§ 1. Сутність, джерела та класифікація інвестицій

Існують різні поняття, що тлумачать що ж таке - інвестиції:

1) "інвестиції — витрати на будівництво нових заводів, на устаткування з тривалим терміном служби та ін.";

2) "інвестиції — витрати на виробництво та нагромадження засобів виробництва і збільшення матеріальних за­пасів";

3) "інвестиції у людський капітал — будь-який захід, спрямований на зростання продуктивності праці робітників (шляхом підвищення їх кваліфікації та розвитку навичок); витрати на покращення освіти, здоров'я робітників чи на підвищення мобільності робочої сили".

Інвестиції на мікрорівні — вкладення у розвиток продуктивних сил і відносин економічної власності.

Інвестиції на макрорівні — вкладення у розвиток економічної системи, в яку крім цих двох сторін суспільного способу вироб­ництва входять ще техніко-економічні, організаційно-економічні відносини і господарський механізм.

Такі інвестиції на рівні підприємств здійснюються у вигляді грошових коштів, цінних паперів (і передусім акцій), банківських вкладів, вкладів в інтелектуальну власність, в основні та оборотні фонди, майнові права та інші активи (цінності). Оскільки вони охоплюють усі ак­тиви підприємства, їх можна назвати бухгалтерськими інвестиціями.

Капіталовкладення — інвестиції у процес відтворення основного капіталу і зумовлених цим вкладень на розвиток оборотного капіталу.

Класифікація інвестицій:

1. За джерелами інвестицій на мікрорівні є:

• власні фінансові ресурси — прибуток після сплати податків, амортизаційні відрахування, заощадження трудо­вого колективу, продаж частини активів та ін.;

• залучені фінансові ресурси — кошти від продажу інве­стиційних цінних паперів, пайових та інших внесків фізич­них та юридичних осіб, венчурний капітал;

• позичені фінансові кошти — кредити банків, креди­ти бюджетних організацій, випуск боргових цінних паперів тощо;

• бюджетні асигнування.

• 2) За формами інвестиції є:

• валові інвестиції, до них відносять амортизаційні відрахування (які називають інвестиціями оновлення);

• чисті інвестиції, які спрямовують на розширення вироб­ництва;

• матеріальні інвестиції - вкладення у будівництво нових заводів, у засоби праці ;

• нематеріальні інвестиції — вкладення у розвиток основної продуктивної сили (на освіту, охорону здоров'я працівників, екологію тощо);

• фінансові інвестиції - вкладення у цінні папери.

• 3) За формами власності: приватні, колективні, державні, іноземні, змішані;

• 4) За термінами інве­стування: короткотермінові і довготермінові.

§ 1. Валовий національний продукт

Валовий національний продукт - сукупність усіх виготовлених товарів та наданих послуг у країні за рік, без врахування повторного рахунку.

Проміжна продукція - продукція, яка проходить подальшу переробку і перепродається декілька разів, перш ніж потрапити до кінцевого споживача.

Повторний рахунок.

Перш ніж отримати хліб як кінце­вий продукт, вирощене зерно повинно пройти декілька етапів: 1) збирають, обмолочують, очищують і сортують; 2) висушують і зберігають на елева­торах; 3) мелять його на борошно; 4) випікають на хлібоза­водах хліб. Без повторного рахунку ціна була б значно меншою на величину, в якій крім вартості виро­щеного зерна враховано заробітну плату, амортизацію і прибуток на елеваторі, млині та хлібозаводі, а отже додану вартість на цих трьох підприємствах.

Методи розрахунку ВНП. Для підрахування обсягів ВНП використовують два основних способи: 1) додавання усіх витрат суспільства (усіх покупців) на придбання товарів і послуг, виготовлених у поточному році; 2) додавання гро­шових доходів, отриманих у процесі виробництва товарів і послуг у цьому році.

Реальний ВНП. Отримані показники можна вважати повністю достовірними лише за однієї умови: якщо за по­точний рік ціни були стабільними і відповідали цінам ба­зисного періоду. Така умова практично не виконується в жодній країні світу. Тому економісти запровадили у науко­вий обіг поняття "номінальний ВНП і "реальний ВНП".

Номінальний ВНП —показник, який обчислюється у поточних цінах.

Реальний ВНП - показник, який обчислюється у постійних цінах.

Для отримання реального ВНП номінальний ВНП слід звільнити від впливу зростання цін (інфляції), тобто засто­сувати індекс цін, який визначається за формулою

Індекс цін поточного року =

Відношення номінального ВНП до реального відобра­жає його зростання за рахунок інфляції й називається ВНП - дефлятором.

ВНП =