§ 4. Форми монополій і наслідки монополізації економіки

Монополія — окремі наймогутніші підприємства або об'єднання декількох підприємств, які виробляють переважну кількість певної продукції, завдяки чому впливають на процес ціноутво­рення і привласнюють високі (монопольні) прибутки.

Форми монополістичних об'єднань:

Картель - об'єднання декількох підприємств однієї галузі виробництва, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва І вироблений продукт, виробничу та комерційну самостійність і домовляються про частку кожного в загальному обсязі виробництва, ціну, ринки збуту.

Синдикат - об'єднання декількох підприємств однієї галузі промисловості, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва, але втрачають власність на виготовлений продукт,-а отже, зберігають виробничу, але втрачають комерційну самостійність.

Трест - об'єднання підприємств однієї або декількох галузей промисловості, учасники якого втрачають власність на засоби виробництва І виготовлений продукт, виробничу та комерційну самостійність.

Концерн багатогалузевий - об'єднання десятків і навіть сотень підприємств різних галузей промисловості, транспорту, торгівлі, учасники якого втрачають власність на засоби вироб­ництва і виготовлений продукт, а головна фірма здійснює фі­нансовий контроль за іншими учасниками об'єднання.

§ 2. Сутність підприємства та його основні види

Підприємство — самостійний господарюючий суб'єкт, який забезпечує виробництво товарів і послуг, здійснює науково-дослідну і комерційну діяльність з метою привласнення прибутку.

Двома сторонами підприємства є певна сукупність про­дуктивних сил (засобів праці, працівників, наукових лабо­раторій тощо) та відносин власності, які виникають внас­лідок привласнення засобів та результатів виробництва й управління власністю.

Види підприємств:

1) державні — засновані на державній формі власності. Оскільки вона поділяється на загальнодержавну та кому­нальну, відповідно виділяють загальнодержавні та кому­нальні підприємства;

2) колективні трудові — засновані на власності трудо­вого колективу. Розрізняють колективні трудові підприєм­ства (або народні підприємства), кооперативні, підприєм­ства громадських організацій та ін.;

3) приватнокапіталістичні — засновані на власності ок­ремої особи (капіталіста), який наймає робочу силу;

4) колективні (акціонерні) капіталістичні — засновані на власності кількох власників капіталу, які наймають ро­бочу силу;

5) індивідуальні (приватні) трудові — засновані на при­ватній власності фізичної особи та її особистій праці;

6) сімейні — засновані на праці членів однієї сім'ї;

7) спільні (змішані) — засновані на поєднанні різних форм власності, в тому числі із залученням Іноземного ка­піталу. ;

Малі підприємства. В Україні у промисловості та будівництві — до 200, а в інших галузях сфери матеріального виробництва — до 50 працівників.

Позитивні риси малих підприємств:

1) гнучкість і мобільність в управлінні та організації виробництва;

2) повніше використання робочої сили та устаткування, низький рівень запасів;

3) швидка адаптація до кон'юнктури ринку, місцевих умов, потреб споживачів, оперативне оновлення продукції;

4) можливість швидкого впровадження нових ідей, про­ектів і створення нових взірців продукції;

5) відносно невеликий капітал для їх створення;

6) зменшення витрат виробництва за рахунок вузької спеціалізації, економії на управлінських витратах та ін.;

7) високі шанси на успіх;

8) значний внесок у створення нових робочих місць тощо.

Негативні риси діяльності малих підприємств:

1) нижча продуктивність праці (у більшості випадків);

2) неспроможність впроваджувати вагомі новітні досяг­нення науки І техніки;

3) вища інтенсивність праці за рахунок подовження робочого дня, використання сімейної праці;

4) економія засобів на створення умов праці, техніку безпеки;

5) обмежені можливості підвищення кваліфікаційного рівня;

6) більші труднощі з фінансуванням, отриманням кре­дитів, недостатність оборотних засобів, заборгованість тощо.