V. План заняття.
1. Радянсько-німецькі договори 1939 р. (15 хв.)
23 серпня 1939 р. пакт Молотова-Ріббентропа (пакт про ненапад між Німеччиною та СРСР і таємний протокол до нього). Розмежування сфер інтересів обох держав у Східній Європі по лінії річок Нарев – Вісла – Сян. У сфері впливу СРСР опинилася переважна частина західноукраїнських земель. Як наслідок 1 вересня 1939 р. напад Німеччини на Польщу. 28 вересня 1939 р. договір про дружбу та кордони з додатковим таємним протоколом. Кордони встановлювалися за “лінією Керзона”: Східна Галичина і Західна Волинь відходили до СРСР, Лемківщина, Посяння, Холмщина, Підляшшя – до Німеччини.
2. Включення західноукраїнських земель до СРСР. (15 хв.)
22 жовтня 1939 р. вибори до Народних зборів Західної України, де наприкінці жовтня прийняли Декларацію про включення Західної України до складу УРСР; листопадові сесії союзної та української Верховної Ради затвердили закони про воз’єднання Західної України з УРСР. 26 червня 1940 р. нота Раднаркому СРСР до уряду Румунії з вимогою повернути Бессарабію та Північну Буковину. 30 червня Червона Армія зайняла ці території. 2 серпня 1940 р. рішення Верховної Ради СРСР про включення Бессарабії і Північної Буковини до складу СРСР.
Радянізація західних областей України:
- поширення радянського законодавства;
- уніфікація адміністративно-територіального устрою;
- націоналізація промислових підприємств;
- українізація освіти;
- уведення безкоштовного навчання, медичного обслуговування, ліквідація безробіття;
- утиски церкви;
- заборона всіх політичних партій та громадських товариств;
- репресії.
У результаті подій 1939-1940 рр. майже всі етнічні землі були об’єднані в єдиній державі.
3. Початок Великої Вітчизняної війни. (15 хв.)
18 грудня 1940 р. підписання Гітлером “плану Барбаросса”.
22 червня 1941 р. початок Великої Вітчизняної війни.
Плани гітлерівських окупантів
Розгром СРСР, створення нової Російської держави, до складу якої увійшла б і Україна. |
Підтримка ідеї автономної української держави, виходячи з тактичних міркувань та інтересів Німеччини. |
Перетворення України на німецьку колонію. |
11 липня – 22 вересня 1941 р. Київська оборонна операція (тривала 71 день);
5 серпня – 16 жовтня 1941 р. оборона Одеси (тривала 73 дні);
30 жовтня 1941 р. – 4 липня 1942 р. оборона Севастополя (тривала 250 днів).
4. Причини поразок Червоної Армії на початку війни. (15 хв.)
- жорстка централізація;
- репресії командного складу досвідчених воєначальників;
- переважання сил німців на напрямках основних ударів;
- міжнародна ізоляція СРСР;
- заборона приводити війська до бойової готовності в прикордонних районах до бойової готовності;
- ігнорування даних розвідки про дату наступу німецьких військ;
- зволікання з переоснащенням армії та побудовою оборонних споруд.
Організаційні та мобілізаційні заходи в Україні:
мобілізація до лав Червоної Армії понад 2 млн. осіб;
створення загонів народного ополчення;
спорудження оборонних укріплень;
перебудова народного господарства на воєнний лад;
державна позика;
знищення органами НКВД політичних в’язнів;
Всього з України евакуйовано понад 550 великих підприємств, не менше 3.5 млн. населення.
VІ. Підведення підсумків. (10 хв.)
23 серпня 1939 р. був укладений таємний пакт Молотова-Ріббентропа, в якому фашистське командування і Радянський Союз розділили сфери впливу в Європі. 1 вересня 1939 р. Німеччина розпочала Другу світову війну, а СРСР окупувала Західну Україну. В результаті майже всі етнічні українські землі були об’єднанні в єдиній державі. 22 червня 1941 р. СРСР став жертвою агресії фашистської Німеччини. Розпочалася Велика Вітчизняна війна. Тільки мужність, патріотизм і напруження всіх сил населення УРСР стримували німецькі війська, давали час радянському керівництву отямитися й організувати оборону країни.
ПЛАН ЗАНЯТТЯ № 7
Вид заняття: лекція.
Тип заняття: інформаційна.
Тема: Україна в умовах десталінізації (1953-1964 рр.).
Мета заняття: навчальна: розкрити суть процесу десталінізації. Показати його особливості в Україні. Дати оцінку періоду 1953-1964 рр.;
виховна: виховувати у студентів інтерес до національної історії;
пізнавальна: розвивати історичну свідомість студентів, сприяти формуванню власної думки з приводу конкретних історичних явищ і процесів, обґрунтовувати і відстоювати її.
Методи: бесіда, лекція.
Матеріально-технічне забезпечення: зошити, підручники, дошка.
Література: основна:
1. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст. – К., 1996;
2. Грушевський М. Ілюстрована історія України. – К., 1990;
3. Кормич Л., Багацький В. Історія України від найдавніших часів і до ХХІ ст. – Харків, 2001.
Додаткова:
1. Бойко О. Історія України. – К., 2001;
2. Коваль М., Кульчицький С., Курносов Ю. Історія України. – К.,1992;
3. Котляр М., Кульчицький С. Довідник з історії України. – К., 1996.
Структура заняття
І. Організаційна частина.
ІІ. Актуалізація опорних знань. (3 хв.)
Десталінізація – це не просто політика критики сталінізму. Це той “рубікон” до якого дійшов Радянський Союз в своїй ґенезі. 1953-1964 рр. переломні в історії СРСР, оскільки саме в цей час “будівля тоталітаризму” похитнулася. Хрущов, здійснюючи свою політику, посягнув на “святу святих” більшовицької ідеології. Відлигова лібералізація підмивала фундамент Радянського Союзу. В історичній літературі побутує думка, що крах СРСР був запрограмований саме в ці роки.
ІІІ. Повідомлення теми, формування мети та основних завдань. (2 хв.)
ІV. Мотивація навчальної діяльності. (5 хв.)
Пригадайте, які посади в управлінні СРСР обіймав Й. Сталін?
В якому році відбувся ХІХ з’їзд правлячої партії? Які його наслідки?
Спробуйте пояснити в історичному контексті термін “відлига”?