- •Розділ 1. Теоретичні основи соціальної роботи
- •Соціальна робота як наука і навчальна дисципліна
- •Соціальна робота як навчальна дисципліна
- •1.2. Соціальна робота як практична діяльність
- •Функції соціальної роботи
- •1.3. Стратегії соціальної підтримки особистості
- •1.4. Правові основи соціальної роботи
- •1.5. Модель фахівця із соціальної роботи
- •Вимоги до емоційно-вольової сфери.
- •Вимоги до морально-ділових якостей.
- •1.6. Професійні цінності соціальної роботи
- •Стандарти етичної поведінки
- •Взаємини з клієнтами
- •Взаємини з агентствами та організаціями
- •Взаємини з колегами
- •Ставлення до професії
- •Розділ 2.Сфери призначення і застосування соціальної роботи
- •2.1. Соціальна робота в сільській місцевості та великому місті
- •Сільська місцевість
- •2.2. Система соціального обслуговування населення
- •2.3. Соціальна робота в системі охорони здоров'я
- •2.4. Соціальна робота в системі освіти
- •Особливості соціально-педагогічної роботи в системі вищої освіти.
- •2.5. Соціальна робота у сфері культури
- •Соцанімація
- •2.6. Партнерство соціальних служб та благодійних і громадських організацій
- •Механізм соціальних взаємовідносин держави і некомерційних організацій
- •Надання послуг
- •2.7. Соціальна робота на підприємстві
- •Розділ 3. Методи соціальної роботи
- •3.1. Соціологічні методи соціальної роботи
- •Методи аналізу документації
- •Відбір документів
- •3.2. Організаційно-розпорядницькі методи соціальної роботи
- •Природа, призначення, структура і властивості систем
- •Менеджмент як система знань розвивався за декількома напрямками.
- •3.3. Психологічні методи соціальної роботи
- •Основні моделі індивідуальної роботи з випадком (social casework)
- •Соціальна робота з групою
- •Основні моделі соціальної роботи з групою
- •3.4. Актуальні методи соціальної роботи
- •Волонтерська робота
- •Фостеринг
- •Самокерована групова робота
- •Мобільна соціальна робота
- •Розділ 4. Соціальні технології і технології соціальної роботи
- •4.1. Поняття технологій соціальної роботи
- •Специфіка соціальних технологій у соціальній роботі
- •Сутність і структура технологічного процесу
- •Зміст технологічного процесу
- •4.2. Соціальна опіка і піклування
- •4.3. Соціальне забезпечення
- •Державна соціальна допомога
- •Адресна соціальна допомога
- •4.4. Соціальне страхування
- •Функції страхування:
- •Страхування життя
- •Пенсійне страхування
- •Індивідуальне страхування від нещасних випадків
- •4.5. Соціальна діагностика, експертиза, профілактика
- •Мікрорівень
- •Методи профілактичної роботи
- •4.6. Соціальна корекція і терапія
- •Психолого-педагогічні методи корекційного впливу
- •Соціальна терапія
- •Психотерапія
- •4.7. Соціальна адаптація і реабілітація
- •4.8. Соціальне моделювання і прогнозування
- •4.9. Соціальна освіта і навчання
- •Проект "Методи навчання в громадянській освіті"
- •Реалізація проекту "Соціальна освіта в Україні"
- •4.10. Соціальне посередництво і консультування
- •Соціальне посередництво в конфліктній ситуації
- •Соціальне консультування
- •4.11. Соціальне проектування
- •Напрямки реалізації програми юшсеф "Здоров'я та розвиток молоді" (програми, проекти)
- •Розділ 5. Соціальна робота з різними цільовими групами і категоріями клієнтів
- •5.1. Соціальний захист жінок і соціальна робота Жінка і соціально-культурне середовище
- •Психологічні й тендерні дослідження
- •Правовий аспект соціального захисту жінок
- •Діяльність державних і недержавних організацій та установ із соціальної роботи з жінками
- •5.2. Соціальна робота з сім'єю
- •Соціально-правовий захист сім'ї
- •Сім'я як об'єкт соціальної роботи
- •Дослідження соціального становища сім'ї
- •Заклади і установи, які уповноважені проводити соціальну роботу з сім'єю
- •Форми і методи соціальної роботи, соціальні технології, технології соціальної роботи з сім'єю
- •Соціальна робота з молодою сім'єю
- •Напрями соціальної роботи
- •Соціальна робота з прийомною сім'єю
- •Соціально-педагогічні моделі роботи з прийомною сім'єю
- •5.3. Соціальна робота з молоддю
- •Соціальна профілактика
- •Соціальне обслуговування
- •Соціальна реабілітація
- •Соціальна допомога (підтримка) молоді
- •Соціальний супровід
- •Соціальне інспектування
- •5.4. Соціальна робота з людьми похилого віку
