5. Контрольна робота

Мета контрольних робіт - навчити студентів самостійно працювати з підручником, вивчити основні розділи біохімії, тим самим підготувати до іспиту.

Кожен студент виконує одну контрольну роботу після прослуховування установчих лекцій. Контрольна робота має бути виконана в установлений термін і здається на кафедру для рецензування, з обов’язковою реєстрацією в журналі обліку. У разі одержання позитивної оцінки за роботу студент проходить співбесіду з викладачем і допускається до складання іспиту.

Студент виконує три завдання в контрольній роботі. Завдання відповідають початковим літерам прізвища, імені та по-батькові студента. Наприклад, Артеменко Віктор Іванович виконує три завдання контрольної роботи, позначені літерами А, В, І. Якщо початкові літери збігаються, студент виконує завдання, позначені цією літерою, а також позначені наступною літерою алфавіту.

Завдання до контрольної роботи

А	1	Предмет і завдання біохімії, статична і динамічна біохімія.
	2	Амілолітичні ферменти, характер їх дії та значення для харчової промисловості.
	3	Розпад жирів у живих організмах, b-окислення жирних кислот.
Б	1	Хімічний склад живих організмів, їх характеристика, значення води.
	2	Характеристика окремих груп оксидоредуктаз: пероксидаз, оксигеназ, цитохромів.
	3	Хімізм та енергетика гетероферменативного молочнокислого бродіння, його значення.
В	1	Класифікація амінокислот, що входять до складу білків, незамінні амінокислоти, їх значення для людини.
	2	Ферменти, що каталізують гідроліз олігосахаридів, характер їх дії, значення в харчовій промисловості.
	3	Біосинтез жирних кислот та жирів.
Г	1	Фізико-хімічні властивості амінокислот, що входять до складу білків.
	2	Дегiдрогенази, їх будова та роль у живому органiзмi.
	3	Анаеробне окислення глюкози - гліколіз, хімізм та енергетика процесу.
Д	1	Пептиди, їх будова та властивості, глютатіон, його значення в харчовій промисловості.
	2	Амінотрансферази, їх будова та роль у метаболізмі амінокислот у живому організмі.
	3	Будова, біологічна роль та шляхи утворення АТФ у живому організмі, типи фосфорилювання.
Є	1	Фізико-хімічні властивості білків, розчинність білків, поняття ізоелектричної точки білків.
	2	Властивості ферментів, їх відмінності від неорганічних каталізаторів.
	3	Ацетил-КоА як центральний метаболіт у процесі розкладу і синтезу жирних кислот.

Е	1	Методи осадження білків з розчинів, оборотне та необоротне осадження.
	2	Ферменти, їх значення та використання у харчовій промисловості.
	3	Загальні закономірності обміну речовин, конструктивний та енергетичний обмін.
Ж	1	Будова білків, рівні структурної організації та зв’язки у білковій молекулі.
	2	Роль дегідрогеназ і цитохромів у обміні речовин.
	3	Механiзм нейтралiзацiї і виведення амiаку з органiзму, орнітиновий цикл.
З	1	Методи, які використовуються для виділення і розділення білків.
	2	Класифікація та номенклатура ферментів, загальна характеристика основних класів ферментів.
	3	Аеробне окиснення глюкози, хімізм та енергетика циклу трикарбонових кислот (Кребса).
І,Й	1	Класифікація білків залежно від конформації та форми молекули, глобулярні та фібрилярні білки.
	2	Класифікація глікозидаз, їх промислове значення.
	3	Ацетіл-КоА та піровиноградна кислота як універсальні конструктивні та енергетичні метаболіти.
К	1	Класифікація білків за фізико-хімічними властивостями, характеристика протеїнів.
	2	Поняття про ферменти як бiлковi речовини, що мають каталiтичнi властивостi.
	3	Фотофосфорилювання, циклічне та нециклічне фосфорилювання.
Л	1	Складні білки, їх будова та значення у живому організмі.
	2	Ферменти, що каталізують гідроліз полісахаридів, характер їх дії, значення в харчовій промисловості.
	3	Хімізм та енергетика гомоферментативного молочнокислого бродіння. Значення процесу у харчовій промисловості.
М	1	Якісні реакції на амінокислоти і білки.
	2	Характеристика ліаз, основні представники та їх роль в обміні речовин.
	3	Біосинтез глюкози, глюконеогенез.
Н	1	Класифікація вуглеводів, гексози, що входять до складу рослинної сировини.
	2	Гідролази, загальна характеристика основних підкласів.
	3	Хімізм та енергетика фотосинтезу, свiтлова та темнова фази.
О	1	Будова і властивості моносахаридів природного походження, механізм утворення меланоїдинів, їх роль у різних галузях АПК.
	2	Гідролази, загальна характеристика основних підкласів.
	3	Хімізм та енергетика спиртового бродіння, його значення в харчовій промисловості.
П	1	Будова та властивості олігосахаридів природного походження, невідновлюючі та відновлюючі олігосахариди.
	2	Специфiчнiсть та лабiльнiсть дії ферментів.
	3	Шляхи утворення амiнокислот у живому органiзмi.

