Частина п’ята

Антикризова система господарювання

Розділ 18

Економічна безпека підприємства (організації)

Розділ 19

Реструктуризація та санація (фінансове оздоровлення) підприємств і організацій

Розділ 20

Банкрутство та ліквідація підприємств (організацій)

Розділ 18. ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВА (ОРГАНІЗАЦІЇ)

Ключові програмні питання

18.1. Змістово-типологічна характеристика економічної безпеки підприємства (організації)

18.2. Аналітична оцінка рівня економічної безпеки підприємства (організації)

18.3. Основні напрями організації економічної безпеки за окремими функціональними складовими

18.4. Служба безпеки фірми (підприємства, організації)

18.1. Змістово-типологічна характеристика економічної безпеки підприємства (організації)

Економічна безпека фірми (підприємства, організації) — це такий стан корпоративних ресурсів (ресурсів капіталу, персоналу, інформації і технології, техніки та устаткування, прав) і підприємницьких можливостей, за якого гарантується найбільш ефективне їхнє використання для стабільного функціонування та динамічного науково-технічного й соціального розвитку, запобігання внутрішнім і зовнішнім негативним впливом (загрозам).

Необхідність постійного дотримання економічної безпеки зумовлюється об’єктивно поставленим завданням кожного суб’єкта господарювання щодо забезпечення свого стабільного функціонування і досягнення цілей своєї діяльності.

Джерела загроз економічної безпеки підприємства (організації) та види негативних впливів на неї.

Рівень економічної безпеки фірми залежить від того, наскільки ефективно її керівництво і спеціалісти (менеджери) будуть спроможні уникнути можливих загроз і ліквідувати шкідливі наслідки окремих негативних складових зовнішнього та внутрішнього середовища.

1. Джерела негативних впливів на економічну безпеку підприємства (організації) можуть бути:

• свідомі чи несвідомі дії окремих посадових осіб і суб’єктів господарювання (органів державної влади, міжнародних організацій, конкурентів);

• збіг об’єктивних обставин (стан фінансової кон’юнктури на ринках даного підприємства, наукові відкриття та технологічні розробки, форс-мажорні обставини тощо).

2. Залежно від суб’єктивної обумовленості негативні впливи на економічну безпеку можуть бути об’єктивними і суб’єктивними. Об’єктивними вважаються такі негативні впливи, що виникають не з волі конкретного підприємства або його окремих працівників. Суб’єктивні впливи мають місце внаслідок неефективної роботи підприємства в цілому або його окремих працівників (передовсім керівників і функціональних менеджерів).

Головна та функціональні цілі економічної безпеки підприємства сформульовані і представлені на рис. 18.1.

Загальновизнана приблизна (можлива) структура функціональних складових економічної безпеки підприємства — див. рис. 18.2.

Загальну структурну схему процесу забезпечення економічної безпеки підприємства, яка включає реалізацію функціональних складових з метою запобігання можливої шкоди та досягнення максимального її рівня тепер і майбутньому, наведено на рис. 18.3.

Рис. 18.1. Головна і багатоаспектні цілі економічної безпеки підприємства

Рис. 18.2. типова структура функціональних складових економічної безпеки підприємства

Рис. 18.3. Структурна схема процесу забезпечення економічної безпеки підприємства

18.2. Аналітична оцінка рівня економічної безпеки підприємства

Рівень економічної безпеки підприємства пропонується оцінювати на підставі визначення сукупного критерію шляхом зважування й підсумовування окремих функціональних критеріїв, які розраховуються порівнянням (співставленням) величини шкоди економічній безпеці та ефективності заходів по її відверненню.

Сукупний критерій економічної безпеки підприємства (k_себп) можна розрахувати за формулою

де k_і — величина окремого (поодинокого) критерію за і-ю функціональною складовою;

d_i — питома вага значущості і-ї функціональної складової;

п — кількість функціональних складових економічної безпеки підприємства.

Оцінка рівня економічної безпеки здійснюється порівнюванням розрахункових значень k_себп із реальними величинами цього показника, одержаними раніше по підприємству, що аналізується, а також (коли це можливо) по аналогічних суб’єктах господарювання відповідних галузей економіки.

Після розрахунку впливу функціональних складових на зміну k_себп здійснюється функціональний аналіз заходів з організації необхідного рівня економічної безпеки підприємства (організації) за окремими складовими з використанням відповідного алгоритму рис. 18.4.

Результати функціонального аналізу звичайно оформляються у вигляді спеціальної карти (таблиці), форму якої наведено у табл. 18.1. Заповнюючи таку таблицю-карту, негативні явища, що впливають одразу на кілька складових економічної безпеки, враховують окремо для кожної з них, натомість вартість заходів, які повторюються стосовно різних функціональних складових, ураховується в бюджеті підприємства (організації) лише один раз.

Рис. 18.4. Алгоритм проведення функціонального аналізу заходів для дотримання необхідного рівня економічної безпеки

Оцінка ефективності діяльності відповідних структурних підрозділів підприємства (організації) з використанням даних про витрати за запобігання можливим негативним впливом на економічну безпеку та про розміри відверненої і заподіяної шкоди дає об’єктивну (підкріплену економічними розрахунками) панораму результативності діяльності всіх підрозділів (відділів, цехів) з цього питання. Конкретна оцінка ефективності роботи структурних підрозділів по забезпеченню економічної безпеки здійснюється з використанням показників, наведених в табл. 18.2.