Міжнародна спеціалізація виробництва
Основою МПП є міжнародна спеціалізація – internetional specialization – зміст якої полягає в тому, що країна використовує наявні в неї фактори виробництва та інші економічні ресурси з метою виробництва певних видів товарів і послуг на експорт.
Міжнародна спеціалізація виробництва – це форма прояву МПП, при якій відбувається зосередження виробництва одних видів продукції на підприємствах однієї країни, а інших видів продукції – на підприємствах іншої країни.
Міжнародна спеціалізація виробництва розвивається у двох напрямах: територіальному та виробничому. В межах кожного напряму існують свої структурні складові міжнародної виробничої спеціалізації. Форми та види міжнародної спеціалізації виробництва наведена на рис. 3.1.
Рис. 3.1. Форми та види міжнародної спеціалізації виробництва
Міжнародна спеціалізація виробництва за територіальною структурою поділяється на такі складові:
спеціалізація окремих країн;
спеціалізація груп країн;
спеціалізація регіонів світу.
Виробничий напрям спеціалізації передбачає:
міжгалузеву спеціалізацію;
внутрішньогалузеву спеціалізацію;
міжфірмову спеціалізацію.
Міжгалузева міжнародна спеціалізація – це взаємовідносини між державами з обміном продуктами різних галузей виробництва.
Така форма переважала в 30-ті роки у взаємовідносинах між комплексними галузями (наприклад, обробної промисловості загалом і сільського господарства). В 50—60-ті роки ця форма діяла вже на рівні первинних галузей (автомобілебудування, хімічна промисловість тощо). Прикладом міжгалузевої є спеціалізація багатьох країн Африки, Азії та Латинської Америки на виробництві мінеральної та сільськогосподарської сировини, а також деяких видів продовольства. Певною мірою такий вид спеціалізації отримав розвиток і між розвинутими країнами, відносно невеликими за розміром території та чисельністю населення. Проте їх спеціалізація частково пов’язана також з географічним середовищем і природними умовами, вона більш прогресивна і характеризується виробництвом промислової продукції та напівфабрикатів. Прикладом такої спеціалізації є Швейцарія, яка відома на весь світ випуском годинників, Швеція — постачальник високоякісної сталі та підшипників, Бельгія — чавуну і сталі, Фінляндія — лісоматеріалів і продукції деревообробки тощо. Високорозвинені країни орієнтують своє виробництво не тільки на національні, а й на міжнародні економічні потреби. Виготовлена ними продукція споживається в усіх частинах світу. Водночас посилюється орієнтація на переробку привізної сировини, замість традиційних місцевих виробництв формуються нові галузі промисловості.
В 70—80-ті роки на перший план вийшла внутрішньогалузева спеціалізація, яка основана на поділі виробничих програм у межах однієї й тієї ж галузі.
Внутрішньогалузева міжнародна спеціалізація полягає у зосередженні окремих фірм даної галузі на виготовленні окремих видів продукції.
Основними формами прояву міжнародної спеціалізації виробництва є:
предметна;
подетальна (повузлова);
технологічна (постадійна).
Предметна спеціалізація - за якої випуск певної кінцевої продукції зосереджено в тій чи іншій країні.
Ця форма спеціалізації характерна для багатьох промислово-розвинутих країн. Вона базується на випуску країнами певних видів машин, устаткування та інших виробів. Предметна спеціалізація набула поширення в автомобільній, авіаційній промисловості та у виробництві електронних виробів. Прикладом предметної спеціалізації може бути літакобудування. У кожній промислово-розвинутій країні є така галузь, проте в ній, як правило, виробляються лише окремі види літаків. У США, наприклад, виробляються великі пасажирські лайнери далекого прямування (Боїнги), які є в парках багатьох міжнародних авіакомпаній.
Більш тісні зв’язки між виробниками різних країн виникають на основі подетальної спеціалізації, що являє собою спеціалізацію заводів окремої країни по випуску комплектуючих виробів, вузлів або деталей, які не мають самостійного споживання. Така спеціалізація отримала розвиток при виробництві масової продукції: автомобілів, радіоапаратури, тракторів тощо — і поширюється на випуск двигунів, електрообладнання, підшипників, коробок передач, приборів і т. п.
Подетальна (повузлова) спеціалізація орієнтована на виготовлення тих або інших комплектуючих виробів (вузлів, деталей, двигунів і т.п.), які використовуються для складання кінцевих виробів.
Технологічна (постадійна) спеціалізація ґрунтується на виконанні окремих технологічних операцій, зосереджених на підприємствах окремих країн.
З трьох виділених форм спеціалізації найбільше поширення отримала спеціалізація з виробництва готової продукції (предметна спеціалізація). При цій спеціалізації країни зосереджують зусилля на виробництві визначеної номенклатури продукції.
У результаті міжнародного поділу праці в країнах світу формуються галузі міжнародної спеціалізації, які значною мірою орієнтовані на експорт своєї продукції до зарубіжних країн. Саме ці галузі представляють країну у міжнародному поділі праці. Скажімо, якщо у зв'язку з географічним поділом праці згадати Об'єднані Арабські Емірати, то вони постають в уяві як світовий експортер нафти. Швейцарські майстри відомі як найкращі у світі виробники точної механіки, альпійські фермери — як неперевершені виробники одного з найкращих у світі сортів сиру. Швейцарія — ще й світовий центр рекреаційних послуг.
Говорячи про Канаду, не можна не згадати канадських фермерів (у тому числі й українського походження), які є відомими у світі експортерами зерна. Аргентина відома своїми неосяжними степами і кваліфікованими фермерами (знову ж таки, серед них чимало українців), вона є великим експортером м'яса худоби на світовому ринку. Перефразовуючи відомого поета, можна сказати: «Ми говоримо — Куба, а маємо на увазі — цукор. Ми говоримо — цукор, а маємо на увазі — Куба!»
Утвердитися на світовому ринку як виробник найбільшої кількості видів і високоякісної промислової продукції, а отже, завоювати вигідне місце у світовій економіці — дуже непросто. Так, від часу здобуття державної незалежності колишніми колоніями в Африці минуло кілька десятиліть. А вони нині, як і раніше, постачають на світовий ринок лише сировину та сільськогосподарську продукцію. На світовий ринок потрібно прориватися і щодня зміцнювати свої позиції.