§ 2. Кругооборот і оборот капіталу

Кругооборот капіталу. Це означає, що підприє­мець володіє капіталом у грошовій формі. Після цього підприємець закуповує необхідні засоби виробництва і робочу силу, внаслідок чого відбувається перетворення грошового капіталу на продуктивний (або виробничий), що означає першу стадію руху капіталу. Друга стадія здійснюється в процесі виробництва, ре­зультатом її є виготовлення товару. На третій стадії відбувається реалізація товару, і то­варний капітал перетворюється на грошовий.

Кругооборот капіталу - безперервний рух капіталу, в якому він послідовно перетворюється з однієї форми на іншу і повертається до вихідної точки з приростом.

Оборот капіталу - кругооборот капіталу, який розглядається не як одиничний акт, а як процес, що постійно повторюється.

Час обороту основного капіталу складається з часу ви­робництва і часу обігу. Час виробництва містить:

1) робочий період — кількість робочих днів, за які ви­готовляється продукт;

2) час дії природних сил на продукт (достигання зерна);

3) час перебування сировини, матеріалів, комплектую­чих виробів тощо у виробничих запасах на складах.;

4) час перерв у процесі праці (на поточний ремонт тощо).

Час обороту основного капіталу (з урахуванням його функці­ональних форм) — час, який витрачається на закупку засобів виробництва, і час реалізації готового продукту.

§ 3. Витрати виробництва та їх структура

Витрати виробництва — витрати на придбання основних факторів виробництва, тобто робочої сили, засобів виробництва (в тому числі землі) для виготовлення продукції протягом певного періоду.

Класифікація витрат виробництва:

Явні виграти виробництва - витрати на відшкодування ви­користаних факторів виробництва, які підлягають безпосередній грошовій оплаті.

Неявні (або змінені, альтернативні) витрати - витрати, які підприємством не виплачуються.

Розрізняють також постійні та змінні витрати. До пос­тійних належать витрати на заробітну плату, на сплату орен­ди, на освітлення, опалення, на сплату відсотків за кредит та ін.

§ 4. Прибуток і норма прибутку

За реалізовану продукцію підприємство отримує відпо­відну суму грошей — валову виручку. Одна її частина йде на заміну зношених засобів виробництва (с), друга — на заробітну плату працівникам (у), що разом становить со­бівартість продукції.

Прибуток - різниця між валовою виручкою і собівартістю.

Економічним стимулом діяльності підприємця є привласнення підприємницького доходу. Його складовими є нормальний прибуток та економічний прибуток.

Нормальний прибуток - мінімальна винагорода підприємцю, яка утримує його на даному підприємстві в даній галузі и призначена для нормального відтворення особи підприємця.

Тема 16 Управління сучасним підприємством

§ 1. Сутність менеджменту

Менеджмент) - комплекс принципів, функцій, методів та способів управління процесом виробництва, передусім виробничим персоналом, з боку керівництва підприємства, компанії з метою ефективного використання ресурсів та привласнення високих прибутків.

Управління як цілеспрямований і активний процес містить такі відносно самостійні, логічно послідовні елементи:

1) збирання, систематизація і передача інформації;

2) вироблення (обґрунтування) і прийняття рішення;

3) перетворення рішення на різні форми команд (усна, письмова, наказ тощо) та забезпечення його виконання;

4) аналізування ефективності прийнятого рішення та можливе наступне його коригування.

Першим найважливішим аспектом категорії "менедж­мент" є комплексне управління підприємством, тобто про­фесіональна організаційна діяльність менеджерів, спрямо­вана на досягнення поставленої мети на основі раціонального використання наявних ресурсів. Другим аспектом даної категорії, є раціональна організа­ція праці усього трудового колективу, кожного індивідуума на основі створення потужних і динамічних стимулів, опти­мального узгодження колективних та індивідуальних інтересів. Третім аспектом є наявність спеціального органу уп­равління, до складу якою входять три основних ланки ме­неджерів (вища, середня і нижча), кожна з них виконує специфічні функції.

Функції менеджменту:

- планування;

- організація;

- підбір і розстановка кадрів та їх стимулювання;

- координа­ція;

- контроль.