні. На цю

Гражданское право / Под ред. Е. А. Суханова — Т. 2. — С. 371—376.

Нині цю думку вже закріплено в ст. 98 нового ЦК Російської Федерації. Закон України "Про

:подарські товариства" відносить цей договір до категорії установчих договорів. У новому ЦК

сраїни із розряду установчих виводиться не лише договір про створення акціонерного товарист-

а й договір про створення товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю. Єдиним

гановчим документом для таких товариств є тільки статут.

Гражданское право / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. — СПб, 1997. — Т. 2.

Зобов'язання за спільною діяльністю 475

обставину звернули також увагу коментатори ЦК Російської Федерації1. Проте чіткого законодавчого закріплення такого поділу в ЦК Російської Федерації немає. У новому ЦК України договір про спільну діяльність трактується широко, зокрема пропонується таке його визначення: "За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення будь-якої мети, що не суперечить законові" (ст. 1149). Таким чином, тут називається загальна ознака всіх договорів про спільну діяльність, а саме — спільна діяльність для досягнення загальної мети. Якщо така діяльність здійснюється на основі поєднання вкладів учасників, такий договір називається договором простого товариства. Для всіх видів договорів про спільну діяльність ЦК України передбачає ще два загальні положення: 1) письмова форма договору; 2) учасникам договору надається велика диспозитивність у встановленні умов договору, якщо інше не передбачено законом про окремі види спільної діяльності (ст. 1150).

Авилов Г, Е. Простое товаршцество // Гражданский кодекс Российской Федерации. — Ч. 2. Текст, комментарии, алфавитно-предметньїй указатель / Под ред. О. М. Кознрь, А. Л. Маковско-го, С. А. Хохлова. - М„ 1996. - С. 562-563.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]