7.3. Концепції соціальних информатик

Інформаційний підхід грає в науці дві ролі:

• роль одного з науково-дослідних інструментів в арсеналі якої-небудь конкретної науки, наприклад, чи генетики психології, чи лінгвістики бібліографознавства;

• роль способу конституювання наукових дисциплін, що називають предметом свого вивчення інформацію (інформаційні процеси) у цілому чи їхнього різновиду.

Останні іменуються по-різному: інформаційна наука, информология, информатология, информатистика, информатроника, инфотроника, теорія інформаційних процесів, але найчастіше — інформатика.

Відбувся в останні десятиліття, можна сказати, бум информатик, у результаті якого в системі наукового знання утворилося ціле сімейство информатических дисциплін, деякі з який являють собою розвиті, академічно визнані науки, інші залишилися на рівні концептуальних чи розробок гіпотетичних пропозицій. У нашу задачу не входить змістовний аналіз циклу інформаційних дисциплін, ми обмежимося динамікою еволюції сімейства информатик. Віхами цієї динаміки можуть служити концепції соціальних информатик, на яких ми зосередимо свою увагу. Цих концепцій три, і їх можна з визначеним ступенем умовності рознести хронологічно по десятиліттях XX століття:

• соціальна інформатика I (СИ I) — 70-і рр.

• соціальна інформатика II (СИ II) — 80-і рр.

• соціальна інформатика III (СИ III) — 90-і рр.

7.3.1. Соціальна інформатика I (70-і рр.)

Вперше в радянській науковій літературі термін «інформатика» був ужитий у 1963 р. для позначення «інтегральної наукової дисципліни», що представляє собою «важливий теоретичний стрижень автоматики, телемеханіки, вимірювальної й обчислювальної техніки, зв'язку і радіолокації»¹⁴ . Але ідея подібної інформатики підтримки не одержала.

Після публікації в 1966 р. статті А.И. Михайлова, А.И. Чорного, Р.С. Гиляревского «Інформатика — нова назва теорії наукової інформації» (Науково-технічна інформація, 1966, № 12, с. 35—39) під інформатикою стали розуміти науку про структуру і властивості наукової інформації, про науково-інформаційну діяльність, про наукову комунікацію¹⁵ . Практична передумова формування цієї концепції інформатики, що, щоб відрізнити від інших, будемо називати «науковою інформатикою», полягала в потребах удосконалювання наукової комунікації. Оскільки головний засіб удосконалювання комунікаційних процесів бачилося в їхнє автоматизації, те наукова інформатика, так само як її закордонні аналоги, формувалася як «стикова» соціально-технічна дисципліна. У світлі інформаційного підходу наукова комунікація виглядало як «сукупність процесів представлення, передачі й одержання наукової інформації»¹⁶ . Науковою інформатикою дуже успішно реалізуються конструктивна і пояснювальна функції інформаційного підходу, про що свідчать державна система науково-технічної інформації і міжнародний авторитет, завойований радянською школою наукової інформатики.

Локалізація інформатики в області наукової комунікації не могла не викликати заперечень. У словниках по інформатиці, підготовлених для міжнародного використання, інформатика стала як «галузь знання про інформаційну діяльність»¹⁷ . Якщо як предмет інформатики взяти інформаційну діяльність у цілому, то така наука здобуває практично неозорі масштаби, що охоплюють усі види соціального, та й психологічного пізнання і комунікації.

Треба було знайти такий принцип побудови інформаційної теорії, що, уникаючи галузевої однобічності, у той же час був би досить конструктивним. Як подібний принцип у концепції соціальної інформатики, висунутої в 1971 р. кафедрою інформатики Ленінградського державного інституту культури, прийнятий рівень теоретичного узагальнення. Соціальна інформатика розуміється як узагальнююча теорія (метатеорія) соціально-комунікаційного циклу наук.¹⁸ Цю концепцію позначимо СИ I.

У 70-і роки спостерігалося, можна сказати, лавинообразное збільшення кількості спеціальних (галузевих) информатик. Наприклад: статистична інформатика, патентна інформатика, музейна інформатика, соціологічна інформатика, педагогічна інформатика і т.п. Мабуть, найбільш життєздатної в цьому ряді здавалася економічна інформатика, що розуміється як «наука про інформаційне забезпечення систем економічного керування, що передбачає використання електронної обчислювальної техніки для створення автоматизованих інформаційних систем автоматизований систем керування»¹⁹ . Усім цим информатикам, безперечним лідером серед який споконвічно вважалася наукова інформатика, були властиві загальні риси:

• усі вони як об'єкт вивчення вибирали той чи інший різновид соціальної комунікації: наукову, музейну, економічну і т.д.;

• одноманітно формулювався предмет вивчення: структура і властивості якого-небудь різновиду соціальної інформації (наукова, музейна, економічна і т.д.) і закономірності інформаційного забезпечення фахівців тієї чи іншої цільової групи (науки, економіки, музейної справи й ін.);

• обов'язково в якості однієї з цілей проголошувалося впровадження сучасної техніки, автоматизація інформаційного обслуговування, що перетворювало дану концепцію в стикову соціально-технічну дисципліну.

Настільки велика спільність неминуче визначала дублювання і паралелізм у змісті різних информатик. Справа в тім, що проблематика інформаційного пошуку (теорія інформаційно-пошукових систем, інформаційно-пошукових мов), автоматизація технологічних процесів, організація інформаційного обслуговування, нарешті, методологія інформаційного підходу, явно не мали галузевих обмежень. Звідси — ідея побудови узагальнюючої теорії, що охоплювала б усю типову информатическую проблематику. Але цього мало. До компетенції цієї теорії відносилися ще інформаційні концепції в бібліотекознавстві, педагогіці, журналістиці й інших прикладних соціально-комунікаційних науках, що зверталися до інформаційного підходу. Узагальнююча СИ I мислилася як метатеорія інформаційного обслуговування, що виконує стосовно часток, що узагальнюється, (конкретним) дисциплінам функції наукового і термінологічного посередництва: критична оцінка й узагальнення отриманого частнонаучного знання, розробка загальметодологічних основ, упорядкування термінології і т.д. По суті справи СИ I — це аналог метатеорії соціальної комунікації в області інформаційного обслуговування. Але принципова різниця між ними та, що об'єкт однієї — реально існуюча соціальна комунікація, а об'єкт іншої — отримана в результаті некоректного інформаційного підходу область інформаційного обслуговування.