- •Розділ 1. Теоретичні основи соціальної роботи
- •Соціальна робота як наука і навчальна дисципліна
- •Соціальна робота як навчальна дисципліна
- •1.2. Соціальна робота як практична діяльність
- •Функції соціальної роботи
- •1.3. Стратегії соціальної підтримки особистості
- •1.4. Правові основи соціальної роботи
- •1.5. Модель фахівця із соціальної роботи
- •Вимоги до емоційно-вольової сфери.
- •Вимоги до морально-ділових якостей.
- •1.6. Професійні цінності соціальної роботи
- •Стандарти етичної поведінки
- •Взаємини з клієнтами
- •Взаємини з агентствами та організаціями
- •Взаємини з колегами
- •Ставлення до професії
- •Розділ 2.Сфери призначення і застосування соціальної роботи
- •2.1. Соціальна робота в сільській місцевості та великому місті
- •Сільська місцевість
- •2.2. Система соціального обслуговування населення
- •2.3. Соціальна робота в системі охорони здоров'я
- •2.4. Соціальна робота в системі освіти
- •Особливості соціально-педагогічної роботи в системі вищої освіти.
- •2.5. Соціальна робота у сфері культури
- •Соцанімація
- •2.6. Партнерство соціальних служб та благодійних і громадських організацій
- •Механізм соціальних взаємовідносин держави і некомерційних організацій
- •Надання послуг
- •2.7. Соціальна робота на підприємстві
- •Розділ 3. Методи соціальної роботи
- •3.1. Соціологічні методи соціальної роботи
- •Методи аналізу документації
- •Відбір документів
- •3.2. Організаційно-розпорядницькі методи соціальної роботи
- •Природа, призначення, структура і властивості систем
- •Менеджмент як система знань розвивався за декількома напрямками.
- •3.3. Психологічні методи соціальної роботи
- •Основні моделі індивідуальної роботи з випадком (social casework)
- •Соціальна робота з групою
- •Основні моделі соціальної роботи з групою
- •3.4. Актуальні методи соціальної роботи
- •Волонтерська робота
- •Фостеринг
- •Самокерована групова робота
- •Мобільна соціальна робота
- •Розділ 4. Соціальні технології і технології соціальної роботи
- •4.1. Поняття технологій соціальної роботи
- •Специфіка соціальних технологій у соціальній роботі
- •Сутність і структура технологічного процесу
- •Зміст технологічного процесу
- •4.2. Соціальна опіка і піклування
- •4.3. Соціальне забезпечення
- •Державна соціальна допомога
- •Адресна соціальна допомога
- •4.4. Соціальне страхування
- •Функції страхування:
- •Страхування життя
- •Пенсійне страхування
- •Індивідуальне страхування від нещасних випадків
- •4.5. Соціальна діагностика, експертиза, профілактика
- •Мікрорівень
- •Методи профілактичної роботи
- •4.6. Соціальна корекція і терапія
- •Психолого-педагогічні методи корекційного впливу
- •Соціальна терапія
- •Психотерапія
- •4.7. Соціальна адаптація і реабілітація
- •4.8. Соціальне моделювання і прогнозування
- •4.9. Соціальна освіта і навчання
- •Проект "Методи навчання в громадянській освіті"
- •Реалізація проекту "Соціальна освіта в Україні"
- •4.10. Соціальне посередництво і консультування
- •Соціальне посередництво в конфліктній ситуації
- •Соціальне консультування
- •4.11. Соціальне проектування
- •Напрямки реалізації програми юшсеф "Здоров'я та розвиток молоді" (програми, проекти)
- •Розділ 5. Соціальна робота з різними цільовими групами і категоріями клієнтів
- •5.1. Соціальний захист жінок і соціальна робота Жінка і соціально-культурне середовище
- •Психологічні й тендерні дослідження
- •Правовий аспект соціального захисту жінок
- •Діяльність державних і недержавних організацій та установ із соціальної роботи з жінками
- •5.2. Соціальна робота з сім'єю
- •Соціально-правовий захист сім'ї
- •Сім'я як об'єкт соціальної роботи
- •Дослідження соціального становища сім'ї
- •Заклади і установи, які уповноважені проводити соціальну роботу з сім'єю
- •Форми і методи соціальної роботи, соціальні технології, технології соціальної роботи з сім'єю
