4. Динаміка розвитку конфлікту.
ДИНАМІКА РОЗВИТКУ КОНФЛІКТУ – це раптова або поступова зміна відношень, яка залежить від специфіки міжособистісних стосунків, характерних особливостей учасників, значимості цілей, які вони переслідують, з урахуванням факторів дійсності, які впливають на інших.
Динаміка розвитку конфлікту:
Передконфліктна стадія (будь-якому конфлікту передують приховані або відкриті соціально-психічні процеси, прояви психічного світу особистості (психічні стани, властивості).
Конфлікт не виникає миттєво, йому передують приховані або відкриті соціально-психічні процеси між особистостями чи, в свідомості особистості або в якійсь групі, тобто конфліктна ситуація. Під конфліктною ситуацією слід розуміти відносно стійку в якийсь проміжок часу невідповідність намірів людини з умовами їх досягнення.
Усвідомлення об’єктивної конфліктної ситуації (після усвідомлення конфлікту сторони переходять до конфліктної поведінки, яка спрямована на блокування досягнень протилежної сторони, її прагнень, намірів, цілей).
Інцидент (перше зіткнення конфлікт антів; поштовхом для вступу в конфлікт може бути зовнішня чи внутрішня спонука, яка викликає певну реакцію: жест, міміка, різке слово, недоброзичливий тон, фізична чи моральна образа, приниження гідності, необ’єктивна оцінка результату діяльності, байдужість).
Ескалація (зіткнення протиборних сторін у вигляді демонстративної поведінки, висловлювань, фізичних дій).
ЕСКАЛАЦІЯ КОНФЛІКТУ – характеристика динаміки конфлікту, його розпалювання, розростання; розширення поглиблення конфлікту – тобто, залучення нових учасників і формування нових агресивних намірів.
безперервна
хвилеподібна
|
крута |
Час
Час
в’яла
Безперервна (з постійно наростаючим рівнем напруженості і силою ударів);
Хвилеподібна (коли напруженість стосунків то посилюється, то спадає);
Крута (швидко наростаюча до крайніх проявів ворожості);
В’яла (повільно розгортається або тримається приблизно на одному рівні).
Симптоми ескалації конфліктів:
більш тривале обговорення проблем;
надмірне привертання уваги до наслідків недосягнення згоди;
використання погроз для захисту своєї позиції;
наростання напруженості і ворожості в групі;
відсутність ефективних рішень, хоча здається, що група активно працює;
створення коаліцій.
Кульмінація .Ця стадія настає тоді, коли ескалація конфлікту приводить одну або обидві сторони до дій, які завдають серйозної шкоди справі, що їх пов’язує, організації, в якій вони співпрацюють, спільноті в якій вони живуть, або – при внутрішньоособистісному конфлікті – ставлять під загрозу цілісність особистості. Кульмінація – це верхня точка ескалації. Вона, як правило, виражається в якомусь “вибуховому” епізоді або декількох підряд епізодах конфліктної боротьби. Вона безпосередньо підводить до усвідомлення необхідності перервати подальше загострення відносин, так і посилення ворожих дії і шукати вихід із конфлікту на якомусь іншому шляху.
Постконфліктна стадія (наступає при досягненні згоди між конфліктантами або при вичерпанні ресурсів однієї чи обох сторін конфлікту).
Постконфліктний період включає два етапи: часткову нормалізацію стосунків опонентів і повну нормалізацію їх відносин.
Часткова нормалізація стосунків відбувається в умовах, коли не зникли негативні емоції які супроводжували конфлікт. Етап характеризується переживаннями, осмисленням своєї позиції, відбувається корекція самооцінок, рівнів домагань, відношення до партнера. Загострюється почуття провини за свої дії в конфлікті. Негативні установки по відношенню один до одного не дають можливості зразу нормалізувати відносини.
Повна нормалізація відносин настає при усвідомленні сторонами важливості подальшої конструктивної взаємодії. Цьому сприяють подолання негативних установок, продуктивна участь у спільній діяльності, встановлення довіри. Внаслідок цього:
домінує орієнтація на взаємодію, кооперацію;
висувається більше ідей і кожен з учасників уважний і прихильний один до одного;
менше труднощів у спілкуванні і взаєморозумінні;
усвідомлюється цінність критичних зауважень.