Наслідки кризи для Аргентини

Фінансово-економічна криза в Аргентині, яка трапилась на початку ХХІ ст., – одна з найбільш драматичних сторінок в історії цієї латиноамериканської країни.  Показовою є також банківська криза в Аргентині. Жорсткі обмеження на зняття коштів із банківських рахунків (не більше 400 дол. США на місяць) та примусова конвертація доларових внесків у песо запобігли масовим банкрутствам банків, але викликали обурення широких мас населення, які втратили не тільки значну частину своїх заощаджень, а й можливість доступу до їх незначних залишків. У докризовий період економіка країни була досить стабільною. Так, до 2001 року фінансовий рахунок платіжного балансу мав додатне значення, а курс національної грошової одиниці перебував на рівні 1 песо за 1 долар США. Однак у 2001-му, з погіршенням стану фінансового рахунку платіжного балансу (мав від'ємне значення), аргентинська валюта подешевшала майже втричі (рис. 4). Усе це прискорило падіння ВВП Аргентини, темпи якого в 1999 році становили 3,4 %, у 2000-му - 0,8 %, у 2001-му - 4,4 %, у 2002-му - 10,9 % (рис. 5). Зростання економіки відновилося лише починаючи із 2003 року. Особливо помітно зменшилася активність іноземних інвесторів, які намагалися вкладати кошти в боргові цінні папери з незначними ризиками. Найнижчий рівень їх інтересу до зовнішніх боргових цінних паперів аргентинських банків зафіксовано у 2003 році (1,3 млрд дол. США, що в 4 рази менше, ніж у 1998-му), тобто через декілька років після настання кризи. Схожа ситуація спостерігалася й у Таїланді. Запозичення на внутрішньому ринку також досягли свого найнижчого значення у 2003 році — 3,8 млрд дол. США, що майже вдвічі менше, ніж у 1998-му.

Окрім внутрішніх економічних проблем, додаткового негативу додала світова фінансова криза, яка до середини вересня 2008 р. майже не мала впливу на ринки Латинської Америки, про що свідчили фондові індекси.

Ситуація кардинально змінилася 15 вересня, а саме після публікації в ЗМІ про банкрутство банку Lehman Brothers, якому американський уряд відмовив у допомозі, а також Merrill Lynch.

Слідом за падінням в США, аргентинський фондовий ринок теж відреагував стрімким падінням. Акції Аргентини, на тлі побоювань інвесторів стосовно загальносвітової рецесії, знизився водночас на 12,15%, що стало самим стрімким падінням за останні 10 років. А після оприлюдненої заяви, що Міжнародний валютний фонд не планує надавати Аргентині кредит для підтримки національної економіки, Аргентина майже опинитись перед загрозою нового дефолту. Тільки на виплати по відсотках уряду Аргентини знадобиться додатково 12 млрд. дол., але через фінансову кризу рефінансування боргу за рахунок випуску нових акцій неможливо. Водночас, у зв’язку з конфліктом з аграріями (конфлікт виник через запроваджену систему оподаткування сільськогосподарського експорту) та посухою, сільське господарство не зможе дати 15-20 млрд. прибутку, як це планувалось під час складання бюджету наступного року.

Враховуючи значне зниження світових цін на таку вельми важливу для експорту країни с/г культуру, як соя, а також очікуване падіння цін на кукурудзу, м’ясо великої рогатої худоби тощо, уряд готує низку заходів допомоги аграрному сектору. Водночас, опоненти вже зараз вважають їх недостатніми, вимагаючи від уряду термінового поліпшення законодавчого поля, що регулює цю галузь, збільшення відповідних бюджетних асигнувань (зокрема, для зменшення рівня безробіття через підтримку с/г виробників) та закупівельних цін на с/г сировину.

Темп інфляції в Аргентині був востаннє повідомлений в 9.7 відсотку в липні 2011. Від 1944 поки 2010, темп середньої інфляції в Аргентині склав 215.46 відсотка, що досягає історичного максимуму 20262.80 відсотка в березні 1990 і на рекордно низькому рівні -7.00 відсотка в лютому 1954. Темп інфляції посилається на загальне підвищення в цінах мав розміри проти стандартного рівня купівельної спроможності. Краще всього відомі заходи Інфляції - CPI, який вимірює споживчі ціни, і дефлятор GDP, який вимірює інфляцію в цілому місцевої економіки.

