21 Правила видачі вантажів

Про прибуття вантажу на станцію призначення залізниця зобов’язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу, але не пізніше 12-ї години наступного дня, із зазначенням найменування та кількості вантажу, а також роду й кількості вагонів (контейнерів). Для одержання вантажу, адресованого підприємству, організації, установі або громадянину- суб’єкту підприємницької діяльності, одержувач повинен надати станції довіреність. Вантаж разом з накладною видається на станції призначення одержувачу, зазначеному в накладній, після внесення ним усіх належних залізниці платежів. Видача імпортних вантажів провадиться після митного оформлення. Після проведення розрахунківза перевезення вантажу, оформленого накладною у паперовому вигляді, накладна видається одержувачу під розписку в примірнику накладної, що залишається у залізниці. При подаванні вагонів під вивантаження засобами вантажоодержувача на місця загального користування, передача їх провадиться безпосередньо на місцях вивантаження і засвідчується підписами представників станції і одержувача в пам’ятці про подавання/забирання вагонів. Вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

27. Моделі системи експедирування

Існують 2 моделі системи експедирування:

- традиційна;

- логістична.

Традиційна модель відображає підхід, при якому експедитора розглядають як посередника, сполучні ланки в логістичному ланцюзі.

Недоліки моделі:

1. Експедиторам доводиться прибігати до штучних методів ув’язання вантажних потоків на стику ланок: «вантажовідправник – транспорт» і «транспорт – вантажоодержувач».

2. Відсутністю координат діяльності по доставці вантажу, пояснення неточності, збої в роботі експедиторів і перевізників у даній моделі.

3. Кожна посередницька ланка у цій моделі відповідає тільки за свій комплекс операцій і не погоджує його з повним комплексом операцій по транспортно-експедиторському обслуговуванні, при переміщені вантажу по усьому логістичному ланцюгу.

4. Дана модель організації експедиторської діяльності не дозволяє експедитору комплексно оцінювати весь транспортний і товарний ринок, і тому не дозволяє оперативно реагувати на зміну попиту, тому дана модель слабо адаптована до умов зовнішнього середовища.

Логістична модель відображає підхід, відповідно до якого, експедитор трансформується з посередників у принципалів, тобто стають рівноправними учасниками перевізного процесу.

Перевага даної моделі: відмова від поняття стохастичності транспортних потоків і вивчення їх, як потоків детермінованих, з певними параметрами (відмова від знеособлю вального вагонопотоку).

У ній взаємини експедиторів з транспортними органами, вантажовідправником, вантажоодержувачем розглядаються в рамках логістичної системи.

Під логістичною системою розуміється складна організаційно-завершена (структурована) економічна система, що полягає із взаємозалежних елементів – ланок (вантажовідправник, вантажоодержувач, перевізник та інші учасники доставки).

Сутність експедиторської діяльності, при виході на міжнародні ринки, здобуває відмітні риси, властиві потокам експортних або імпортних товарів, і притягує у сферу експедиторської діяльності безліч нових учасників.