§ 3. Права та обов'язки сторін. Правові наслідки неналежного виконання умов договору підряду

Уклавши договір підряду, сторони тим самим беруть на себе відповідні ібов'язки з одночасним набуттям певних прав. Права та обов'язки підрядника і іамовника значною мірою обумовлюються умовами договору, якщо інше прямо іе передбачено законом або типовими договорами.

Найважливіші обов'язки підрядника, передбачені відповідними статтями ЦК ФСР, ЦК України. Так, він відповідно зобов'язаний;

а) виконати певну роботу за завданням замовника (ст. 332; ст. 856);

б) виконати роботу із своїх матеріалів, якщо інше не встановлено закономібо договором (ст. 335; ст. 858);

в) правильно використовувати матеріали замовника; дати замовникові звітіро використання матеріалів і повернути лишок матеріалу (ст. 336, ст. 859);

г) вжити усіх заходів до забезпечення збереження ввіреного йому замовником майна (ст. 337; ст. 860);

д) своєчасно попередити замовника про недоброякісність або непридатністьлатеріалів, одержаних від нього, про неприйнятність вказівок замовника та ін-ішх, не залежних від підрядчика обставин, що загрожують міцності, якості абоіридатності виконуваної роботи (ст. 340; ст. 866);

є) своєчасно приступити до виконання замовлення (ст. 347; ст. 868);

є) здати належно виконану роботу замовникові в обумовлений договором :трок (ст. 332; ст. 856).

Безумовно, наведений перелік обов'язків підрядника не є вичерпним, сторо-ш можуть передбачити й інші умови, обов'язкові для них. Невиконання або не-іалежне виконання підрядником згаданих та інших можливих обов'язків надає іамовникові право пред'явити до нього визначені законом вимоги.

За ЦК УРСР, ЦК України на замовника покладаються відповідно такі основні )бов'язки:

а) прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору (ст. 342;:т. 872);

б) оплатити виконану підрядником роботу після здачі всієї роботи, якщо іншеіє встановлено законом або договором (ст. 345, ст. 873);

в) на вимогу підрядника усунути обставини, які загрожують міцності абоіридатності виконуваної роботи (ст. 341; ст. 867);

г) сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в поряд-су, встановлених договором підряду (ст. 869 ЦК України).

У разі невиконання чи неналежного виконання перелічених та інших передбачених законом або договором обов'язків можуть настати відповідальність сто-)ін та інші правові наслідки. Відповідальність сторін базується на загальних іринципах цивільного права, зокрема на принципі вини.

Так, у ч. 1 ст. 347 ЦК УРСР записано: "Якщо підрядчик своєчасно не приступає до виконання договору або виконує роботу так повільно, що закінчення її ї обумовлений строк стає явно неможливим, замовник вправі відмовитися від договору або вимагати відшкодування збитків". Наведена норма з деякими ре-іакційними особливостями відтворена і в новому ЦК України (п. 2 ст. 868). / цьому разі йдеться про зволікання підрядником виконання роботи ще до обумовленого строку здачі її замовникові. На перший погляд складається враження

Договір підряду 185

про відсутність логіки в конструкції правової норми, яка допускає можливість відповідальності підрядника ще до настання строку здачі роботи. Проте це не так, оскільки виконання підрядником замовлення після обумовленого договором строку може стати для замовника взагалі непотрібним або навіть призвести до виникнення у нього збитків. Не виключено, що, упевнившись у неспроможності підрядника виконати його замовлення в обумовлений строк, замовник може розірвати з ним договір і знайти іншого, з кращими професійними можливостями, який здатний своєчасно виконати замовлення. У згаданій статті, однак, не розкривається зміст явної неможливості своєчасного виконання роботи. З'ясування цього питання залежить від багатьох конкретних обставин (складність предмета підряду, співвідношення строку, що минув, і строку, що залишається, відповідність часу технологічним нормам на виконання певного виду робіт тощо). Про явну неможливість своєчасно виконати замовлення може свідчити також недодержання підрядником встановлених нормативним актом або договором проміжних строків.

