Населення Йорданії, його етнічні особливості.

Населення Йорданії у 2010 р. становило 5.850 млн.осіб. Демографічна політика — цілеспрямована діяльність державних органів та інших соціальних інститутів у сфері регулювання про­цесів відтворення населення. Об'єктами демографічної політики може бути населення країни в цілому або окремих регіонів, соціально-де­мографічні групи населення, сім'ї певних типів або стадій життєво­го циклу. Визначають три групи країн: 1) країни, які проводять політику обмеження росту населення; 2) країни, демографічна політика яких спрямована на підтримування існуючих темпів приросту населення; 3) країни, які здійснюють політику стимулювання росту населення. Друга група включає країни які мають висо кий приріст населення Йорданія,. Найвищі показники народжуваності — у країнах, що розвива­ються, особливо в Африці. Сумарний кое­фіцієнт народжуваності в Йорданії він дорівнює 7,4. Майже всі йорданці є етнічними арабами. Близько 95% йорданців сповідують іслам сунітського спрямування, а 5% є християнами, здебільшого прихильниками Греко-православної та Римсько-католицької церков. До етнічних меншин належать черкеси, чеченці та вірмени. Черкеси, які сповідують іслам, уперше прибули в Йорданію з Кавказу під час російсько-турецької війни 1877-1878 рр. і заснували поселення в Аммані, який у 1920-х роках став столицею країни. Чисельність черкесів становить всього близько 25 тис. осіб, але їх вплив на уряд і військові кола значно перевершує їх представництво у складі населення країни. Чеченців, які переселилися в Йорданію з Кавказу на початку ХХ століття, налічується всього близько 2000 осіб. Громада бехаїстів, що переселилася приблизно в той самий час, проживає в селищі Абасійя на р. Ярмук. Вірмени емігрували в Йорданію з Туреччини й оселилися в містах. Найбільш помітні відмінності, не пов'язані з етнічною чи релігійною приналежністю, між жителями Східного берега р. Йордан, які оселилися тут до 1948 р., та йорданцями палестинського походження. Усі йорданці розмовляють арабською мовою. Чеченці, черкеси й вірмени зберегли свої рідні мови.

Стан розвитку туризму Таїланду

Таїланд – країна незабутньої індивідуальної культури і багатої історичної спадщини. Туристський ринок країни розвивається високими темпами і займає перше місце за доходами серед інших галузей економіки. Для туристських фірм передбачені значні податкові пільги. Розвиток туризму в Таїланді був би неможливим без солідних інвестицій Японії, Німеччини, США, Сінгапуру, Австралії і інших країн. Практично всіма п’ятизірковими готелями управляють фахівці з Європи і Америки, що гарантує високу якість сервісу. У Таїланді переважно відпочивають до двох тижнів, розраховуючи витратити не менше 3 тис. $ США. Найчастіше туристи відвідують Бангкок і морські курорти: Паттайю і Ча-ам (Хуа Хіни), острова Самуї, Пхукет і Пті-Пті.

Історико-культурні ресурси Китаю

Багатовікова історія Китаю залишила незліченні стародавні пам'ятники культури. 205 китайським містам було присвоєно звання "Відмінне туристичне місто Китаю". Велика стіна( дод «В» ) - духовний символ китайської нації, сама знаменита історична туристична визначна пам'ятка в країні. Сьогодні на Великій стіні для туристів відкриті десятки ділянок, в тому числі, наприклад, Бадалін, Лаолунтоу і Цзяюйгуань. Кам'яні печери, наскальний живопис та скульптурні пам'ятники - одні з самих затребуваних і цінних туристичних ресурсів Китаю. Кам'яні печери зосереджені на стародавньому "Шовковому шляху" на території провінції Ганьсу. Найбільш знаменитими вважаються печери Могао, які називають "скарбом мистецтва Сходу". На третьому і четвертому ярусах зберігаються 492 печери, настінні фрески в яких охоплюють близько 45 тис. кв. м. Там розташовуються понад 2100 розписних статуй, що вражають тонкою роботою і образністю. Священні релігійні місця розкидані по всій країні. Монастир Шаолінь - колиска китайського чань-буддизму, був побудований в 495 р. і прославлений на весь світ своїм бойовим мистецтвом. У Китаї всього 101 місту присвоєно статус "Місто історичного та культурного значення". Більшість з них нараховує більш ніж тисячолітню історію. Міста Сучжоу і Ханчжоу, розташовані на південь від Янцзи, з давніх часів славляться як "рай на землі". Вони знамениті своїми мальовничими озерами та річками, мостами і садовими парками. Китай - величезна країна з великою кількістю туристичних ресурсів. Країна багата пам'ятками та пам'ятниками старовини, красивими річками і горами, славиться етнографічним різноманіттям. У Китаї створені дві порівняно розвинені туристичні зони: перша - традиційні туристичні маршрути з відвідуванням Пекіна, Сіані, Шанхаю, Сучжоу, Ханчжоу і інших відомих політичних і культурних центрів; друга зона - відкриті райони, вона має на карті форму молодого місяця. Головними туристичними центрами цього маршруту є Ляодунський і Шаньдунський півострова, дельти річок Янцзи і Чжуцзян.