ПЛАН ЗАНЯТТЯ № 1
Вид заняття: лекція.
Тип заняття: вступна.
Тема: Вступ до курсу “Історія України”.
Мета заняття: навчальна: ознайомити студентів із предметом і завданнями курсу, періодизацією історії України та джерелами вивчення історії України;
виховна: виховувати у студентів високий рівень культури, громадянської відповідальності, національної гідності;
пізнавальна: сприяти формуванню історичного мислення та наукового світогляду студентів.
Методи: лекція.
Матеріально-технічне забезпечення: зошити, підручники, дошка.
Література: основна:
1. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст. – К., 1996;
2. Грушевський М. Ілюстрована історія України. – К., 1990;
3. Дорошенко Д. Нарис історії України. Т. 1-2. – К., 1991;
4. Кормич Л., Багацький В. Історія України від найдавніших часів і до ХХІ ст. – Харків, 2001.
Додаткова:
1. Бойко О. Історія України. – К., 2001;
2. Коваль М., Кульчицький С., Курносов Ю. Історія України. – К.,1992;
3. Котляр М., Кульчицький С. Довідник з історії України. – К., 1996;
4. Полонська-Василенко Н. Історія України. Т. 1-2. – К., 1995.
Структура заняття
І. Організаційна частина.
ІІ. Актуалізація опорних знань. (5 хв.)
Розпочинаючи вивчення курсу “Історія України” цілком логічним буде почати з вступу. А саме з предмету і завдань історії як науки, оскільки це основа основ будь-якої наукової галузі.
ІІІ. Повідомлення теми, формування мети та основних завдань. (5 хв.)
ІV. Мотивація навчальної діяльності. (10 хв.)
Як ви розумієте поняття “предмет науки”?
Яке, на вашу думку, завдання історії?
Спробуйте дати визначення терміну “джерело історичне”.
V. План заняття.
1. Предмет і завдання курсу “Історія України”. (20 хв.)
Предмет курсу – український історичний процес від найдавніших часів і до сьогодення.
Завдання:
подати наукову періодизацію історії України;
узагальнити досвід державного державотворення;
розкрити історію соціально-економічних та суспільно-політичних процесів в Україні;
висвітлити зміст і особливості розвитку української матеріальної та духовної культури;
показати найважливіші події та явища української історії в контексті світової історії.
2. Періодизація курсу “Історія України”. (20 хв.)
Проблеми періодизації продовжують залишатися дискусійними, на сьогодні можна виділити такі основні періоди в українській історії:
стародавня доба;
Київсько-Галицький період ( друга половина ІХ – 40-ві рр. ХІV ст.);
Литовсько-польська доба української історії (40-ві рр. ХІV ст. – 1648 р.);
Українські землі в роки національної революції та Гетьманщини (1648 р. – к. ХVІІІ ст.);
Українські землі в роки російсько-австрійського панування та національного відродження (к. ХVІІІ ст. – 1917 р.);
Українські землі в роки національно-демократичної революції та боротьби за воз’єднання (1917 – 1920 рр.);
Україна в радянську добу (1921 – серпень 1991 рр.);
Україна в роки незалежності.
3. Джерела курсу “Історія України”. (20 хв.)
Джерело історичне – носій історичної інформації, що виник як продукт розвитку природи і суспільних відносин, і відображає той чи інший бік людської діяльності. Історичне джерело є незамінним джерелом, що несе відомості про діяльність людей в минулому.
Залежно від того, чи несуть історичні джерела історичну інформацію безпосередньо чи опосередковано, їх поділяють на дві великі групи: релікти історичної дійсності (знаряддя праці, зброя, посуд, руїни міст і фортець) і наративні (розповідні) джерела.
Історичні джерела класифікують за типами:
письмові, усні, речові, етнографічні, лінгвістичні, фотодокументи, фотодокументи.