Під час виконання роботи можуть виникнути обставини, які загрожують якості замовлення. Закон визначає правові наслідки неякісного виконання підрядних робіт. Якщо під час виконання роботи, — як записано у ч. 2 ст. 347 ЦК України, — стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник вправі призначити підрядникові відповідний строк для усунення недоліків, а при невиконанні підрядником цієї вимоги у визначений строк — відмовитися від договору або вимагати відшкодування збитків, або доручити виправлення роботи третій особі за рахунок підрядника.

Редакцію наведеної норми не можна визнати вдалою. По-перше, не ясно, чи має право замовник за очевидності неналежного виконання роботи вимагати розірвання договору без попереднього встановлення строку для виправлення недоліків, оскільки початок тексту наведеної норми дає підстави для позитивної відповіді, а друга частина заперечує це. Такі сумніви викликає застосування законодавцем вислову "вправі призначити", тобто якщо в такому випадку замовник "вправі призначити" строк для усунення недоліків, то стають невідомими правові наслідки в ситуації, коли замовник не бажає встановити такий строк. По-друге, редакція статті може навести на думку, що в разі розірвання договору з подібних причин замовник позбавляється права вимагати відшкодування збитків. Проте це суперечило б загальним принципам зобов'язального права.

Дещо в Іншій редакції викладена аналогічна норма в новому ЦК, згідно з п. З ст. 868 якого у разі очевидності факту неналежного виконання роботи "замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги — відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, або доручити виправлення роботи Іншій особі за рахунок підрядника". У наведеній статті норма сформульована, на відміну від ст. 347 ЦК УРСР, таким чином, що дозволяє замовникові однозначно вимагати при відмові від договору відшкодування підрядником завданих вищенаведеним порушенням збитків.

Як ЦК УРСР (ч. З ст. 347), так і новий ЦК України (п. 4 ст. 868) надають замовникові право у будь-який момент до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, оплативши підряднику виконану роботу та відшкодувавши йому завдані розірванням договору збитки з тією особливістю, що перший Кодекс на-

Ї6 Глава 48

іє замовникові таке право за наявності "поважних причин", а другий Кодекс — :залежно від причин відмови від договору.

Настання тих чи інших правових наслідків залежить від характеру недоліків виконаному замовленні. Так, відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК УРСР, коли підряд-ік допустив відступи від умов договору, що погіршили роботу, або допустив ін-і недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатно травити зазначені недоліки у відповідний строк або відшкодувати йому необ-дні витрати з виправлення своїми засобами недоліків роботи, якщо договором федбачено таке право замовника, або відповідного зменшення винагороди за боту. Відповідно до п. 1 ст. 871 нового ЦК за таких порушень замовник має заво за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення недоліків у розумій строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх ви-)ат на виправлення недоліків, або відповідного зменшення плати за роботу, як-,о інше не встановлено договором. Наведена стаття має кілька новел, о-перше, вона надає замовникові право встановити "розумний" строк для ви-завлення недоліків, по-друге, наведене в ній правило діє в усіх випадках, якщо ше не встановлено договором. Однак в обох кодексах законодавець поділяє не-зліки на ті, які виявилися у вигляді відступів від умов договору, що погіршили іботу, та інші недоліки в роботі. Цілком очевидно, що під категорію "інших не-зліків у роботі" підпадають ті з них, які у принципі не знижують якості роботи, іе є відступом від умов договору (наприклад, підрядник виконав ремонт квар-іри шпалерами іншого кольору, ніж це було обумовлено договором). Наявність іких недоліків, однак, не дає замовникові права вимагати розірвання договору відшкодування збитків, він може лише зажадати відшкодування витрат на ви-равлення недоліків.

