V. План заняття.

1. Історична необхідність індустріалізації і колективізації. (15 хв.)

Радянська модернізація: форсована індустріалізація, суцільна колективізація.

Ідеологічна основа:

- побудова соціалізму в окремо взятій країні;

- загострення класової боротьби на шляху просування до соціалізму;

- ліквідація куркульства як класу.

2. Курс на форсовану індустріалізацію. (15 хв.)

Завдання:

1) здобуття техніко-економічної незалежності СРСР;

2) перетворення аграрної країни в могутню індустріальну державу;

3) укріплення оборонного потенціалу;

4) підвищення технічної бази с / г.

Особливості:

- можливість використання лише внутрішніх джерел фінансування;

- переважання важкої промисловості;

- нестача кваліфікованих кадрів;

- жорстка централізація економіки.

Результати:

- Україна – індустріально-аграрна країна;

- збільшення промислового потенціалу в 7 разів;

- здійснення індустріалізації за рахунок с / г;

- низький життєвий рівень населення;

- створення командно-адміністративної економіки.

Результати перших п’ятирічок:

1928-1932 рр.

Форсований ривок у розвитку важкої промисловості, розвиток с / г машинобудування, створення енергетичної бази, розгортання соціалістичного змагання.

1933-1938 рр.

Подальше наростання індустріалізації, розвиток легкої та харчової промисловості при збереженні пріоритетного розвитку важкої промисловості, апогей соціалістичного змагання (стаханівський, ізотовський рухи тощо).

3. Промисловість України напередодні Другої світової війни. (15 хв.)

1) збільшення асигнувань на оборону;

2) збільшення видобутку вугілля, нарощування потужностей машинобудівної промисловості, хімічних підприємств, електроенергетики;

3) введення в дію в УРСР 600 нових підприємств;

4) встановлення надзвичайно жорсткої трудової дисципліни;

5) указ “про перехід на 8-годинний робочий день, на 7-денний робочий тиждень і про заборону самовільного залишення робітниками й службовцями підприємств та установ” (червень 1940 р.).

4. Суцільна колективізація. (15 хв.)

ХV з’їзд ВКП б) у грудні 1927 р. взяв курс на кооперування села.

Завдання:

1) налагодження каналу перекачування коштів на потреби індустріалізації із села до міста;

2) забезпечення населення країни дешевими продуктами харчування й сировиною;

3) перетворення неконтрольованих державою індивідуальних селянських господарств у велике виробництво, повністю підконтрольне партійно-державному керівництву;

4) ліквідація дрібно-товарного селянського укладу, який, на думку більшовиків, був джерелом капіталізму на селі, ліквідація куркульства як класу.

Чи слугують перелічені завдання доказом того, що радянська влада була тотальною?

Результати та наслідки колективізації:

• знайдено кошти для індустріалізації;

• занепад почуття індивідуалізму властивого українському селянинові;

• утвердження командної економіки на селі при повному підпорядкуванню колгоспів державній владі;

• знищення найбільш працездатних селянських господарств;

• дезорганізація аграрного сектору;

• наростання кризових явищ у с / г.

VІ. Підведення підсумків. (10 хв.)

Ми з’ясували особливості радянської модернізації на українських землях. Визначили результати індустріалізації та колективізації на українських землях. І маємо зазначити, що радянська модернізація не є чимось виключно позитивним або негативним. Це складний і багатогранний процес. Слід відмітити феномен соціалістичного змагання, яке не вписувалося в канони комунізму, і якому не було місця ані в часи модернізації, ані в часи утопічного світлого майбутнього, над будівництвом якого працювала радянська людність.

Прокоментуйте статтю Й. Сталіна “Запаморочення від успіхів” (березень 1930 р.), у якій він виступив проти “перегибів” у колгоспному будівництві, селянам дозволялося виходити з колгоспів. Чи відповідав зміст статті реальному стану речей на українському селі?

ПЛАН ЗАНЯТТЯ № 6

Вид заняття: лекція.

Тип заняття: інформаційна.

Тема: Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.).

Мета заняття: навчальна: охарактеризувати радянсько-німецький пакт про ненапад від 23 серпня 1939 р. і таємний протокол до нього та їх роль у розв’язанні Другої світової війни й у подальшій долі українських земель. Розкрити суперечливий процес приєднання до УРСР західноукраїнських земель та їх радянізації. Розкрити причини поразки Червоної Армії та окупації України німецькими військами та їх союзниками ;

виховна: виховувати студентів у дусі патріотизму, взаєморозуміння між народами на основі особистого усвідомлення досвіду історії;

пізнавальна: формувати у студентів уміння аналізувати й узагальнювати історичний матеріал.

Методи: бесіда, лекція.

Матеріально-технічне забезпечення: зошити, підручники, дошка.

Література: основна:

1. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст. – К., 1996;

2. Грушевський М. Ілюстрована історія України. – К., 1990;

3. Кормич Л., Багацький В. Історія України від найдавніших часів і до ХХІ ст. – Харків, 2001.

Додаткова:

1. Бойко О. Історія України. – К., 2001;

2. Коваль М., Кульчицький С., Курносов Ю. Історія України. – К.,1992;

3. Котляр М., Кульчицький С. Довідник з історії України. – К., 1996.

Структура заняття

І. Організаційна частина.

ІІ. Актуалізація опорних знань. (5 хв.)

Зазначена тема цікава, перш за все, пактом Молотова-Ріббентропа, який до сьогодні знаходиться в російських архівах під грифом цілком таємно. Не дивлячись на велику кількість статей стосовно таємного протоколу вчені все ж таки не можуть дійти консенсусу в питанні початку Великої Вітчизняної війни: “Напад Німеччини на СРСР був заздалегідь спланованою акцією, чи це був крок на випередження, аби не стати жертвою світової соціалістичної революції.”

ІІІ. Повідомлення теми, формування мети та основних завдань. (5 хв.)

ІV. Мотивація навчальної діяльності. (10 хв.)

1. Пригадайте, в якій міжнародній ситуації знаходився СРСР напередодні Другої світової війни?

2. Як ви вважаєте, чому таємний протокол Німеччина підписала саме з СРСР? Обґрунтуйте.

3. Згадайте, як відбувалася радянізація УРСР?