А також за видами:
літописи, законодавчі акти, діловодна документація, приватні акти, статистичні джерела, періодична преса, документи особистого походження, літературні пам’ятки, публіцистика і політичні твори.
VІ. Підведення підсумків. (10 хв.)
На нашому першому занятті ми визначили предмет і завдання курсу “Історія України”. З’ясували, що питання періодизації історії України продовжує залишатися дискусійним. Дали визначення поняттю “історичне джерело” та розглянули всі відомі на сьогоднішній день класифікації історичних джерел.
ПЛАН ЗАНЯТТЯ № 2
Вид заняття: лекція.
Тип заняття: з елементами бесіди.
Тема: Українські землі під владою Литви та Польщі (ХІV – перша половина ХVІІ ст.).
Мета заняття: навчальна: ознайомити студентів з основними історичними подіями доби Литовсько-Польського панування на українських землях в ХІV – першій половині ХVІІ ст., з’ясувати роль братств, дати характеристику Люблінській унії;
виховна: виховувати у студентів почуття національної гідності, любові до рідної землі;
пізнавальна: розвивати у студентів вміння порівнювати, аналізувати, узагальнювати та критично оцінювати історичні факти та події.
Методи: лекція, бесіда.
Матеріально-технічне забезпечення: зошити, підручники, дошка.
Література: основна:
1. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст. – К., 1996;
2. Грушевський М. Ілюстрована історія України. – К., 1990;
3. Дорошенко Д. Нарис історії України. Т. 1-2. – К., 1991;
4. Кормич Л., Багацький В. Історія України від найдавніших часів і до ХХІ ст. – Харків, 2001.
Додаткова:
1. Бойко О. Історія України. – К., 2001;
2. Коваль М., Кульчицький С., Курносов Ю. Історія України. – К.,1992;
3. Котляр М., Кульчицький С. Довідник з історії України. – К., 1996;
4. Полонська-Василенко Н. Історія України. Т. 1-2. – К., 1995.
Структура заняття
І. Організаційна частина.
ІІ. Актуалізація опорних знань. (2 хв.)
Зазначена тема є логічно обумовленою складовою курсу “Історія України”. Розглядуваний період цікавить нас, перш за все, умовами прийняття Кревської, Городельської, Люблінської, Берестейської уній та наслідками їхнього прийняття для України. Також неабиякий інтерес викликають братства, що виникають в ХІV – першій половині ХVІІ ст., як осередок боротьби за збереження української державності.
ІІІ. Повідомлення теми, формування мети та основних завдань. (2 хв.)
ІV. Мотивація навчальної діяльності. (6 хв.)
Як ви, вважаєте, яка різниця між термінами “інкорпорація” та “інтеграція”?
Яким, на вашу думку, було становище українських земель у ХІV – першій половині ХVІІ ст. Обґрунтуйте.
Спробуйте дати визначення терміну “унія”.
V. План заняття.
1. Включення українських земель до складу Литви та Польщі. (7 хв.)
Основна частина українських земель була захоплена за Ольгерда, який у 1362 р. зайняв Київ – Литовсько-Руське князівство.
1387 р. Польщі вдається захопити Галичину.
1359 р. Буковина входить до складу Молдавського князівства.
Друга половина ХІІІ ст. Закарпаття ввійшло до складу Угорщини.
2. Кревська та Городельська унія. (8 хв.)
1385 р. у зв’язку із загостренням зовнішньо- і внутрішньополітичної ситуації (розбрат серед литовської верхівки, загроза з боку Тевтонського ордену) великий князь Ягайло вирішує об’єднатися з польськими феодалами: до Польщі відходили українські та білоруські землі, збройні сили об’єднувалися, казна князівства мала використовуватися на потреби Польщі (Кревська унія).
1413 р. Городельська унія (визнання великокнязівського престолу в Литві, обрання великого князя затверджувалося польським королем, литовські феодали-католики зрівнювались у правах з польськими, участь православних у державному управлінні суттєво обмежувалася).