За наявності у роботі істотних відступів від договору або Інших істотних не-зліків замовник має право вимагати розірвання договору з відшкодуванням Зитків (ч. 2 ст. 344 ЦК УРСР, п. 2 ст. 871 ЦК України). Визнають недоліки іс-зтними або незначними самі сторони, а у разі спору — суд. Стосовно побуто-зго замовлення у постанові Пленуму Верховного Суду України від 6 липня 979 р. № 4 (із змінами, внесеними постановами від 29 червня 1984 р., від О червня 1989 р. та від 25 грудня 1992 р.) було дано роз'яснення, що до істот-их належать недоліки, які унеможливлюють використання речі відповідно до ЇЇ ільового призначення або які не можуть бути усунені відносно даного замовни-а, або для усунення яких потрібні великі затрати праці та часу, або які роблять редмет іншим, ніж передбачено договором. Проте зазначена Постанова Плену-у втратила чинність у зв'язку з прийняттям Пленумом Верховного Суду Украї-и постанови "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист рав споживачів" від 12 квітня 1996 р. № 5, в якій немає вищезгаданого роз'яс-ення щодо істотних недоліків, очевидно у зв'язку з тим, що в Законі України Про захист прав споживачів" є майже таке саме законодавче визначення по-яття істотних недоліків.

Закон, однак, не передбачає можливості примусового виправлення підрядни-ом істотних недоліків у роботі на вимогу замовника. І це правильно, оскільки за шого підходу можливі подальші невиправдані матеріальні витрати. Якщо стає чевидним, що підрядник професійно і технічно не в змозі усунути Істотні недо-іки, то економічно недоцільно І безперспективно примушувати його виправляти аздалегідь невиправні недоліки в роботі. У ст. 344 ЦК УРСР та ст. 871 ЦК Ук-

Договір підряду 187

раїни не встановлюються штрафні санкції (неустойка, штраф) за неякісне виконання роботи. Проте сторони не позбавлені права передбачати їх у договорі. Штрафні санкції можуть також встановлюватися в окремих законодавчих актах.

У ЦК України введено нову ст. 877 "Відповідальність підрядника за неналежну якість роботи", яка за своїм змістом багато в чому схожа на проаналізовану вище ст. 871, що свідчить про певну їх неузгодженість. Водночас у ній містяться окремі новели. Таким, наприклад, є положення про те, що підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. Новим тут є також правило про те, що підрядник відповідає за якість наданого ним матеріалу відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.

Правові наслідки неякісного виконання роботи, передбачені законодавством, застосовуються й тоді, коли недоліки сталися через несвоєчасне застереження або незастереження підрядником замовника про обставини, перелічені у ст. 340 ЦК УРСР, ст. 866 ЦК України, та через неякісні матеріали підрядника.

Підрядник відповідає за неправильне використання матеріалів, наданих замовником (ст. 334 ЦК УРСР, ст. 859 ЦК України). Більше того, підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу замовника, якщо не доведе неможливість їх виявлення при належному прийманні матеріалу (п. З ст. 859 ЦК України). Він також несе відповідальність за будь-яке упущення, що спричинило втрату або пошкодження ввіреного йому замовником майна (ст. 337 ЦКУРСР, ст. 860 ЦК України). Зміст відповідальності підрядника за вказані упущення у разі потреби визначають, виходячи також із загальних норм зобов'язального права.

Відповідні правові наслідки для сторін договору підряду настають у разі перевищення складеного кошторису (ст. 334 ЦК УРСР, ст. 863 ЦК України). Зокрема, якщо виникла необхідність значного (істотного) перевищення кошторису (у новому ЦК — приблизного) підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника, який у разі незгоди має право відмовитися від договору, відшкодувавши підряднику витрати щодо виконаної частини роботи. У разі невиконання підрядником такого інформаційного обов'язку він зобов'язаний виконати договір підряду за встановленою ціною.

Відповідно до п. 5 ст. 863 ЦК України підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник — його зменшення, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи абс необхідні для цього витрати.

Певні невигідні правові наслідки передбачені і щодо замовника. Так, якщо за мовник, незважаючи на своєчасне і обгрунтоване попередження з боку підряд ника, у відповідний строк не замінить недоброякісні або непридатні матеріали не змінить вказівки щодо способу виконання роботи або не усуне інші обстави ни, які загрожують міцності чи придатності виконуваної роботи, підрядник ма« право, а за договором між соціалістичними організаціями зобов'язаний відмови тися від договору і стягнути збитки, заподіяні з вини замовника (ст. 341 Ц? УРСР). Відсутність у замовника можливості замінити неякісні матеріали не ( підставою для незастосування до нього зазначених санкцій.

