15. Надайте визначення “науково-технічного обслуговування”.

Науково-технічне обслуговування — суспільні відносини, що формуються в процесі науково-технічної діяльності з метою одержання нових знань, використання їх для створення і вдосконалення способів, знарядь, предметів та умов праці, життя людини, духовного і культурного розвитку суспільства.

16. Як поділяються послуги у сфері науки і науково-технічного обслуговування залежно від методу дослідження?

Залежно від методу дослідження послуги у сфері науки і науково-технічного обслуговування поділяють на такі види:

а) послуги у сфері фундаментальних наукових досліджень (завдяки їм пізнають сутність, природу речей, явищ, подій, відкривають нові процеси і закономірності). Фундаментальні науки спрямовані насамперед на внутрішні потреби й інтереси науки, на підтримку її функціонування як єдиного цілого, продукують узагальнені ідеї, що характеризують глибинні засади буття. У зв'язку з цим ведуть мову про «чисту» науку, теоретичний досвід, про пізнання заради пізнання;

б) послуги у сфері прикладних наукових досліджень, спрямованих на розв'язання певних проблем, які безпосередньо стосуються матеріальних інтересів суспільства. Прикладні науки зосереджені на практичних видах діяльнсті людини, виробництві. На цій підставі стверджують про практичну науку, яка має на меті зміну навколишньої дійсності.

Загалом науково-технічні послуги забезпечують взаємозвязок між науково-дослідними, дослідно-конструкторськими розробками з виробництвом.

17. Що є діяльністю у сфері культури?

Діяльністю у сфері культури є створення, розповсюдження і популяризація творів літератури і мистецтва; збереження і використання культурних цінностей; естетичне виховання, організування спеціальної освіти, відпочинку і дозвілля громадян.

18. Хто здійснює реалізацію культурних послуг?

Продукування і реалізацію культурних послуг здійснюють культурно-освітні заклади (клуби, бібліотеки, музеї, парки, центри відпочинку); виставкові зали; театрально-видовищні організації (театри, концертні організації, цирки); навчальні заклади позашкільної естетичної освіти (дитячі музичні, художні, хореографічні школи, школи мистецтв); вищі та середні спеціальні навчальні заклади (консерваторії, інститути культури, кінемато­графії, хореографічні училища); кіномережа (кінотеатри, кіноустановки, відеотеки); бази і контори прокату; кі­ностудії; видавництва; редакції газет і журналів; радіо-, телестудії і телевізійні технічні центри; студії звукоза­пису; підприємства з виробництва компакт-касет і ком­пакт-дисків; спеціалізовані реставраційні підприємства і майстерні; підприємства з виробництва кіноапаратури, музичних інструментів, світло- і звукотехніки, атракці­онів, спеціалізованого технологічного обладнання для оснащення закладів культури, відпочинку, засобів масо­вої інформації; підприємства народних художніх про­мислів.

19. Назвіть суб’єкти діяльності у сфері культури.

До суб'єктів бізнесу у сфері культури зараховують ор­ганізації туризму та екскурсійного обслуговування; орга­нізації шоу-бізнесу; грального бізнесу; модельні агентства; рекламні майстерні та агентства.

Суб'єктами діяльності у сфері культури є:

• професійні творчі працівники, професійні творчі колективи, працівники культури, окремі громадяни;

• державні і приватні заклади, підприємства, організації та установи;

• творчі спілки, національно-культурні товариства, фонди, асоціації, інші громадські об'єднання, їх підпри­ємства;

• держава в особі її органів влади та управління.