3. Соціально-політичний лад та економічний розвиток України в к. ХІV – першій пол. ХVІІ ст. (8 хв.)
Суспільно-політичне, правове та економічне становище різних верств феодалів на українських землях визначалось розмірами їхньої земельної власності. Великі землевласники мали назву “магнати” (від лат. володар, вельможа). Фільваркове господарство (багатогалузеве) – шляхта – духовенство – селяни (тяглі, ремісники та службові, чиншові).
Населення міст: патриціат, бюргерство, плебс.
У Великому Князівстві Литовському склалися сприятливі умови для кодифікації законодавства, що знайшло своє відбиття в Судебнику великого князя Казимира (1468 р.) та Литовських Статутах (1529,1566, 1588 рр.).
4. Берестейська церковна унія. (7 хв.)
1582 р. папа Григорій ХІІІ наказав виправити старий Юліанський календар (з 5.02.1582 р. додати 10 днів) – релігійний гніт – 1596 р. Берестейська унія.
Уніати визнавали догмати католицької церкви, своїм главою – папу римського, але обряди залишалися православними, богослужіння велося православною мовою. Як наслідок: загострення релігійної та національної боротьби.
VІ. Підведення підсумків. (5 хв.)
В ХІV – першій половині ХVІІ ст. українські землі перебували під владою Литви та Польщі. Законодавче закабалення України відбулося після укладення унії в місті Крево, за якою українські землі переходили до Польщі. Православне населення України зазнавало всіляких утисків з боку польських магнатів-католиків. Не вирішило протиріч на національному та релігійному грунті прийняття Берестейської унії.
ПЛАН ЗАНЯТТЯ № 3
Вид заняття: лекція.
Тип заняття: інформаційна.
Тема: Соціально-економічний та політичний розвиток України в другій половині ХVІІ - ХVІІІ ст.
Мета заняття: навчальна: ознайомити студентів із соціально-економічним та політичним розвитком України в другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст.;
виховна: виховувати у студентів почуття національної гідності, любові до Батьківщини на прикладі власного народу;
пізнавальна: сприяти розвиткові у студентів вміння оцінювати події та діяльність людей в історичному процесі з позиції загальнолюдських цінностей.
Методи: лекція, бесіда.
Матеріально-технічне забезпечення: зошити, підручники, дошка.
Література: основна:
1. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст. – К., 1996;
2. Грушевський М. Ілюстрована історія України. – К., 1990;
3. Дорошенко Д. Нарис історії України. Т. 1-2. – К., 1991;
4. Кормич Л., Багацький В. Історія України від найдавніших часів і до ХХІ ст. – Харків, 2001.
Додаткова:
1. Бойко О. Історія України. – К., 2001;
2. Коваль М., Кульчицький С., Курносов Ю. Історія України. – К.,1992;
3. Котляр М., Кульчицький С. Довідник з історії України. – К., 1996;
4. Полонська-Василенко Н. Історія України. Т. 1-2. – К., 1995.
Структура заняття
І. Організаційна частина.
ІІ. Актуалізація опорних знань. (2 хв.)
Вивчення зазначеної теми є закономірним продовженням розглянутого раніше матеріалу в контексті курсу “Історія України”. Друга половина ХVІІ – ХVІІІ ст. це період так званої “Руїни” та подальшого наступу царату на права та вольності України. Це також час зради Петра І Іваном Мазепою, чи, можливо, з точністю до навпаки. З цього приводу в історичній літературі циркулює безліч теорій. Спробуємо об’єктивно оцінити існуючі у нашому розпорядженні факти і знайти пояснення цій “білій плямі” нашої історії.
ІІІ. Повідомлення теми, формування мети та основних завдань. (2 хв.)
ІV. Мотивація навчальної діяльності. (6 хв.)
Як ви розумієте термін “Руїна”?
Пригадайте, яким було становище українських земель у другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст.?
Згадайте, хто брав участь у Північній війні?