- •Організації та установи Міністерства праці та соціальної політики
- •Територіальні центри обслуговування пенсіонерів та самотніх непрацездатних громадян і відділення соціальної допомоги вдома
- •5.5. Соціальна робота з інвалідами
- •Міжнародні аспекти правового захисту інвалідів
- •Визначення термінології
- •Міжнародні концепції встановлення інвалідності
- •Сучасні стратегії забезпечення рівних можливостей для інвалідів
- •Соціальний захист дітей-інвалідів
- •Соціальний захист інвалідів всіх вікових груп
- •Державне управління системою соціального захисту інвалідів
- •Установи соціального обслуговування інвалідів будинки-інтернати
- •Підприємства Українського виробничого протезного концерну "Укрпротез"
- •Фонд соціального захисту інвалідів
- •Соціальні служби для молоді
- •Недержавні організації та установи інвалідів (ндо)
- •Освіта і професійна підготовка інвалідів
- •Працевлаштування інвалідів
- •5.6. Соціальна робота у сфері зайнятості
- •Державна служба зайнятості
- •Напрями роботи і види послуг Державної служби зайнятості
- •Форми працевлаштування у службах зайнятості
- •Розмір матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки
- •Умови виплати допомоги з безробіття громадянам, зареєстрованим на загальних підставах
- •Розміри допомоги з безробіття громадянам, зареєстрованим на загальних підставах
- •Матеріальна допомога з безробіття
- •Добровільне соціальне страхування зайнятості
- •Працевлаштування молоді
- •Технології працевлаштування громадян у центрах зайнятості
Матеріальна допомога з безробіття
Безробітні після закінчення строку виплати допомоги з безробіття можуть одержувати протягом 180 календарних днів матеріальну допомогу з безробіття в обсязі до 75 % встановленої законодавством мінімальної заробітної плати за умови, що середньомісячний сукупний дохід на члена сім'ї не перевищує встановленого законодавством неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. У разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, членам сім'ї безробітного або особі, яка здійснювала поховання, виплачується допомога на поховання у розмірі, встановленому законодавством. Кожному з членів сім'ї, які перебувають на утриманні безробітного, а також громадянам, у яких закінчився строк виплати допомоги з безробіття, матеріальної допомоги з безробіття, надається одноразова матеріальна допомога у розмірі 50 % установленої законодавством мінімальної заробітної плати.
Добровільне соціальне страхування зайнятості
Громадяни можуть укладати з органами державного страхування договір на випадок втрати роботи. Порядок, періодичність та умови страхування визначаються законодавством України. Громадяни, які уклали такі договори, не втрачають права на одержання допомоги з безробіття або матеріальної допомоги в період професійної підготовки і перепідготовки.
Законодавством України можуть передбачатися за рахунок бюджету держави додаткові гарантії громадянам, вивільнюваним з підприємств, що підлягають ліквідації у зв'язку зі здійсненням заходів щодо поліпшення екологічної обстановки або внаслідок стихійного лиха.
Контроль за додержанням законодавства України про зайнятість населення здійснюється місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад, відповідними державними органами, інспекціями служби зайнятості та профспілковими об'єднаннями.
Працевлаштування молоді
Посилення кризових тенденцій на ринку праці одними з перших досліджували соціологи, які зазначали, що найбільший попит на працю має молодь. У колективній монографії "Молодь України у дзеркалі соціології" зосереджено увагу на економічній активності молоді, тенденціях на ринку праці, зокрема:
· на зростанні загального рівня економічної активності населення, зокрема за рахунок попиту на робочі місця та само-зайнятості у неформальній економіці;
· перевищенні у декілька разів рівня безробіття у порівнянні із зареєстрованим, включаючи показники прихованого безробіття;
· відмінності тендерної та вікової структур реального безробіття;
· чинниках конкурентоспроможності громадян на ринку праці;
· ієрархії причин, за якими значна частка громадян не зверталися за допомогою в державну службу зайнятості;
· масштабах та якісних характеристиках зайнятості населення в тіньовій економіці;
· обсягах залучення дітей молодших 15 років до праці, у тому числі оплачуваної.
