32. Стійкість вантажів проти перекидання в вагонах.

Крім поступальних переміщень вантажі в процесі перевезення можуть піддаватися перекиданню. Коефіцієнт запасу стійкості вантажу від перекидання визначається за формулою:

- при перекиданні вздовж вагону:

;

- при перекиданні поперек вагону:

,

де - найкоротша відстань від проекції центра ваги вантажу на горизонтальну поверхню до ребра перекидання відповідно вздовж і поперек вагону, мм;

hцт – висота центру ваги вантажу над підлогою вагону чи площиною підкладок, мм;

- висота відповідно поздовжнього і поперечного упору від підлоги вагону або площини підкладок, мм;

- висота центру навітряної поверхні вантажу від полу вагона чи площини підкладок.

Q_гр - загальна маса вантажу в вагоні, т

F_п- поперечна горизонтальна інерційна сила, кН

W- віторове навантаження, Кн

g- прискорення вільного падіння , Н/м²

Якщо значення і становлять не менше, ніж 1,25, вантаж є стійким і не потребує додаткового кріплення від перекидання.

Якщо значення або становить менше, ніж 1,25, то стійкість вантажу повинна забезпечуватися відповідним кріпленням:

- вантажі, значення або яких менше 0,8, а також вантажі, для яких одночасно і менше 1,0, слід перевозити з використанням спеціальних пристроїв (металевих касет, каркасів і пірамід), конструкція і параметри яких повинні бути обґрунтованими розрахунками відправника;

- якщо значення або знаходиться в межах від 0,8 до 1,0 включно, то закріплення вантажу від поступальних переміщень і від перекидання рекомендується виконувати окремо, незалежними засобами кріплення. При кріпленні вантажу від перекидання в поперечному напрямку розтяжками слід прагнути до їх встановлення таким чином, щоб проекція розтяжки на підлогу вагону була перпендикулярна до поздовжньої площини симетрії вагону, а місце кріплення розтяжки на вантажі знаходилось на максимальній висоті від рівня підлоги;

- якщо значення і знаходяться в межах від 1,01 до 1,25 включно, допускається закріпляти вантаж від перекидання і від поступальних переміщень єдиними засобами кріплення, що сприймають як поздовжні, так і поперечні інерційні сили.

32. Статичне навантаження вагона та шляхи його збільшення.

Статичне навантаження вагону - це середня кількість тонн, що приходиться на 1 завантажений вагон. Статичне навантаження може бути розраховане для станції, дирекції, залізниці та для мережі залізниць, його можна знайти за формулою:

де ∑Рі – обсяг завантаження, т;

∑ni – кількість вагонів, що застосовані під завантаження, ваг.

Збільшити статичне навантаження модна шляхом поліпшення використання вантажопідйомності вагонів.

Для збільшення статичного навантаження на станціях здійснюють наступні загальні для всіх типів вагонів заходи:

• розробляють оптимальні схеми розподілу і подачі вагонів під завантаження в залежності від щільності вантажу;

• застосовують раціональні схеми завантаження вагонів для кожного вантажу виходячи з його розмірів і властивостей;

• застосовують комбіноване завантаження вагонів вантажами важки­ми і легкими;

• розміщують колісну техніку на зчепах платформ;

• установлюють прогресивні технічні норми і розробляють ефективні технічні умови завантаження вагонів стосовно до кожного вантажу з урахуванням передового досвіду;

• поліпшують якість підготовки вантажу для транспортування відправником вантажу (брикетування, ущільнення, пресування, дроблення, пакетування, розбирання і ін.);

• контролюють правильність вказівки в перевізних документах відправником маси вантажу і завантаження вагонів відповідно до встановлених норм і з урахуванням передового досвіду.