Природно-рекреаційні ресурси Індії

Територію Індії поділяють на 3 природні області — Гімалаї, північну частинуІндо-Гангськоїрівнинита Деканське плоскогір 'я. Країна розташована в тропічних і субекваторіальних широтах. Клімат — субекваторіальний, мусонний, на півночі і північному заході поступово переходить у тропічний пустельний. Дві великі річки Індії Ганг та чимала кількість їх приток становлять основу водних ресурсів Індії. Ґрунти на значних територіях — дуже родючі (алювіальні, чорні тропічні, а також червоноземи і жовтоземи). Майже чверть території покрита лісами (джунглями), з цінними породами дерев (тиковим, сандаловим та ін.). Серед мінеральних ресурсів світове значення мають руди кольорових і чорних металів, слюда; є вугілля і нафта. В країні видобувають також марганець, графіт, кам'яну сіль, алмази, дорогоцінне каміння. Проте паливних ресурсів та хімічної сировини недостатньо, тому Індії доводиться їх імпортувати.

Рекреаційні ресурси - сукупність природних та антропогенних об'єктів і явищ, що їх можна використовувати для відпочинку, лікування й туризму. Природні рекреаційні ресурси - це особливості природи, природні та природно-технічні геосистеми, об'єкти і явища природи, їхні компоненти й властивості, природоохоронні об'єкти, пам'ятки історії, архітектури, етнографічні особливості території. До основних рекреаційно-туристських берегових районів належать: в Індійському океані - острів Шрі-Ланка, райони прибрежних міських агломерацій Індії, східне узбережжя острова Мадагаскар. Використання рекреаційних ресурсів залежить від розвитку транспорту та сфери послуг. Значні рекреаційні ресурси є і в Азії (Індія).

Природно рекреаційні ресурси Китаю

Величезна територія Китаю дуже різноманітна за своїм природним середовищем. Вона поділяється на дві частини: західну і східну. Захід включає Внутрішню Монголію, Сіньцзян і Тибет та провінцію Цінхай. На Заході переважають екстремальні природні умови.  Рельєф Китаю надзвичайно складний та різноманітний. Більша частина країни - гори, плоскогір'я та нагір'я. Серед них виділяється найбільше у світі за площею та висотою Тібетське нагір'я. Захід і північ зайнятий плоскогір'ями та рівнинами з висотами до 1200 м. На сході та північному сході поширені низовини. Багато в чому особливості природних умов склалися в залежності від великої довжини території з Півночі на Південь, різної далекості від моря. Найбільший контраст спостерігається між західною і східною частинами Китаю. Багато в чому кліматичне і рельєфне особливості країни, обумовили велика розмаїтість ґрунтів у Китаї. Для західної частини характерні пустельні-степові комплекси. В поза тибетською частиною переважають каштанові і бурі ґрунти сухих степів, а також сухо-бурі пустель, зі значними ділянками кам'янистих, чи солончакових районів. Характерною рисою цієї частини Китаю є перевага сіроземів, гірничо-каштанових і гірничо-лугових ґрунтів. На Тибетському ж нагір'ї більш поширені ґрунти високогірних пустель. Для східної частини Китаю типові ґрунти, що супроводжують лісовим асоціаціям, а найбільш розповсюдженими на цій території є: дерново-підзолисті, бурі лісові - у горах і лугові темноколірні - на рівнинах Північного сходу. Багато в чому на особливості формування ґрунтових ресурсів Китаю вплинуло багатовікове вирощування найдавнішої землеробської культури країни - рису, що привело до зміни ґрунтів і формуванню, власне кажучи, особливих різновидів, таких, як "рисові болотисті" - на Півдні і "східно-карбонатні" - на Лесовому плато. Особливості рельєфу відбилися насамперед на розподілі водяних ресурсів країни. Найбільш вологими є Південна і Східна частини, що мають густу і сильно розгалужену систему. У цих районах протікають найбільші в Китаї ріки - Янцзи і Хуанхе. Китай багатий не тільки ріками, але й озерами. Виділяють два основних типи: тектонічні і модно ерозійні. Перші розташовані в центрально- азіатській частині країни, а другі в системі ріки Янцзи. На Півдні і Південно-сході Китаю простираються вічнозелені субтропічні ліси, у яких можна знайти кипарис, лакове і сальне дерева, а також реліктове дерево куінінгхємі. Тропічні ліси у своєму первозданному виді збереглися тільки на острові Хайнань. Однієї з особливостей рослинного світу Китаю ставати контраст між лісовими і пустельними, здебільшого солончаковими і зовсім позбавленими рослинності районами західної частини. Тваринний світ Китаю дивний, тут на Півночі можна побачити таких звичних для нас глухарей і тетеревів, а на Півдні дивуватися пишноті павичів і силі слонів. Рекреаційні ресурси в Китаї — це географічні об'єкти та явища природи, які можна використовувати з метою відпочинку, туризму та лікування. Рекреаційні ресурси складаються з двох великих груп: природно-рекреаційні ресурси і культурно-історичні пам'ятки. Найбільше приваблюють відпочиваючих і туристів ті райони, які багаті на рекреаційні ресурси обох груп. Значні рекреаційні ресурси є в Китай, але політична нестабільність у багатьох регіонах цієї частини світу заважає їх використанню. Великі можливості в розвитку пізнавального та спортивного туризму існують тут. Швидкими темпами розвивається водний туризм. Простори моря створюють чудові умови для круїзних маршрутів, під час яких туристи можуть ознайомитися з багатьма пам'ятками природи, культури, архітектури та відпочити від сучасного темпу життя.