Рис.8 Темпи інфляції Аргентини

Експорт досяг $ 39,000 США мільйонів в першій половині року. Показник є збільшенням на 25 відсотків в порівнянні з аналогічним кварталом 2010 року. Об'єм експорту в першому півріччі встановити новий рекорд, досягнувши 39 000 млн. доларів, що на 25 відсотків в порівнянні з аналогічним періодом 2010 років. За даними Міністерства закордонних справ сказав в своїй заяві за цим тарифом, аргентинський експорт перевищуватиме 80000 млн. в 2011 році в порівнянні з 70 000 млн. в 2010 році. Таким чином, з позначкою "запис, який супроводжує зростання виробничих потужностей і внутрішнього попиту в країні." "На додаток до диверсифікації ринків і вартості і об'єму зростання в 2011 році експорту промислових товарів сільськогосподарського походження (МАО) і промисловість (МВС) продовжуватиме нарощувати свою долю в загальному об'ємі експорту, випереджаючи багатьох напрямів для експорту сировинних товарів ", сказав він. У першій половині 2011, MOA експорту перевищила 37 відсотків в першій половині 2010 років, і МВС показало зростання 23 відсотків. Крім того, протягом 2011 року більш ніж в два рази продажу на нетрадиційні ринки і Магріба, Єгипту і Близькому Сході в цілому мав долю в 11 відсотків від загального об'єму зовнішньої Аргентини продажів в першій половині. "У міжнародному контексті, в переважаючих чекань невисокого зростання в центральній економік, Аргентині зросла МЗС кількість акцій зовні для забезпечення подальшого розширення нашого експортного потенціалу ", говориться в заяві. В кінці 2011 року, провели більше 1500 заходів сприяння розвитку торгівлі в результаті спільного планування між державним і приватним секторами.

Нагадаємо сумну історію стосунків Аргентини і МВФ. Валютні борги Аргентини (зовнішні і внутрішні, номіновані в доларах) складають приблизно $141 млрд. У 2001 році Аргентина відчула, що такі грандіозні борги обслуговувати не зможе, і звернулася в МВФ по допомогу. Аргентина, яка з 1991 року підтримувала фіксований курс свого песо, ліквідовувала гіперінфляцію і забезпечила значний приплив іноземних інвестицій, була тоді улюбленкою фонду і літом того року отримала додатковий кредит в $8 млрд. Проте відразу після цього МВФ зрозумів, що Аргентині не допоможуть жодні додаткові кредити. Дуже широко вона жила попередні десять років - грошей в аргентинських властей для обслуговування боргу все одно не вистачить. Аргентина негайно перестала бути улюбленкою МВФ, і в грудні 2001 року фонд відмовився надавати їй чергову порцію вищезазначеного кредиту (просто аби продемонструвати, що подібного роду країнам грошей не дає). За місяць до цього перший заступник глави фонду Енн Крюгер, вказуючи саме на Аргентину, відзначила, що потрібно ввести в світову практику поняття банкротства держав. Наскільки було б краще, заявила вона, якби Аргентина ще в березні 2001 року оголосила себе банкротом: тоді не довелося б виділяти їй ще один кредит, даремно витрачаючи гроші МВФ. Після грудневої відмови МВФ в наданні грошей Аргентіна оголосила дефолт по всіх майбутніх платежах (цей дефолт на Заході вважається найбільшим в історії світових кредитних стосунків), а також відмовилася від фіксованого курсу національної валюти. Причому у формі, найбільш неприємній для МВФ: спершу було оголошено, що вводиться подвійний курс - один для державних розрахунків, інший для громадян (МВФ є традиційним противником множинності курсів валют). Весь минулий рік Аргентіна і МВФ вели справжню війну. Спочатку Аргентина заявила, що її проблеми вирішать $20 млрд додаткових кредитів фонду. Експерти МВФ відповіли, що що бажають отримати додаткові кредити повинні провести бюджетну і валютну стабілізацію. Аргентинські власті підкреслили, що рецептів такої стабілізації чекають від самого МВФ (при цьому вживалися вирази начеб "словесна діарея МВФ")

В кінці 2010 року уряд країни домовився з кредиторами про обмін простроченої заборгованості на державні облігації. Так, борг країни з $95 млрд скоротився до $6 млрд.