10.Південне товариство декабристів та його політичні ідеї.

В 1821 р. у місті Тульчині на Поділлі утворилось “Південне товариство” декабристів, головою якого був полковник П. Пестель (“Північне товариство” виникло у Петербурзі в 1822 р.). Крім Тульчина, “Південне товариство” мало свої осередки у Кам’янці і Василькові.

Ставлячи своєю метою ліквідувати абсолютну монархію, кріпацтво й покласти край безмежному свавіллю поміщиків, члени Південного й Північного товариств розробляли й обговорювали конституційні проекти, в яких змальовувався уявний їм майбутній державний устрій. Найважливішим програмнимидокументом, в якому було викладено основні політичні ідеї Південного товариства була «Руська правда» Пестеля .

«Руська правда» передбачала, передусім, ліквідацію станів, перетворення всіх людей у державі на громадян, рівних перед законом. «...Всяка постанова, яка порушує цю рівність усіх перед законом,— говорилося в «Руській правді»,— є нестерпне зловладдя, яке повинне неодмінно бути знищеним». Проголошувалися також у документі принцип священності й недоторканності приватної власності й особиста свобода як перше і найважливіше право кожного громадянина.

Заявивши, що «володіти іншими людьми, як власністю своєю, продавати, закладати, дарувати і одержувати в спадщину людей, подібно до речей, використовувати їх по власній своїй сваволі... є справа ганебна, супротивна людству...», «Руська правда» закликала до рішучого знищення кріпацтва («рабства»).

Звільнені від кріпосної залежності селяни мали одержати землю без всякого викупу і стати вільними землеробами, які живуть у селищах, об'єднуваних у волості. Земля в кожній волості поділялася на дві рівні частини:

1) громадську, що перебувала у власності всього селища або громади, общини і не могла ні продаватися, ні купуватися;

2) приватну, яку держава могла продавати у власність або здавати в оренду.

З громадського фонду земель, який призначався для вироблення «необхідного продукту», міг безплатно одержати наділ кожний громадянин, що виявляв бажання займатися землеробством. Додатково до цього наділу з фонду приватних земель, на якому мав вироблятися «продукт достатку», він міг купити або взяти в оренду будь-яку кількість землі. Для створення громадського земельного фонду планувалося конфіскувати в поміщиків частину земель. Якщо поміщик мав 10 тис. і більше десятин, то у нього безоплатно конфіскувалася половина землі. Якщо у поміщика було менше 10 тис. десятин, то за половину конфіскованої землі держава мала дати або грошову винагороду або певну кількість землі в іншому місці з таким розрахунком, щоб у нього збереглося 5000 десятин. Хоч намір Пестеля зберегти поміщицьке , землеволодіння свідчив про дворянську обмеженість його аграрного проекту, але передбачуване-ним скасування кріпацтва, наділення селян землею і часткова конфіскація поміщицьких земель серйозно підривали економічну міць дворян і відкривали певні можливості для більш прогресивного, буржуазного розвитку суспільства, зокрема до створення буржуазної форми власності.

У «Руській правді», зокрема в параграфах про купецтво й міщанство, намічалися заходи, які відповідали інтересам буржуазного розвитку промисловості й торгівлі. Передбачалися ліквідація цехів і купецьких гільдій, надання всім громадянам права і дозволу займатися будь-якою галуззю промисловості та торгівлею і не тільки в містах, а й скрізь, усунення всіх утруднень і перешкод у розвитку промисловості й торгівлі, створення банків і страхових товариств.

Після проведення військового перевороту і ліквідації самодержавства (можливо навіть знищення царя і його дружини) Пестель передбачав створення Тимчасового революційного уряду з диктаторськими повноваженнями, який і мав провести революційні перетворення відповідно до положень «Руської правди».

Росія мала бути проголошена республікою. Політичні права діставали, незалежно від майнового цензу, всі чоловіки, які досягли 20 років. Верховна влада поділялася на законодавчу (Народне віче), виконавчу (Державна дума) і наглядальну, спостережну (Верховний собор), щоб дві перші не виходили за межі своїх повноважень. Законодавча влада доручалася однопалатному Народному вічу, яке складалося з народних представників, обраних народом на 5 років. Кожний рік одна п'ята частина членів віча переобиралася. Народне віче мало видавати всі закони, оголошувати війну і укладати мир. Вища виконавча влада належала Державній думі.

«Руська правда» надавала всім громадянам свободу слова, друку, віросповідання, вільного пересування, проголошувала ліквідацію військових поселень і рекрутчини.

Пестель вважав, що Російська республіка повинна бути централізованою, «єдиною і нероздільною» державою. Він заперечував федеративний устрій, який, на його думку, привів би до послаблення держави. Визнаючи за всіма народами рівні права, Пестель, разом із тим, не вважав можливим надати неросійським народам права на самовизначення. Лише Польщу він погоджувався визнати самостійною державою, що мала бути в союзі з вільною Росією.