3. Організація податкової служби і податкової роботи

3.1. Організація податкової роботи

Під податковою роботою розуміють діяльність держави в особі її органів та платників податків у процесі правового регламентування, нарахування, сплати та зарахування податків і податкових платежів, а також контролю за своєчасністю та повнотою їх надходження до бюджетів всіх рівнів.

Основними суб’єктами податкової роботи є:

• Верховна Рада України – приймає закони загальної та спеціальної дії в сфері оподаткування;

• органи виконавчої влади, які забезпечують дію механізмів справляння податків і податкових платежів;

• органи податкової служби, які здійснюють контроль за дотриманням податкового законодавства, розробляють нормативно-правову базу дії законів, здійснюють облік платників і податкових надходжень, здійснюють нарахування і стягнення податків, проводять роз’яснення податкового законодавства, притягують до відповідальності;

• платники податків – нараховують і сплачують податки та податкові платежі, подають звітність, несуть відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податкова робота включає такі основні елементи:

• встановлення правової бази;

• нарахування і обчислення податків і платежів, їх облік;

• визначення способів утримання і стягнення податків;

• розрахунки з бюджетом, які включають визначення форм і способу розрахунків.

Основна мета податкової роботи полягає у контролі за дотриманням податкового законодавства, боротьбі з його порушниками. На практиці податкова робота передбачає реалізацію низки заходів етично-виховного, превентивного (профілактичного), контрольного і карально-репресивного характеру.

У сфері мобілізації фінансових ресурсів і формування доходної частини бюджетної системи України, організації податкової роботи визначальне місце посідають органи Державної податкової служби України.

3.2. Державна податкова служба України: структура і функції

Забезпечення реалізації податкової політики держави в більшості покладається на податкові органи.

Державна податкова служба – сукупність державних органів, які організовують і контролюють надходження податків і податкових платежів до централізованих фондів грошових коштів.

Державна податкова служба України утворена 1 липня 1990 року Постановою Ради Міністрів України від 12 квітня 1990 року №74 „Про створення державної податкової служби в Українській РСР” у складі Міністерства фінансів.

Статус, функції та правові основи діяльності податкової служби в Україні визначені Законами України від 4 грудня 1990 року №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” та від 24 грудня 1993 року №3813-ХІІ „Про внесення змін і доповнень до Закону України „Про державну податкову службу в Україні”.

На підставі цих законодавчих актів основне місце в системі податкових органів відводилось державним податковим інспекціям, які були утворені на базі відділів державних доходів фінансових органів, підпорядкованих Міністерству фінансів.

Новостворена державна податкова служба складалась з Головної податкової інспекції України, державних податкових інспекцій в АР Крим, областях, районах, містах і районах у містах.

У такому вигляді податкова служба в Україні проіснувала майже до кінця 1996 року.

З розвитком економічних відносин в країні назріла необхідність реформування податкової служби, яка, крім того, була обумовлена і значним ростом кількості суб’єктів господарювання; залученням в економіку країни іноземних інвестицій та створенням підприємств іноземних держав, що вимагало переходу до світових стандартів в оподаткуванні; збільшенням концентрації оподатковуваних оборотів у фізичних осіб; необхідністю створення інформаційного простору для державного контролю за товарно-грошовими потоками з країни, а також високим рівнем тінізації економіки; умовами оплати працівників податкової служби, що призвели до відтоку висококваліфікованих кадрів.

Саме для вирішення зазначених питань Президент України 22 серпня 1996 року підписав Указ за № 760/96 «Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій», яким встановлено, що ДПА України є центральним органом виконавчої влади, а податкові адміністрації в областях, районах, містах і районах у містах – самостійними одиницями, які не входять до складу місцевих державних адміністрацій, та Указ від 30 жовтня № 1013/96 «Питання державних податкових адміністрацій».

Слід зазначити, що система податкових органів в Україні є домінуючою при виконанні контролюючими органами своїх функцій. Це пояснюється тим, що саме органи державної податкової служби відповідно до діючого законодавства визначені як єдина система контролю за дотриманням податкового та валютного законодавства, правильністю нарахування, повнотою та своєчасністю внесення у відповідний бюджет податків, зборів. Іншими словами, податкові органи реалізують відповідну діяльність без яких-небудь додаткових умов і створені спеціально для функціонування лише в сфері оподаткування. Хоча при цьому законодавчо передбачена можливість та необхідність здійснення контролю за дотриманням також іншого законодавства. Це обумовлюється спектром функцій державної податкової служби, який включає окремі питання в частині забезпечення за дотриманням порядку здійснення суб’єктами господарювання валютних операцій, застосування розрахункових операцій тощо.

