- •Загальні рекомендації щодо виконання лабораторних робіт
- •Лабораторна робота №1
- •Основні теоретичні положення
- •Завдання
- •Порядок виконання роботи
- •Звіт з лабораторної роботи повинен містити
- •Приклади обчислення рівнянь регресії
- •Лабораторна робота №2
- •Основні теоретичні положення
- •Завдання
- •Порядок виконання роботи
- •Звіт з лабораторної роботи повинен містити
- •Приклад обчислення функції попиту
- •Лабораторна робота №3
- •Основні теоретичні положення
- •Завдання
- •Порядок виконання роботи
- •Звіт з лабораторної роботи повинен містити
- •Приклад обчислення виробничої функції
- •Ресурси та валова продукція в сільськогосподарських районах
- •Лабораторна робота №4
- •Основні теоретичні положення
- •Завдання
- •Доходи та заощадження населення
- •Порядок виконання роботи
- •Звіт з лабораторної роботи повинен містити
- •Приклад обчислення економетричної моделі з фіктивними змінними
- •Лабораторна робота №5 Тема: обчислення множинних і часткових коефіцієнтів кореляції
- •Основні теоретичні положення
- •Завдання
- •Порядок виконання роботи
- •Звіт з лабораторної роботи повинен містити
- •Приклад обчислення множинних і часткових коефіцієнтів кореляції
- •Список Рекомендованої літератури
- •Укладач
- •Методичні вказівки
- •49005, М. Дніпропетровськ, к. Маркса, 19.
Звіт з лабораторної роботи повинен містити
вихідні дані;
результати обчислень парних коефіцієнтів кореляції;
результати обчислень множинного коефіцієнта кореляції і детермінації;
результати обчислень часткових коефіцієнтів кореляції двома способами;
висновки.
Приклад обчислення множинних і часткових коефіцієнтів кореляції
Для сільськогосподарського регіону обчислюється виробнича функція за даними за 10 років (n=10). Факторні ознаки моделі х1 – основні засоби, х2 – трудові ресурси, х3 – земельні ресурси; результативна ознака у – валова продукція регіону.
За звітними даними розраховані парні коефіцієнти кореляції .
Необхідно установити ступінь сукупного впливу перерахованих факторних ознак на величину валової продукції сільськогосподарського регіону (обчислити множинний коефіцієнт кореляції і детермінації, визначити значущість множинного коефіцієнта кореляції), а також ступінь впливу на результативну ознаку кожної з факторних ознак окремо (обчислити часткові коефіцієнти кореляції).
5.1. Обчислюємо множинний коефіцієнт детермінації R2, множинний коефіцієнт кореляції R та оцінимо його значущість:
за вихідними даними складемо кореляційну матрицю
;
за допомогою убудованої функції МОПРЕД(…) (категорія «Математичні» майстра функцій) знайдемо визначник кореляційної матриці = 0,3869;
за допомогою убудованої функції МОПРЕД(…) (категорія «Математичні» майстра функцій) знайдемо алгебраїчне доповнення А1,1 = 0,872;
розрахуємо множинний коефіцієнт детермінації
.
обчислимо множинний коефіцієнт кореляції 0,746;
обчислимо помилку множинного коефіцієнта кореляції
;
обчислимо коефіцієнт надійності множинного коефіцієнта кореляції
.
Висновок: 55,6% варіації валової продукції сільськогосподарського регіону обумовлено варіацією ресурсів, що враховані в даній моделі, а 44,4% – впливом неврахованих факторів. Щільність кореляційного зв'язку сильна, тому що R>0,7. tтабл = 2,45 (при ). Розрахункове значення статистики Ст’юдента більше табличного, тому множинний коефіцієнт кореляції R є значущим.
5.2. Розрахуємо часткові коефіцієнти кореляції двома способами.
Розрахуємо часткові коефіцієнти кореляції першим способом:
за допомогою убудованої функції МОПРЕД(…) (категорія «Математичні» майстра функцій) знаходимо алгебраїчні доповнення:
А1,2 = -0,196; А1,3 = -0,337; А1,4 = -0,397; А2,2 = 0,47; А3,3 = 0,534; А4,4 = 0,62.
розрахуємо часткові коефіцієнти кореляції (формула 3):
;
;
.
Розрахуємо часткові коефіцієнти кореляції другим способом:
за допомогою убудованої функції МОБР(…) (категорія «Математичні» майстра функцій) обчислюємо матрицю, зворотну до кореляційної матриці
;
обчислимо часткові коефіцієнти кореляції (формула 4):
;
;
.
Висновок: часткові коефіцієнти кореляції в даному прикладі виявились менше парних коефіцієнтів кореляції, тому що враховують вплив на результативну ознаку (валову продукцію) тільки одного з ресурсів. Тобто дійсна сила взаємозв’зку між валовою продукцією та ресурсами дещо менша та відповідає середньому ступеню зв’язку.