§ 7. Заключний етап війни (1944-1945 рр.)

Завдання на 1944 р. – визволення Правобережжя та Криму:

• січень 1944 р. – Корсунь-Шевченківська операція (війська 1-го та 2-го Українських фронтів) – знищення великого угрузання противника;

• лютий 1944 р. – визволення Нікополя, Кривого Рогу;

• березень 1944 р. – визволення всього Правобережжя та частини Західної України;

• травень 1944 р. – Кримська наступальна операція (визволення Севастополя, Сімферополя), виселення кримських татар;

• 23 червня 1944 р. – операція «Багратіон» (наступ на Західній Україні);

• 20-29 серпня 1944 р. – Яссо-Кишинівська операція (визволення Ізмаїльської області України );

• 14 жовтня 1944 р. – урочисте засідання в Києві з приводу вигнання військ Німеччини з України;

• 28 жовтня 1944 р. – остаточне визволення України (Закарпаття) .

Партизанський рух у 1944 р.

Радянське підпілля:

• розформування великих загонів партизан, приєднання їх до діючої армії;

• створення невеликих загонів, що підпорядковувалися НКВД та Головному розвід управління;

• глибокі рейди по тилах противника, боротьба із з’днаннями УПА.

ОУНівське підпілля:

· червень 1944 р. - формування за ініціативою ОУН-Б Української головної визвольної ради (повинна діяти під час війни, а після закінчення – передати владу в Україні Установчим зборам);

· спроба створення німецьким командуванням так званої "п'ятої колони" з українців на базі дивізій "січовиків", "Галичина";

· арешт А. Мельника німецьким командуванням;

· боротьба УПА з частинами Червоної Армії.

Висновки: дві течії опору, що діяли в Україні проти загального ворога, так і не змогли об'єднатися. В результаті страждало населення України, особливо її західних областей.

Культура в роки війни

Освіта:

• зруйнована матеріальна база (будівлі);

• брак вчителів, навчальної літератури;

• евакуація вузів в східні райони країни (Середня Азія). Наука (робота учених в евакуації):

• медицина: Н. Стражеско - ефективне лікування ран;

• розробки Є. Патоном автоматичної дугової зварки;

- різні розробки для військової промисловості (нові конструкції торпед, систем пеленгації).

Література:

• загибель багатьох діячів на фронтах;

• організація оунівським підпіллям Союзу українських письменників (на чолі з Є. Телігою), видання альманаху "Літаври";

• звільнення з концтаборів деяких письменників (О. Вишня);

• пропагандистська, агітаційна робота на фронтах.

Розділ VI. Післявоєнний розвиток України (1945 - середина 50-х рр.)

§ 1. Відновлення народного господарства

Втрати під час війни:

• прямі збитки в народному господарстві України склали 289 млрд. руб.;

• колосальні руйнування;

• катастрофічне падіння промислового виробництва (вугілля - 36%, стали - 15%, чавуну - 17% від рівня 1940 р.);

• людські втрати - близько 9 млн. чіл. (значне скорочення кваліфікованих кадрів).

Відновлення промисловості:

• березень 1946 р. - ухвалення Верховною Радою 4-го п'ятирічного плану (1946 - 1950 рр.).

Завдання: відновлення виробничих потужностей України (випуск промислової продукції в 1950 р. передбачався -113% від рівня 1940 р.);

• першочергове відновлення важкої промисловості, транспорту, електроенергетики;

• відродження легкої і харчової промисловості. Джерела фінансування в промисловість:

• використання ресурсів східних районів СРСР;

• примусові мобілізації колгоспників, військовополонених (тобто дешева робоча сила);

• використання "ножиць цін" (фінансування важкої промисловості за рахунок інших галузей);

• примусові грошові позики у населення.

Підсумки: на початок 50-х рр. промисловість України вийшла на довоєнний рівень (легка промисловість - 80%).

Недоліки:

• збереження довоєнної структури виробництва;

• розвиток промисловості без урахування досягнень НТР (старі технології і матеріали, висока енерго- і матеріаломісткість, великі витрати при випуску продукції);

• розвиток традиційної для СРСР планової системи економіки з орієнтацією на кількісні, а не якісні показники;

• панування адміністративно-командної системи з авторитарними принципами керівництва; виключення ринкових елементів, конкуренція;

• відмова від матеріальної допомоги Заходу (план "Маршалла").

Відновлення сільського господарства:

• фінансування проводилося за залишковим принципом (7% від загального об'єму вкладень);

• слабка технічна оснащеність;

• інтенсифікація праці досягається репресивними методами (Указ від 21 лютого 1948 р. "Про

виселення з УРСР осіб, що злісно ухиляються від трудової діяльності в сільському

господарстві і ведучих антигромадський паразитичний спосіб життя");

• нееквівалентний обмін між містом і селом (обов'язкові постачання державі сільськогосподарської продукції);

• непомірні податки на підсобне господарство колгоспників;

• позбавлення жителів села елементарних громадських прав (паспорти, пенсійне забезпечення, оплата лікарняних, зарплата не в грошовій формі, а натуральній (трудодні).

Таким чином, при всьому винятковому значенні сільського господарства у відновний період:

• забезпечення населення продовольством;

• постачання фабрик і заводів сировиною;

• вивіз сільськогосподарської продукції в країни Східної Європи. Ця область, як і до війни, має другорядне значення.

Наслідки:

• сповільнені темпи відновлення сільського господарства; • голод 1946-1947 рр.

Причини голоду:

а) об'єктивні:

• малосніжна зима;

• засуха в центральних і південних районах;

• неврожай;

б) суб'єктивні:

• держзаготівля сільськогосподарській продукції, що перетворилися в реквізиції;

• допомога братським країнам;

• замовчування і ігнорування факту голоду керівництвом республіки і країни.

Спроби реформ в області сільського господарства в 50-і роки.

Вересень 1953 р. - пленум ЦК КПРС "Про заходи по подальшому розвитку сільського господарства СРСР":

• збільшення капіталовкладень;

• декілька понижені податки;

• змінена система заготовок сільськогосподарської продукції;

• вводилося щомісячне фінансування колгоспників. Проте реформа не торкнулася основ колгоспної системи.