- •1.Наведіть суб’єкти діяльності у сфері надання освітніх послуг.
- •2.Надайте характеристику особливостей ринку освітніх послуг: невідчутність і невіддільність від надавача послуги.
- •3.Обов'язки педагогічних та науково-педагогічних працівників (зу “Про вищу освіту” №2984-III, із змінами від 19 січня 2010 р.).
- •4. Права осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах (зу “Про вищу освіту” №2984-III, із змінами від 19 січня 2010 р.).
- •5.Управління у галузі вищої освіти (зу “Про вищу освіту” №2984-III, із змінами від 19 січня 2010 р.).
- •6. Які освітні рівні встановлюють в Україні (зу “Про освіту”№1060-XII, із змінами вiд 11 червня 2008)?
- •7. Які освітньо-кваліфікаційні рівні встановлюють в Україні (зу “Про освіту”№1060-XII, із змінами вiд 11 червня 2008)?
- •8. Матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти (зу “Про освіту”№1060-XII, із змінами вiд 11 червня 2008).
- •9.Які основні принципи освіти в Україні (зу “Про освіту” №1060-XII, із змінами вiд 11 червня 2008)?
- •10.Хто і яким чином формує перелік послуг, що надають суб’єкти діяльності у сфері освіти?
- •11. В яких формах може виявитися ефект від розвитку торгівлі послугами у сфері науки і науково-технічного обслуговування?
- •12. Наведіть основні форми науково-технічних відносин.
- •13. Назвіть істотні умови договору на створення (передавання) науково-технічної продукції.
- •14. Що таке наука?
- •15. Надайте визначення “науково-технічного обслуговування”.
- •16. Як поділяються послуги у сфері науки і науково-технічного обслуговування залежно від методу дослідження?
- •17. Що є діяльністю у сфері культури?
- •18. Хто здійснює реалізацію культурних послуг?
- •19. Назвіть суб’єкти діяльності у сфері культури.
- •20. Дайте визначення терміну “освіта”.
- •21. Що є метою освіти?
- •22. Наведіть класифікацію нематеріальних послуг сфери культури за функціональними особливостями.
- •23. Як поділяють матеріальні послуги сфери культури за функціональним призначенням?
- •24. Яким чином здійснюється бюджетне фінансування науково-технічних робіт?
- •25. Що таке технопарки?
- •26. Охарактеризуйте технополіси.
- •27. Що таке бізнес-інкубатор? Які види послуг він надає?
- •28. Охарактеризуйте венчурні фірми (ризик-фірми).
- •29. Що таке венчурний (ризикований) бізнес?
- •30. Що є метою прикладної науки?
29. Що таке венчурний (ризикований) бізнес?
Венчурний (ризикований) бізнес — вид бізнесу, орієнтований на використання неапробованих практикою технічних і технологічних новинок, результатів науково-технічних досягнень.
Досвід багатьох країн свідчить, що бізнес у цій сфері пов’язаний не тільки з ризикованістю, але і з можливістю отримувати у перспективі високі доходи. Тому йому приділяють неабияку увагу у своїй економічній стратегії зорієнтовані на науково-технічний прогрес держави, а також великі корпорації, компанії. У США, наприклад, науково-дослідні і дослідно-конструкторські розробки (НДДКР) на 48% фінансуються приватними компаніями, і приблизно і настільки федеральним урядом. У країнах ЄС, крім Німеччини і Бельгії, НДДКР фінансуються здебільшого з державних фондів. В Італії на державу припадає до 70% всіх витрат на НДДКР. Однак в Японії більшість таких робіт фінансуються приватними компаніями.
Головними проблемами венчурних фірм у зарубіжних країнах є визначення кон'юнктури і ринків збуту науково-дослідної продукції, пошук шляхів зниження комерційного ризику в цьому процесі, забезпечення прибутковості роботи підприємств.
В Україні венчурне підприємництво тільки починає розвиватися, оскільки вітчизняним підприємцям доводиться враховувати такі фактори ризику, які не становлять проблеми для іноземних фірм (політична нестабільність, невизначеність економічної ситуації, часта зміна податкових нормативів, відсутність або недосконалість інформації про кредитоспроможність і платоспроможність партнерів, низька виконавча дисципліна, недосконалість законодавчої бази, що захищає інтереси підприємця, та ін.).
30. Що є метою прикладної науки?
Метою прикладної науки є підвищення ефективності функціонування виробничо-господарських структур. Тому в її розвитку найбільше зацікавлені виробники-підприємці, власники підприємницьких структур, менеджери, організатори виробництва й управлінці. їх орієнтація на підвищення конкурентоспроможності своєї продукції, здобуття конкурентних переваг на ринку стимулює розвиток прикладних досліджень (науково-дослідні, проектно-конструкторські, технологічні розробки). Саме це є найвідчутнішим стимулятором бізнесу науковими, науково-технічними послугами, який у країнах з розвинутою ринковою економікою набув значного поширення. У цьому процесі сформувалися різноманітні фінансово-економічні відноснії між державою, науково-дослідними підприємницькими структурами і основними користувачами їх науково-дослідної продукції.