§ 4. Зовнішня політика України

Зовнішньоекономічна концепція закріплена в документах:

• липень 1990 р. - Декларація про державний суверенітет України (демократичний, миролюбний характер зовнішньої політики України);

• липень 1993 р.- "Основні напрями зовнішньої політики України" (схвалені Верховною Радою):

- дотримання норм міжнародного права;

- невтручання у внутрішні справи інших держав;

- відкрита зовнішня політика. Пріоритети зовнішньої політики:

• участь в загальноєвропейському процесі;

• приведення законодавства України у відповідність з нормами міжнародного права і забезпечення прав людини;

• розширення гуманітарної співпраці з європейськими державами;

• у 1992 р. - приєднання до ЄБРР (Європейському банку реконструкції і розвитку), прийом України в Раду Європи в 1995 р.;

• 1992 р. - зустріч в Брюсселі Л. Кравчука з головою Комісії Європейської Співдружності Ж. Делором (співпраця в області енергетики, науки, техніка, сільського господарства);

• участь в діяльності ООН і інших міжнародних організацій.

Співпраця з країнами СНД:

• підписання угод з колишніми республіками СРСР;

• виникнення ряду спірних питань в стосунках з Росією (енергоносії, Чорноморський флот, Крим);

• травень 1992 р. - підписання Договору про нерозповсюдження ядерної зброї;

• вивіз ядерної зброї до Росії (договір "Смарт-1"). Таким чином, вперше Україна дістала можливість проводити самостійну зовнішню політику.

§ 5. Вибори 1994 р.

Червень 1993 р. - рішення про проведення у вересні 1993 р. референдуму з питання довіри або недовір'я Президентові (Л. Кравчуку) і Верховній Раді.

Вирішення про проведення дострокових виборів Верховної Ради і Президента. Причини дострокових виборів:

• невирішеність ряду гострих соціально-економічних проблем в Україні;

• незадоволеність діяльністю Верховної Ради в суспільстві (страйки шахтарів).

Відмітна особливість виборів 1994 р. від виборів 1991 р.:

проводилися по мажоритарній системі (висунення кандидатів проводилося за територіальними округами, а не партійними списками).

27 березня 1994 р.- вибори до Верховної Ради:

Голова - А. Мороз (лідер Соцпартії)

Прем'єр-міністр України - В. Масол.

Склад Верховної Ради:

Склад Верховної Ради свідчить про переважання лівих сил (див. таблиці. № 14).

26 червня 1994 р.- перший тур виборів Президента України (кандидати: Л. Кравчук, Л. Кучма, В. Лановий, А. Мороз, І. Плющ, П. Таланчук).

15 липня 1994 р. - другий тур (перемога Л. Кучми).

Програма Президента:

1. Стабілізація фінансово-грошової .системи:

· лібералізація оподаткування;

· сильна банківська система;

· подолання кризи неплатежів.

2. Реформування стосунків власності:

· затвердження ефективних форм приватної власності паралельно з державною;

· прискорення проведення приватизації.

3. Структурна перебудова економіки:

· наукоємні виробництва;

· високотехнологічні галузі економіки.

4. Реформування сільського господарства:

• радикальна земельна реформа.

5. Затвердження відкритої економіки і входження України в світову спільноту.

6. Соціальна політика:

• вдосконалення системи оплати праці;

· допомога безробітним;

· підготовка і проведення пенсійної реформи.

Підсумки діяльності:

· деяке скорочення дефіциту бюджету (з 20% в серпні 1994 р. до 10% на початок 1995 р.);

· припинення інфляції (на січень 1995 р. склала -12%, перші ознаки стабілізації національної валюти;

· грошова реформа серпня 1996 р. (введення гривні);

· пошук механізму входження села в ринок; впорядкування власності на землю (Указ "Про невідкладні заходи по прискоренню земельної реформи", листопад 1994 р.);

· ухвалення нової Конституції (червень 1996 р.).