Реалізацію повноважень контролюючими органами слід пов’язувати не лише з їх функціональним призначенням, а й з «інституційною структурою відповідних служб, оскільки важливо враховувати розподіл конкретних ролей між певними ланками ієрархічної фіскально-адміністративної системи».

Сучасна організаційна структура державної податкової служби представляє собою поділ на три основних ієрархічних рівні:

• вища ланка – Державна податкова служба України – центральний апарат системи податкових органів (підпорядковується Міністерству фінансів України). Основними її завданнями є організація податкової роботи в державі, забезпечення органів державної податкової служби України інструктивним та методичним матеріалом, здійснення контролю за діяльністю всіх податкових органів системи. Притаманними лише центральному апарату функціями є наступні: організація, координація і контроль роботи державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій; аналітична та статистична діяльність; розробка і видання інструктивних і методичних вказівок, інших документів щодо дій підрозділів служби із застосування податкового законодавства; участь у підготовці проектів законодавчих, нормативних актів і міжнародних договорів з питань оподаткування; вирішення питань міжнародного співробітництва фіскально-адміністративного характеру;

• середня ланка – державна податкова служба (адміністрації) в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Завдання окремих підрозділів податкових адміністрацій цієї ланки в цілому ідентичні функціям відповідних підрозділів центрального апарату податкової служби. На середню ланку покладається організація податкової роботи в області або місті (мається на увазі міста Київ та Севастополь). Це головна ланка консультаційної роботи, що вимагає висококваліфікованих фахівців, добре знайомих з податковим законодавством. В окремих випадках податкові адміністрації цього рівня можуть безпосередньо вести податкову роботу з незначним колом платників, які перебувають на обліку в них. Відносно даних платників державні податкові адміністрації середнього рівня виконують ті ж самі функції, що й інспекції базової ланки. Структура податкових органів середньої ланки в цілому схожа на структуру Державної податкової служби України (вищої ланки), за винятком законодавчої й методичної роботи;

• базовий рівень – державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах. Також до базового рівня включаються міжрайонні (на два і більше районів), об’єднані (на місто і район) та спеціалізовані (на дві і більше області для роботи з окремими категоріями платників податків). Найбільшу частку базового рівня складають районні та міжрайонні державні податкові інспекції. При цьому найбільша кількість податкових інспекцій припадає на Донецьку та Львівську області – відповідно 44 і 29. На інспекції базового рівня покладається функція безпосереднього ведення податкової роботи: облік платників податків та податкових надходжень; контрольно-перевірочна робота; організація погашення податкового боргу і притягнення до відповідальності порушників податкового законодавства; консультативна робота тощо. Структура податкових інспекцій базового рівня відображає їхню основну функцію – безпосереднє ведення податкової роботи. Вона має два варіанти – розширений і звужений. Розширений передбачає наявність як функціональних, так і забезпечуючих підрозділів. Цей варіант призначений для районів у містах, що пояснюється значним обсягом роботи. Він передбачає схожу структуру з рівнем середньої ланки (без відділу організації роботи податкових інспекцій і внутрішньовідомчого контролю). Звужений варіант типової структури державної податкової інспекції встановлений для сільського району й міста обласного підпорядкування (без районного поділу).

У складі центрального апарату державної податкової служби та державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються колегії, які являють собою дорадчі органи, що розглядають найважливіші напрями відповідних державних податкових адміністрацій.

Окрема роль в системі податкових органів відведена податковій міліції, створення якої в свій час стало необхідною умовою формування ефективної податкової системи. За своїм основним змістом повноваження органів податкової міліції аналогічні повноваженням інших правоохоронних органів, зокрема, органів внутрішніх справ, Служби безпеки України. Однак органи податкової міліції уповноважені провадити оперативно-розшукові дії лише з метою виявлення податкових злочинів і в разі виявлення інших правопорушень, не пов’язаних з податковим законодавством, здійснюють передачу такої інформації відповідним правоохоронним органам.

Слід зазначити, що на сьогоднішній день здійснюється структурне реформування органів податкової служби у відповідності до Указу Президента України від 09 грудня 2010 року №1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» – перетворено Державну податкову адміністрацію України у Державну податкову службу, діяльність якої спрямовується і координується Міністром фінансів. Процес формування нової структури, передачі справ, ротації кадрів не завершений, тому говорити про постійну, стабільну структуру податкових органів було б передчасно.