Не досить чітким уявляється зміст ст. 341 ЦК УРСР у тій частині, де вста новлюється обов'язок лише підрядника-організації відмовитися від виконання до

88 Глава 48

овору, якщо замовник не усуне обставин, які загрожують міцності або придат-юсті виконуваної роботи. Тому дане питання краще вирішено в ст. 867 нового ЦС, яка встановлює майже такі ж правові наслідки, як і ст. 341 ЦК УРСР і вод-ючас зобов'язує будь-якого підрядника відмовитися від договору, якщо викорис-ання неякісного матеріалу чи додержання вказівок замовника загрожує життю а здоров'ю людей чи призводить до порушення економічних, санітарних правил, [равил безпеки тощо.

З невиконанням або неналежним виконанням замовником своїх обов'язків, цо полягають у прийнятті та оплаті виконаної підрядником роботи (статті 342 і 145 ЦК УРСР), також пов'язується настання тих чи інших правових наслідків, ;оч законодавством спеціально вони не визначаються. Цілком очевидно, що під-іядник має право вимагати відшкодування збитків, завданих такими діями (без-,іяльністю) замовника. Не виключається також застосування санкцій у вигляді іеустойки (пені). Ризик випадкової загибелі чи випадкового пошкодження пред-іета підряду, що сталися після прострочення його прийняття, покладається на амовника.

ЦК УРСР не встановлює якогось єдиного порядку приймання виконаної ро-іоти і оформлення її результатів. Тому ці дії мають виконуватися з додержанням агальних або спеціальних правил про договір підряду. У ст. 342 ЦК УРСР лише іизначається обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником від-ювідно до договору, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів іід договору або інших недоліків заявити про них підрядникові без зволікання. Іначно докладніше такі відносини врегульовані новим ЦК України (ст. 872). За іим Кодексом замовник зобов'язаний прийняти виконану підрядником роботу, іглянути її та негайно заявити йому про виявлені недоліки. Якщо замовник не .робить такої заяви, він втрачає у подальшому право посилатися на ці недоліки ' виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, втрачає право юсилатися на ті недоліки, які могли бути встановлені при звичайному способі ірийняття роботи (явні недоліки). Замовник зобов'язаний також негайно повідо-іити підрядника про виявлені після прийняття роботи приховані недоліки.

Надзвичайно важливим є правило п. 5 ст. 872 ЦК України про те, що у разі 'хилення замовника від прийняття виконаної роботи протягом одного місяця, іідрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, і суму виторгу, за вирахуванням належних йому платежів, внести в депозит но-аріуса на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором.

На захист прав підрядника спрямована норма ст. 875 ЦК України, яка надає іому право притримати результат роботи та майно замовника, яке є у нього, як-цо замовник не оплатив необхідних платежів. Сторони можуть оформити здачу-іриймання результату виконаної роботи відповідним актом або іншим докумен-'ом. Окремими нормативними актами може бути передбачений обов'язок сторін іідповідним чином оформляти приймання замовником виконаної роботи. Як пра-іило, це стосується виконання складних будівельно-монтажних, радіотехнічних 'а інших робіт.

Закон встановлює строки пред'явлення позовів щодо виявлених у роботі не-[длїків. За ст. 343 ЦК УРСР такі позови можуть бути пред'явлені замовником з іриводу:

1) недоліків у будинках і спорудах, які не могли бути помічені при звичайно-лу прийнятті роботи (приховані недоліки), якщо однією із сторін є громадянин, — іротягом трьох років;

Договір підряду 189

2. прихованих недоліків в іншому майні — протягом одного року;

3. явних недоліків — протягом шести місяців.

Строки обчислюються з дня здачі роботи підрядником і прийняття її замовником. Проте, якщо у договорі підряду передбачено гарантійний строк і заяву про виявлені недоліки в роботі зроблено в межах гарантійного строку, перебіг строку позовної давності починається з дня подання заяви про недоліки.

За новим ЦК України до вимог щодо неналежної якості виконаної за договором підряду роботи застосовується позовна давність у один рік, а щодо будівель і споруд — три роки від дня заявлення про недоліки (ст. 882).

Законом України від 6 квітня 2000 р. "Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів"¹ окремо визначені правові засади майнової відповідальності за недотримання умов договору підряду будівництва об'єктів, здійснюваного за бюджетні кошти.