- •Соціальна робота з молодою сім'єю
- •Напрями соціальної роботи
- •Соціальна робота з прийомною сім'єю
- •Соціально-педагогічні моделі роботи з прийомною сім'єю
- •5.3. Соціальна робота з молоддю
- •Соціальна профілактика
- •Соціальне обслуговування
- •Соціальна реабілітація
- •Соціальна допомога (підтримка) молоді
- •Соціальний супровід
- •Соціальне інспектування
- •5.4. Соціальна робота з людьми похилого віку
- •Організації та установи Міністерства праці та соціальної політики
- •Територіальні центри обслуговування пенсіонерів та самотніх непрацездатних громадян і відділення соціальної допомоги вдома
- •5.5. Соціальна робота з інвалідами
- •Міжнародні аспекти правового захисту інвалідів
- •Визначення термінології
- •Міжнародні концепції встановлення інвалідності
- •Сучасні стратегії забезпечення рівних можливостей для інвалідів
- •Соціальний захист дітей-інвалідів
- •Соціальний захист інвалідів всіх вікових груп
- •Державне управління системою соціального захисту інвалідів
- •Установи соціального обслуговування інвалідів будинки-інтернати
- •Підприємства Українського виробничого протезного концерну "Укрпротез"
- •Фонд соціального захисту інвалідів
- •Соціальні служби для молоді
- •Недержавні організації та установи інвалідів (ндо)
- •Освіта і професійна підготовка інвалідів
- •Працевлаштування інвалідів
- •5.6. Соціальна робота у сфері зайнятості
- •Державна служба зайнятості
- •Напрями роботи і види послуг Державної служби зайнятості
- •Форми працевлаштування у службах зайнятості
- •Розмір матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки
- •Умови виплати допомоги з безробіття громадянам, зареєстрованим на загальних підставах
- •Розміри допомоги з безробіття громадянам, зареєстрованим на загальних підставах
- •Матеріальна допомога з безробіття
- •Добровільне соціальне страхування зайнятості
- •Працевлаштування молоді
- •Технології працевлаштування громадян у центрах зайнятості
4.3. Соціальне забезпечення
Соціальне забезпечення є складовою соціальної політики держави і одночасно вважається невід'ємним компонентом системи соціального захисту і соціальної роботи зокрема. Соціальне забезпечення як соціальна технологія і технологія соціальної роботи є одним із провідних напрямків роботи організацій та установ Міністерства праці і соціальної політики, важливою функцією фахівців із соціальної роботи, які працюють в управліннях соціального захисту населення — обласних, міських, районних державних адміністрацій.
Соціальне забезпечення — комплекс заходів, спрямованих на підтримку та підвищення грошових доходів населення. Правове регулювання системи соціального забезпечення проводиться завдяки Основним напрямкам соціальної політики на період до 2004 р. (від 24 травня 2000 р. № 717) і на основі законів України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" (від 1 червня 2000 р. № 1768-ІП), "Про прожитковий мінімум" (від 15 липня 1999 p. № 966-XIV), ряду нормативно-правових документів, зокрема, державної програми "Про подолання бідності" та ін.
Основу соціального забезпечення громадян становлять пенсійне забезпечення, система грошових допомог, адресна соціальна допомога, підвищення оплати праці. Політика збільшення грошових доходів населення здійснюється в Україні відповідно до Основних напрямів політики щодо грошових доходів населення України, схвалених Указом Президента України від 7 серпня 1999 р. № 969 (969/99).
Пенсійне забезпечення
В Україні здійснюється процес реформування у сфері пенсійного забезпечення. Головна мета пенсійної реформи — підвищення державних гарантій у досягненні більш високих соціальних стандартів.
Відповідно до Основних напрямів реформування пенсійного забезпечення в Україні, схвалених Указом Президента України від 13 квітня 1998 p. № 291 (291/98), основним змістом реформування пенсійного забезпечення є запровадження його трирівневої системи.