Р	1	Будова полісахаридів, їх властивості та значення в харчовій промисловості.
	2	Кінетика ферментативного каталізу, рівняння Міхаеліса-Ментен, основні кінетичні характеристики ферментів.
	3	Шляхи утворення АТФ за відсутності кисню, процеси редукції.
С	1	Будова і властивості жирів, характеристика жирних кислот, що входять до складу жирів, фізико-хімічні константи жирів.
	2	Загальне уявлення про механізм дії ферментів, активний центр ферменту.
	3	Анаеробний розклад вуглеводів, гліколіз, глікогеноліз, енергетика анаеробного розкладу глюкози.
Т	1	Перетворення, що відбуваються в жирах при їх зберіганні, окислення жирів.
	2	Специфічність дії протеїназ, їх використання у харчовій промисловості.
	3	Взаємозв’язок між обміном вуглеводів та жирів.
У	1	Характеристика фосфоліпідів та гліколіпідів, їх використання.
	2	Ферменти, що каталізують гідролітичне розщеплення пектинових речовин, характер дії, їх значення.
	3	Хімізм та особливості маслянокислого та ацетонобутилового бродінь, їх значення.
Ф	1	Будова та біологічна роль стеринів.
	2	Загальна характеристика оксидоредуктаз, флавінові та піридинові дегідрогенази, оксидази.
	3	Особливості розпаду тригліцеридів, α-окислення жирних кислот.
Х	1	Нуклеїнові кислоти, їх хімічна структура та роль в живому організмі, нуклеотиди та нуклеозиди.
	2	Структура ферментiв, коферменти, простетичні групи, активатори.
	3	Сучасне уявлення про біологічне окислення, окислювальне фосфорилювання.
Ц	1	Будова ДНК та її роль у живому організмі.
	2	Ацилтрансферази, будова та біологічна роль коферменту ацилювання
	3	Пентозофосфатний шлях перетворення вуглеводів, його призначення.
Ч	1	Структура та види РНК, роль РНК у біосинтезі білків.
	2	Залежність активності ферментів від різних факторів. Одиниці активності ферментів.
	3	Типи бродіння та їх застосування в різних галузях виробництв, основні та побічні продукти бродіння.
Ш	1	Будова та біологічна роль вільних нуклеотидів в живому організмі.
	2	Основні представники і характер дії протеолітичних ферментів, їх значення в харчовій промисловості.
	3	Пропіоновокисле бродіння, його хімізм та значення у харчовій промисловості.

Щ	1	Жиророзчинні вітаміни, їх будова та біологічне значення.
	2	Ферменти, що каталізують гідроліз складних ефірів, основні представники і характер їх дії, значення ліпаз.
	3	Типи живлення живих організмів, автотрофні й гетеротрофні організми, енергетичний обмiн автотрофiв.
Ю	1	Водорозчинні вітаміни, що входять до складу коферментів, їх будова та функції.
	2	Вплив інгібіторів та активаторів на активність ферментів, механізм дії інгібіторів, конкурентне та неконкурентне інгібування.
	3	Перетворення амінокислот в організмі, шляхи розпаду амінокислот.
Я	1	Загальна характеристика вітаміноподібних речовин.
	2	Характеристика лігаз та ізомераз, основні представники та їх роль в обміні речовин.
	3	Основні компоненти дихального ланцюга, цитохромна система, окислювальне фосфорилювання.