Головною ознакою становища молоді на ринку праці є диспропорція між пропозицією та попитом на робочу силу. Більшість молодих людей, особливо тих, хто навчаються, прагнуть працювати і мати власне джерело для існування. Це підтверджує відносно високий рівень економічної активності громадян віком 15—29 років. Важливими проблемами є вимушена незайнятість, зайнятість молоді віком від 15 до 19 років, безробіття серед сільського населення, працевлаштування молодих спеціалістів тощо. Зокрема, найменш конкурентоспроможною на ринку праці є міська молодь віком 15—19 років, яка здебільшого не має професійної освіти і досвіду роботи. З-поміж цієї категорії майже кожен другий з економічно активних—безробітний, що становить 10 % усіх безробітних. Науковці вважають, що проблема вимушеної незайнятості є більш актуальною для міської молоді, ніж сільської. Стосовно сільської молоді низький рівень безробіття пояснюється особливими можливостями її зайнятості в особистому підсобному господарстві, де робота понад 20 годин на тиждень з метою продажу або обміну отриманої від цієї діяльності продукції не дає підстави відносити осіб, зайнятих нею, до безробітних. Частка молодих людей, які не мають роботи, готові приступити до неї, але за період обстеження припинили пошуки роботи, належить до економічно неактивного населення, тобто не можуть вважатися "безробітними". Здебільшого ці особи припинили пошуки роботи, тому що тривалий час не можуть знайти її і вичерпали всі можливості для працевлаштування.
Найбільш поширеними серед молоді формами трудової, економічної активності є трудова міграція (можливість виїздити на заробітки зі збереженням колишнього місця основної роботи, навчання чи стажування за направленням фірми, що гарантує місце роботи після повернення); залучення молоді до підприємницької діяльності (торгівля, сфера обслуговування, сільське господарство, переробне виробництво, виробництво продуктів харчування і споживчих товарів), участь молоді у тіньовій, неформальній економіці (виробництво, продаж і перепродаж домашньої сільськогосподарської продукції, випадкові заробітки у приватних осіб, виробництво, продаж і перепродаж промислових товарів, економічний туризм). Досить важливими джерелами доходів для молоді е також такі види незареєстрованої діяльності, як робота водієм на власному автомобілі, заняття домашніми ремеслами, будівельними, ремонтними роботами.
Форми і методи роботи центрів ССМ щодо сприяння працевлаштуванню та вторинній зайнятості молоді
Пріоритет у профорієнтації та сприянні вторинній зайнятості молоді належить центрам соціальних служб для молоді, які використовують такі форми роботи:
· надання групової профконсультаційної допомоги у формі лекцій, зустрічей з працівниками різних професій, круглих столів з проблем профорієнтації та працевлаштування, семінарів, конференцій;
· проведення індивідуальної профконсультаційної роботи у спеціально створених консультативних пунктах, в яких здійснюється тестування, анкетування, реалізація тренінгових програм для безробітної молоді;
· проведення профдіагностичної роботи, яка значно полегшується в умовах комп'ютеризації центрів ССМ, спрямованої на допомогу молодим людям при професійному визначенні;
· залучення підлітків і молоді до профінформаційних масових заходів — проведення днів соціального захисту молоді, днів відкритих дверей, ярмарків вакансій;
· створення та поповнення банку даних про навчальні заклади, фірми з працевлаштування, вакантні робочі місця;
· організація клубних об'єднань, які сприяють формуванню у молодих людей вміння самовизначитися у виборі професії, підвищенню готовності до конкурентоспроможності молодої людини на ринку праці, оволодіння знаннями з основ психології;
· телефонне інформування, яке надає клієнтам об'єктивну інформацію стосовно наявності вакансій на ринку праці, тактики поведінки при пошуку роботи та бесід із роботодавцями;
· надання клієнтам . інформації про можливість перекваліфікації чи підвищення кваліфікації.
Інноваційні форми вторинної зайнятості молоді:
· виїзні консультування сільської молоді з питань працевлаштування;
· місячник з профорієнтації "Вибери собі професію", під час якого проводиться "ярмарок професій", профорієнтаційні та економічні ігри, лекції з питань економіки та підприємництва, інформування молоді з цих питань;
· патронаж окремих категорій молоді, зокрема неповнолітніх, які потребують соціальної адаптації та працевлаштування;
· форми працевлаштування та профорієнтаційної роботи для молоді з особливими потребами (курси здобуття професії для інвалідів, бронювання робочих місць для неповнолітніх з числа дітей-сиріт та молоді пільгового контингенту);
· збори-семінари керівників підприємств, господарств та фірм регіонів з питань працевлаштування та проходження практики студентів у літній період.
У сприянні працевлаштуванню та вторинній зайнятості молоді центри соціальних служб співпрацюють із різними установами та організаціями, не підміняючи і не дублюючи їх роботу: центрами зайнятості, підприємствами, установами, організаціями, громадськими і приватними організаціями, з якими укладають угоди про співробітництво, започатковують спільні проекти і заходи.
Для багатьох центрів соціальних служб для молоді цей напрям роботи став провідним. Тенденція зростання рівня безробіття змушує центри ССМ збільшувати та удосконалювати форми і методи соціального впливу на молодь, сприяти підвищенню рівня її професійної підготовки, налагоджуючи співробітництво із зацікавленими установами та підприємствами, залучаючи якомога більше кваліфікованих спеціалістів на допомогу молодій людині.