При його проведенні підлягають визначенню такі пи­тання:

1) повнота реєстрації в Книзі обліку заяв і повідомлень (КОЗП) або журналі чергової частини повідомлень про злочини та інші події, що підлягають реєстрації;

2) повнота доведення повідомлень, зазначених у п. 1, до певних виконавців або керівників відповідних підрозділів органу та його керівництва для реагування на ці повідомлення;

3) стан реагування на зазначені повідомлення (п. 1), отримані при цьому результати, в тому числі інформація про затриманих осіб, вилучені речові докази, транспортні засоби, виявлені трупи, про потерпілих, яких доставлено у медично-лікувальні заклади або яким надано іншу допомогу, тощо;

4) визначення повідомлень, за якими відсутні відомості щодо результатів реагування та є необхідність у продовженні заходів ос­ таннього;

5) відомості про розкриті злочини, а також про злочини, що за­ лишилися нерозкритими протягом чергової доби;

6) відомості стосовно вжитих заходів та їх результатів щодо зло­ чинів та інших правопорушень, які вчинені до цієї чергової зміни та потребували продовження реагування протягом її здійснення;

7) відомості про факти, щодо яких потрібні заходи з'ясування обставин, що привели до їх вчинення або сприяли останньому, та які потребують реагування з метою упередження продовження їх дії, вчинення повторних правопорушень.

За встановленою формою керівник (старший) чергової частини підбиває кількісні показники за добу, складає рапорт, а за необхідності й рапорти за окремими фактами, що потребують спеціального реагування, запобіжних заходів.

Мета зазначеного аналізу:

• визначити зміни оперативної обстановки

• результати виконання поточних рішень, завдань за аналізо­ваний період

• підбити проміжні підсумки

• встановити потребу вжиття додаткових заходів, форму та зміст останніх.

Глибина статистичного аналізу, повнота застосування аналітичних методик і процедур залежить від багатьох умов: насамперед це протяжність періоду, який охоплюється аналізом.

Від нього зале­жить наступна суттєва умова — потрібна кількість одиниць інфор­мації стосовно об'єкта аналізу загалом та щодо окремих ознак об'єкта, їх показників тощо.

Визначальними щодо глибини стати­стичного аналізу є завдання, поставлені перед аналізом, та зумов­лені останніми конкретні питання, що підлягають аналітичному вивченню.

Неабиякою умовою глибини статистичного аналізу є фахова підготовка та досвід виконавця аналізу, зокрема знання методів, методик, конкретних операцій його проведення, вміння оперувати отриманими даними, визначати за ними статистичні закономірності, здійснювати їх інтерпретацію у кримінологічні вис­новки.

З наведеного можна зробити узагальнений висновок: глибина статистичного аналізу визначається оптимальним співвідношенням конкретних кримінологічних потреб у ньому та інформаційно-методичних, людських і інших забезпечувальних можливостей реалізації цих потреб.

Аналіз стану злочинності та громадського порядку за квар­тал, півріччя, 9 місяців проводиться, як правило, з підсумовуван­ням даних за методом наростаючого підсумку.

Водночас під час аналізу за півріччя, 9 місяців і особливо за рік поряд із згаданим методом зазвичай застосовується порівняльний метод.

Останній полягає у зіставленні однорідних даних, приміром кількості вчи­нених злочинів або осіб, що їх вчинили, за певною ознакою, яка диференціює ці дані.

Аналіз злочинності у місті (районі) за тривалий період може бути не тільки лінійним, що спрямований на вивчення одного об'єкта, зокрема кількісних і якісних показників злочинності, а й комплексним, який охоплює декілька об'єктів, пов'язаних між собою функціональним, детерміністичним або іншим зв'язком.

Наприклад, аналіз злочинності поєднується із вивченням обста­вин (умов), які її зумовлювали; особистості осіб, що вчинили зло­чини; діяльності стосовно запобігання останнім.