5. Участь України у міжнародному поділі праці

Перехід до розбудови сучасної зовнішньої економіки має для України особливе значення. Україна успадкувала від колишнього СРСР застарілу народногосподарську структуру, що не могло не позначитися на участі країни в міжнародному поділі праці. Оскільки якісний стан зовнішнього сектора економіки перебуває у причинно-наслідковому зв’язку з видом структурного рівня міжнародного поділу праці, то для зовнішньої торгівлі України були характерні всі структурні недосконалості й вади.

Типовою характеристикою міжнародного поділу праці є його трирівнева структура. Перший структурний рівень – загальний поділ праці, другий – частковий поділ праці, третій – одиничний поділ праці. Базовим з-поміж них є загальний поділ праці. Він потребує такого оформлення зовнішньої економіки, коли міжнародна спеціалізація національного виробництва охоплює насамперед сектори та великі сфери економіки: промисловість, сільське господарство, транспорт і т.д., й практично не потребує доповнення розвитком процесів міжнародної кооперації. Такий зовнішній сектор будується, як правило, на відносинах міжнародного обміну готовими товарами і послугами, його внутрішня структура цілком залежить від кон’юнктури світових ринків і тому певною мірою нестійка. На такому структурному рівні й були переважно засновані зовнішньоторговельні відносини СРСР і України як його невід’мної складової. На загальному поділі праці базувалася практично вся торгівля з країнами ринкової економіки. Й тому вона часто хибувала на епізодичність.

На другому структурному рівні (частковий поділ праці) зовнішня економіка оформлюється через міжнародну між- і внутрігалузеву спеціалізацію, які передбачають використання елементів міжнародного кооперування. Такі форми зв’язку були характерними для зовнішньоекономічних відносин СРСР з країнами Ради Економічної Взаємодопомоги (РЕВ). Через РЕВ окремі українські виробництва були залучені до регіональної міжнародної кооперації. Однак її обсяги в загальному обсязі товарообороту України були незначними.

Найвищий структурний рівень – одиничний міжнародний поділ праці – потребує від зовнішнього сектора економіки обов’язкового поєднання процесів міжнародної спеціалізації та кооперування виробництва. Спеціалізація виробництва має тепер у своїй основі не кінцеву продукцію, а напівфабрикати, вузли, деталі, що комплектують вироби, та ін., виготовленням яких зайняті окремі господарські одиниці. Це зумовлює необхідність налагодження відносин прямої виробничої кооперації між функціонуючими в різних країнах суб’єктами поділу праці. Типова риса такого зовнішнього сектора – усталеність господарських зв’язків, що сприяє посиленню взаємозалежності зовнішніх секторів економік різних країн – і є основою для розвитку процесів міждержавної економічної інтеграції. На цьому рівні міждержавного поділу праці Україна мала поодинокі зовнішньоекономічні зв’язки в рамках РЕВ.

Таким чином, зовнішня торгівля України як складова народногосподарського комплексу СРСР визначалася загальним поділом праці, тому ступінь інтегрованості країни у світове господарство був незначним.

Сьогодні склалися об’єктивні передумови широкої участі України в міжнародному поділі праці, чому сприяє:

• значна зміна системи економічних відносин;

• прийняття низки законів та указів Президента про зовнішньо­економічні зв’язки та зовнішньоекономічну діяльність;

• прискорення світового науково-технічного прогресу;

• необхідність спільного вирішення глобальних проблем людства: демографічної, продовольчої, екологічної, усунення загрози ядерної війни тощо;

• структурна перебудова галузей народного господарства господарства;

• визнання України та входження її в міжнародні організації.

Активне включення України в міжнародний поділ праці об’єктивно вимагає переосмислення ролі та місця зовніш­ньоекономічних зв’язків у розвитку господарства республіки, докорінної перебудови всього зовнішньоекономічного механізму. У сучасних умовах недооцінка значущості зовнішньо­економічного фактора призводить до відчутних втрат націо­нальних виробничих ресурсів, тому механізм управління зов­нішньоекономічними зв’язками необхідно привести у відпо­відність до нової економічної та політичної ситуації.

Основні джерела: [ 2,5,7 ]

Додаткові джерела: [ 9,12,16,21,25,34 ]

Контрольні запитання:

1. Розкрийте суть міжнародного поділу праці.

2. Дайте загальну характеристику теоретичних основ МПП

3. Що таке абсолютні та порівняльні переваги та яка їх роль у МПП?

4. Назвіть чинники МПП і визначте їх роль у формуванні конкурентних переваг. Що таке природні конкурентні переваги та набуті конкурентні переваги?

5. Охарактеризуйте форми міжнародного співробітництва виробництва.

6. Дайте характеристику форм міжнародного кооперування виробництва.

7. Розкрийте особливості та тенденції розвитку МПП.

8. Поясніть проблеми участі України у міжнародному поділі праці