Перший рівень — солідарна система пенсійних виплат (пенсії з поточних надходжень), яка є обов'язковою і передбачає поетапну оптимізацію співвідношення між середньою пенсією і середньою заробітною платою з урахуванням тривалості страхового стажу, величини заробітної плати та демографічних показників. Для цього удосконалюється механізм коригування заробітку при обчисленні пенсій; здійснюється підвищення розміру трудових пенсій, що повинне забезпечити (якщо вони є основним джерелом існування) рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму. Законодавство про виплату пенсій за солідарною системою постійно вдосконалюватиметься з метою поступового переходу до системи страхування.
Для цього законодавчо врегульовано порядок визначення середньомісячного заробітку для обчислення пенсій, який вираховуватиметься на підставі даних персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, встановлення диференційованих розмірів зборів з фізичних осіб залежно від категорії працівників, яким призначаються підвищені розміри пенсії, та відшкодування Пенсійному фонду України витрат на фінансування пенсій, призначених на пільгових умовах.
Державою передбачено здійснення систематичного інформування фізичних осіб — платників збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування про дані, що містяться в їхніх облікових персональних картках. У міру запровадження цього обліку функції з призначення пенсій мають передаватись органам Пенсійного фонду України. Управління пенсійною системою здійснюється на основі партнерських відносин.
Пенсійний фонд України звільнений від не властивих йому виплат (виплат підвищень пенсій ветеранам війни, особам, які проживають у гірських населених пунктах, реабілітованим громадянам, допомоги на дітей та державної допомоги деяким категоріям пенсіонерів, пенсій державним службовцям, соціальних пенсій, виплат допомоги з догляду за одинокими інвалідами, допомоги малозабезпеченим пенсіонерам та допомоги пенсіонерам (надбавок на дітей), пенсій народним депутатам, працівникам прокуратури, суддям та донорам). В Україні є система виплати пенсій по інвалідності від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань і в зв'язку з втратою годувальника із зазначених причин за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Другий рівень — система накопичувальних індивідуальних пенсійних рахунків у рамках загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, запровадження якої розпочнеться в період піднесення економіки. Ця система передбачає акумулювання персоніфікованої частини внесків громадян на індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках та подальше інвестування цих коштів з метою одержання інвестиційного доходу. Активи індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунків визначають розмір додаткової пенсії, яка виплачується по досягненні громадянином пенсійного віку разом з пенсією, що фінансується з поточних надходжень до солідарної системи. Кошти на індивідуальному накопичувальному пенсійному рахунку є власністю застрахованої особи і передаються спадкоємцям у встановленому законодавством порядку. Активи таких рахунків є ефективним механізмом залучення внутрішніх інвестиційних ресурсів у національну економіку, сприяють підвищенню рівня оплати праці, а це, в свою чергу, збільшує виплати з поточних надходжень до солідарної системи.
Порядок функціонування першого та другого рівнів системи пенсійного забезпечення, а також механізм переходу до обов'язкової накопичувальної системи визначається в законі "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Третій рівень — система недержавного пенсійного страхування, яка забезпечуватиме виплату додаткової пенсії за рахунок добровільних пенсійних внесків громадян. Основою цієї системи стануть недержавні пенсійні фонди, у тому числі створені за професійними ознаками. Здійснюватиметься воно відповідно до Закону України "Про недержавні пенсійні фонди". Посилюватиметься зацікавленість громадян у довгострокових заощадженнях у недержавних пенсійних фондах. Стимулюватиметься формування професійних пенсійних фондів насамперед у галузях і на виробництвах з високим рівнем ризику втрати працездатності.
Державний нагляд і контроль за недержавним пенсійним страхуванням мають максимально забезпечити його прозорість, упевненість громадян у надійності страхування і ґрунтуватися на законодавчих обмеженнях інвестиційної діяльності недержавних пенсійних фондів та визначеній структурі пенсійних активів.
Населення інформують про необхідність і шляхи реформування пенсійної системи, залучення до процесу реформування соціальних партнерів, об'єднань громадян, органів місцевого самоврядування. У країні передбачено створення інституту актуарних розрахунків під наглядом держави щодо фінансового забезпечення поточних і перспективних виплат.