Історико-культурні ресурси Тунісу

Один з найвизначніших музеїв країни, музей Бардо – це скарбниця археологічних знахідок, захоплююча подорож в історію північно-африканського народу, а також домівка однієї з найбільших у світі колекцій римської мозаїки. Музей розташований у палаці, що раніше був резиденцією беїв династії Хусейнітів, які правили країною у XVIII та XIX ст.ст. Крім колекції мозаїк, там також знаходиться колекція археологічних знахідок, експонати якої відносяться до римського, карфагенського, ранньохристиянського та ісламського періодів. У музеї є окремі секції присвячені основним розділам історії Тунісу, включаючи пунічний, грецький, карфагенський, християнський та ісламський періоди, кожна з яких нагадує про забутий часом світ. Національний Музей Карфагену розташований на пагорбі Бірса. У ньому знаходиться захоплююча колекція експонатів пунічного та римського періодів, включаючи такі складні артефакти, як саркофаги з мармуру, а також простіші речі – знаряддя щоденної праці та предмети побуту. Витончені колекції коштовностей а також різноманітні рідкісні пунічні маски – це найцікавіша частина представлених для огляду експонатів.

Археологічний Парк (Parc Archeologique) Карфагену, що розташований за купальнями, був заснований у 1953-му році. Керкуан – це надзвичайне місце, занесене до Списку Всесвітнього Спадку ЮНЕСКО, яке дозволяє нам дізнатись про пунічну цивілізацію, першу визначну цивілізацію Західного Середземномор’я. Це була дивовижна цивілізація, що походить із Середнього Сходу. Вона акліматизувалась у Африці і створила імперію, що простягалася до Сардинії та Іспанії. У Керкуані можна побачити залишки цілого стародавнього міста а також ознайомитись із міським плануванням характерним для Карфагенської імперії – прямокутні квартали розмежовані широкими вулицями, внутрішні дворики оточені будинками, у кожному з яких є ванна кімната із сидячою ванною. Дугга та Булла Регія – це міста нумідійського походження. Вони обидва вважаються одними з найяскравіших представників римсько-африканської цивілізації – оригінальної та яскравої цивілізації, за якої виникли численні міста, яка започаткувала свій власний архітектурний стиль а також мальовниче мистецтво мозаїки. Гості міста Дугга, можуть ознайомитись із лівійсько-пунічним мавзолеєм, театром, монументальними арками, храмами, тепловими ваннами та деякими будівлями, які збереглись у надзвичайно хорошому стані, в той час як у Булла Регії знаходиться колекція римських будинків з підвальними приміщеннями, а також збережені у хорошому стані класичні термальні ванни. Сбейтла – це одне з найвизначніших місць країни щодо історичного зв’язку з християнством. У ньому знаходяться сім будівель релігійного значення, які свідчать про важливу роль релігії у період IV – V ст.ст. Залишки християнських будівель також можна побачити у Мактарі, а у музеї Енфіди, що знаходиться неподалік, представлена цікава колекція мозаїк. Хоча Сбейтла – це одне з найкраще збережених міст Тунісу, його історія досліджена не достатньо. Деякі знахідки, такі як відкриття пунічної стели а також наявність у цій місцевості мегалітів, свідчать про те що життя з’явилось у регіоні досить рано, хоча жодних слідів міської цивілізації до прибуття римлян тут не було знайдено.

 

Стан розвитку туризму в Тунісі

Туризм є ще одним важливим джерелом доходів із-за кордону.У 2006-му році Туніс відвідали 6,5 мільйонів туристів. Наплив туристів є поштовхом для економіки, у той же час, велика кількість іммігрантів (близько 1-го мільйона) також має значний позитивний вплив. Нових готелів в країні доки небагато, але в Хаммамете і Суссе останнім часом активно будуються нові готелі. Велика частина готелів Тунісу розташована на побережжі і має власні пляжі з дрібним білим піском. Ці пляжі, природно, краще суспільних і міських – туристи відпочивають на них з комфортом.

Населення Тунісу, його етнічні особливості

Чисельність населення Тунісу складає 8,88 млн. осіб. У етнічному складі переважають араби – близько 98 %, інше бербери, французи, італійці, німці.  Крім того, в країні живе невелике число європейців – французи і італійці. Природний приріст населення складає близько 3 % у рік. Середня щільність населення – 34 особи/км2.

Природно-рекреаційні ресурси марокко

Марокко – унікальна країна. Природно-рекреаційний потенціал країни цілком сприятливий для розвитку різних видів туризму. Важливе значення для туристських ресурсів Марокко має сприятливий клімат, який забезпечує потужні можливості для розвитку рекреації на узбережжі. Міста-курорти розташовані на Середземноморському та Атлантичному узбережжях. Всіляка геологічна будова території Марокко, широке поширення древніх кристалічних і метаморфізованних, а також вулканіче­ських порід разом з відкладеннями древ­ніх Морея і лагун - все це предопреде­ліло виняткове багатство країни корисними копалини. У Анти-атласе знаходяться пов’язані з виходами древ­нейших порід родовища жильного золота, руд марганцю, кобальту, нікелю, мідь і так далі Високий Атлас і центральна частина країни є металлогенічеськие провінціями, пов’язаними з інтрузивними породами, до яких прі­урочени родовища багатьох руд кольорових і рідких металів (свинець, цинк миш’як, вольфрам, молібден і т. д.) В палеозойських осадових породах цен- тралової частини Марокко знайдені багаті родовища залізняку, а в мезозойських відкладеннях - покладі мар­ганцевих руд. У морських третинних відкладеннях на заході країни утворилися величезні скупчення фосфорітов(до 2/3 світових запасів). і вторинних свинцево-цинкових руд В предріфськом прогині є нафта, а на північному сході країни знаходиться кам’яновугільний басейн Джерада. У Марокко є крупні родовища і таких коштовних нерудних копалин, як флюорит, графить, слюда, азбест, багато мінеральних солей. Великі запаси будівельних матеріалів (глини, меркнули, будівельний і облицювальний каміння т. д.). Запаси гіпсу, галіта і деяких інших природних солей настільки значительни, що практично не піддаються обліку.