Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Civil low of Ukraine 2002, Kn. 2..doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
03.05.2019
Размер:
5.86 Mб
Скачать

§ 4. Інші договірні форми реалізації сільськогосподарської продукції

Крім договорів контрактації, виробники сільгосппродукції реалізують її на основі інших договорів. Зокрема, заготівельні та переробні підприємства договірних засадах можуть приймати від виробників сільськогосподарську сировину на зберігання і переробку незалежно від напрямків подальшого ЇЇ використання. Розрахунки за зберігання та переробку сировини і готової продукції за угодою сторін можуть здійснюватися у грошовій формі з використанням частини готової продукції або у змішаній формі.

Виробники сільгосппродукції мають право проводити товарообмінні операції з власною продукцією та продуктами ЇЇ переробки на основі бартерних договорів, що укладаються як на внутрішньому ринку, так і в порядку здійснення зовнішньоекономічної діяльності. За такими договорами вони одержують необхідні матеріально-технічні ресурси (обладнання, нафтопродукти, засоби захисту рослин і тварин тощо) або товари широкого вжитку.

Сільськогосподарські підприємства укладають з членами сільгосппідприємств, робітниками держгоспів, пенсіонерами та іншими громадянами на добровільній основі договори на вирощування худоби і птиці та на закупівлю лишків молока. Закуплену у громадян за цими договорами продукцію господарство продає державі і зараховує собі у рахунок виконання зобов'язань з контрактації. Крім того, худобу, птицю, кроликів, вирощених у підсобних господарствах громадян, можуть закуповувати заготівельні організації споживчої кооперації, організації громадського харчування та інші організації за договірними цінами.

Господарства можуть реалізовувати сільгосппродукцію на комісійних засадах, укладаючи договори комісії з торговельними організаціями. Сільськогосподарські підприємства, орендарі, селянські господарства, громадяни, які ведуть підсобне господарство, мають право вільно продавати вирощену продукцію як заготівельним та іншим організаціям, так і на ринках.

Глава 42 договір дарування

§ 1. Поняття та ознаки договору дарування

За договором дарування, одна сторона (дарувальник) передає безоплатне другій стороні (обдарованому) майно у власність (ст. 243 ЦК УРСР). У новому ЦК інше визначення, яке наводиться нижче. Отже, договір дарування, як і договори міни та купівлі-продажу, спрямований на безповоротне припинення права власності у дарувальника і виникнення права власності (права повного господарського відання чи права оперативного управління) у обдарованої особи. Як і продавець, дарувальник повинен бути власником відчужуваного в такий спосіб майна. Проте, на відміну від зазначених договорів, договір дарування є завжди безоплатним, а тому дарувальник не має права вимагати від обдарованої особи зустрічних дій майнового характеру. Цілком обгрунтовано в ст. 736 ЦК України введено норму про те, що договір, який встановлює обов'язок обдарованого вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характе ру, не є договором дарування (п. 2).

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 243 ЦК УРСР договір дарування вважається укладеним з моменту передачі майна обдарованому, то він належить до категорі' реальних угод. Подарувати майно іншим особам є виключним правом власника Здійснення безоплатного відчуження майна, як правило, зумовлюється особис тими інтересами дарувальника у визначенні цілей використання його, відносина ми сімейних зв'язків чи дружби, значними заслугами чи вчинками обдаровано особи тощо. Тому визнання договору дарування консенсуальним могло б призво дити до ситуацій, за яких особа мала б право вимагати у примусовому порядк; дару, що неприпустимо з точки зору моральності.

Водночас з правила про реальність договору дарування можливі й винятки Так, ще в юридичній літературі радянського періоду допускалася можливість ви знання консенсуальним договору дарування жилих будинків. Така думка грунту валася на тому, що за чинним у той період Цивільним кодексом РРФСР договорі відчуження жилих будинків, у тому числі І дарування, під страхом недійсност підлягали державній реєстрації і відповідно до ст. 135 цього кодексу право влас ності на таке майно могло виникнути лише у момент цієї реєстрації1.

Таким чином, при даруванні жилого будинку право власності у обдаровано особи виникало незалежно від факту передачі їй будинку. ЦК УРСР такого імпе ративного правила щодо виникнення права власності не містив, а тому відповід но в Україні не було будь-яких законодавчих підстав для визнання договору да

Иоффє О. С. Обязательственное право. — С. 394—396.

06 Глава 42

ування жилого будинку консенсуальним договором. Оскільки ринкове законо-авство проголошує принцип свободи договору та визначення його умов, якщо є прямо не заборонено законом, то сторони можуть надати чинності договору арування жилого будинку (квартири) чи іншого майна ще до його фактичної пе-едачі дарувальником обдарованій особі. У такому разі цей договір стає консен-уальним. Такий принцип закріплено у новому ЦК України, у ст. 736 якого за-исано, що "за договором дарування одна сторона (дарівник) передає або збов'язується передати у майбутньому іншій стороні (обдарованому) безоплат-о майно (дарунок) у власність". При цьому у новому ЦК, на відміну від ЦК РСР, момент укладення угоди не пов'язаний з моментом передачі майна у влас-ість. За таких умов договір дарування з обов'язком передати майно обдаровано-у у майбутньому вважатиметься чинним до його фактичної передачі, а відтак атиме ознаки консенсуальної угоди.

Договір дарування є одностороннім. З його укладенням у сторін, як прави-о, не виникають взаємні або односторонні обов'язки. Щодо прав, то їх набуває ише обдарований у вигляді повноважень власника стосовно прийнятого майна, ідповідно до ч. З ст. 243 ЦК УРСР дарування громадянами майна державним, ооперативним або іншим громадським організаціям може бути обумовлено ви-ористанням цього майна для певної суспільно корисної мети (наприклад, зібран-я книг — для наукових досліджень, колекція картин — для публічного показу музеї, кошти — для придбання сучасного медичного обладнання). Нині, в умо-ах законодавчого визнання рівноправності усіх форм власності, певне цільове «користання дару цілком можливе й тоді, коли обдарованою особою є грома-янин.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]