ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА

Результати та ефективність виробництва

Розділ 14

Виробництво, якість і конкурентоспроможність продукції

Розділ 15

Продуктивність, мотивація та оплата праці

Розділ 16

Витрати і ціни на продукцію (послуги)

Розділ 17

Фінансово-економічні результати та ефективність діяльності

Розділ 14. ВИРОБНИЦТВО, ЯКІСТЬ І КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПРОДУКЦІЇ

Ключові програмні питання

14.1. Загальна характеристика продукції (послуг)

14.2. Маркетингова діяльність і формування програми випуску продукції (надання послуг)

14.3. Матеріально-технічне забезпечення виробництва

14.4. Якість і конкурентоспроможність продукції (послуг)

14.5. Стандартизація та сертифікація продукції (послуг)

14.6. Державний нагляд за якістю і внутрішньовиробничий технічний контроль

14.1. Загальна характеристика продукції (послуг)

• Результат (продукт) праці — це певний обсяг:

а) виготовленої продукції (підприємства промисловості, сільського господарства, будівництва);

б) виконаної роботи (транспортні підприємства);

в) наданих послуг (установи зв’язку, банки).

• Поділ за економічним призначенням і вимірники продукції (роботи, послуг) — див. рис. 14.1.

• Номенклатура продукції — перелік найменувань виробів, завдання по випуску яких передбачається планом виробництва продукції.

• Асортимент — сукупність різновидів продукції кожного найменування, що відрізняються відповідними техніко-економічними показниками (типорозмірами, потужністю, продуктивністю, дизайном тощо).

Рис. 14.1. Загальна характеристика продукції (роботи, послуг)

• В практиці планування та обсягу продукції використовуються не лише сугубо фізичні одиниці, виокремлені на рис. 14.1, але й умовно-натуральні показники (наприклад, умовні банки консервів, умовні листи шиферу і штуки цегли).

• Товарна продукція — загальна вартість усіх видів готової продукції, напівфабрикатів, робіт і послуг виробничого характеру, які призначені для продажу (реалізації) різним споживачам.

• Валова продукція — показник її обсягу, який, окрім елементів, що входять до складу товарної продукції, включає також зміну залишків незавершеного виробництва, вартість сировини та матеріалів замовника (давальницької сировини) і деякі інші елементи залежно від галузевих особливостей виробничої діяльності підприємства. При цьому динаміка залишків незавершеного виробництва враховується лише на тих підприємствах машинобудування і металообробки, де тривалість виробничого циклу перевищує два місяці.

• Реалізована продукція — обсяг запланованого продажу або фактично реалізованих на ринку виробів. Вона визначається на основі товарної продукції з урахуванням зміни залишків переалізованих виробів у розрахунковому періоді.

• Чиста продукція — заново створена на підприємстві вартість. Кількісно вона визначається шляхом вилучення з товарної продукції вартості уречевленої праці (матеріальних витрат та амортизаційних відрахувань).

14.2. Маркетингова діяльність і формування програми випуску продукції (надання послуг) а. Маркетингова діяльність підприємства

• Маркетинг — виробничо-комерціна діяльність підприємства, що спрямована на виявлення та задоволення потреб в його продукції (послугах) шляхом продажу з метою одержання прибутку.

• На рис. 14.2, 14.3 і 14.4 представлено відповідно функції маркетингу, принципи маркетингової діяльності й сучасні концепції маркетингової діяльності підприємства.

Рис. 14.2. Основні функції маркетингу продуцента як суб’єкту ринку

Рис. 14.3. Принципи маркетингової діяльності підприємства

Рис. 14.4. Можливі концепції маркетингової діяльності підприємства

• Сегментація ринку — його структуризація, тобто поділ на сегменти (групи покупців) за певними ознаками. Вона уможливлює вибір однієї з можливих стратегій охоплення ринку. Основними з таких стратегій охоплення ринку є:

• недиференційований (масовий) маркетинг; полягає в тім, що підприємство не виокремлює конкретні сегменти ринку як цільові, а орієнтується на ринок в цілому, широке коло покупців;

• диференційований (сегментний) маркетинг; його відмінність зводиться до того, що підприємство виступає одночасно на кількох сегментах ринку і для кожного з них розробляє специфічний комплекс маркетингових досліджень;

• концентрований маркетинг; він має ту особливість, що підприємство зосереджує свою маркетингову діяльність на одному сегменті ринку.

• Можливі стратегії виходу підприємства на ринок показано у матриці на рис. 14.5.

• Стратегія закрілення на ринку (А1) полягає у тім, що основним завдання підприємства є стабілізація і збільшення продажу виготовлюваної (старої) продукції на раніше освоєному ринку. Зміни в продукцію не вносяться, оскільки вона орієнтована на ту ж групу покупців (сегмент ринку). Завдання стратегії вирішуються шляхом інтенсифікації реклами, розширення мережі збуту, зниження собівартості виробів. Такий варіант стратегії є найбільш простим та економним.

• Стратегія розширення меж ринку (А2) передбачає вихід підприємства із старою продукцією на нові сегменти ринку, на яких раніше вона не продавалася. Ця стратегія вимагає додаткових витрат на вивчення нових ринків, рекламу, організацію доставки і продажу продукції на них, які мають окупитися за рахунок прибутку від додаткового продажу.

Рис. 14.5. Матриця стратегій виходу підприємства на ринок

• Стратегія вдосконалення продукції (Б1) орієнтує підприємство на її модифікацію або заміну новою на існуючому ринку. Така продукція призначається для тієї ж групи покупців, але у більшій мірі відповідає потребам споживачів за конструкцією, складом чи формою, є більш досконалою і відповідно більш конкурентоспроможною. Ця стратегія потребує істотних витрат на розробку та освоєння виробництва нової продукції, її рекламу.

• Стратегія диверсифікації виробництва (Б2) означає, що підприємство розширює номенклатуру своєї продукції та виступає з новими товарами на нових ринках, освоює суміжні галузі виробництва. Диверсифікація може здійснюватися у формі освоєння нових виробів, що тісно зв’язані з виготовлюваною продукцією за своєю технологією, або у конгломератній формі. Вона вимагає великих витрат і тому повинна бути ретельно обгрунтована економічно.