2. Сутність грошей виявляється в єдності 3 їхніх властивостей.

Основні властивості грошей:

• гроші виконують роль загального еквівалента своєрідного “економічного метра”, за допомогою якого решта товарів вимірюють свою вартість.

• гроші набувають загальної споживчої вартості, яка полягає у їхній здатності обмінюватися на всі інші товари, тобто вони мають абсолютну ліквідність.

• гроші виражають певні економічні відносини, які виникають між товаровиробниками з приводу обміну продуктами праці через ринок.

Гроші – це особливий товар, який виконує роль загального еквівалента, виступає посередником в обміні товарів і виражає економічні відносини між людьми з приводу виробництва та обміну товарів.

Теорії грошей:

Металева

Представники – Т. Ман, У. Стаффорд, Д. Норе – визнавали лише металеві гроші з благородних металів. Стверджували, що золото і срібло є грошима завдяки своїм природним властивостям, а не розвитку відносин обміну.

* Номіналістична

Прихильники – Дж. Берклі, Дж. Стюарт – вважали гроші суто умовними знаками, номінальними розрахунковими одиницями, встановленими державною владою.

Кількісна

Основоположники – Дж. Локк, Д. Юм, Ш. Монтеск’є - стверджували, що вартість грошей та рівень товарних цін визначаються кількістю грошей в обігу.

Функції грошей:

1. міра вартості

2. засіб обігу

3. засіб утворення скарбів (нагромадження)

4. засіб платежу

5. світові гроші.

1. Функція грошей як міри вартості полягає у здатності грошей як загального еквівалента вимірювати вартість усіх інших товарів, надаючи їй форму ціни.

Функцію міри вартості гроші виконують ідеально, тобто на основі мисленого прирівнювання вартості товару до уявленої кількості грошей.

Функція грошей як міри вартості в епоху золотих та повноцінних паперових грошей реалізується через масштаб цін.

Масштаб цін – це певна вагова кількість дорогоцінного металу, яка законодавчо встановлюється державою як грошова одиниця країни та використовується для виміру товарних цін.

2. У функції засобу обігу – гроші виконують роль посередника в обміні товарів і забезпечують їхній обіг.

Процес товарного обміну з участю грошей виражається формулою Т – Г – Т.

Функція грошей засіб обігу завжди поєднується з попередньою функцією міра вартості. Тільки в єдності вони забезпечують абстрактну визначеність категорії грошей. Це зумовлено тим, що мінова вартість товару набуває загального визначення тільки в результаті обміну товару на гроші.

Функцію засобу обігу виконують у формі монет і паперових грошей.

Монета - зливок грошового металу певної ваги, форми, проби та номіналу, узаконений державою як засіб обігу.

Оскільки гроші виконують функцію засобу обігу миттєво, як тимчасовий посередник в обміні товарів, то в цій функції їх можна замінити грошима, які не мають вартості, тобто паперовими.

Паперові гроші – це знаки, символи, представники повноцінних (золотих) грошей в обігу, що наділені державною владою примусовим курсом обігу. Паперові гроші не мають власної вартості, оскільки затрати на виготовлення їх незначні, але мають купівельну спроможність.

3. Функція засобу платежу полягає в обслуговуванні грошима погашення різноманітних боргових зобов’язань між суб’єктами економічних відносин.

Цю функцію гроші здійснюють як у сфері товарного обігу при продажу товару в кредит, так і поза ним 9заробітна плата, сплата податків, оренда і квартирна плата, повернення позик тощо).

На основі цієї функції виникли кредитні гроші - вексель, банкнота, чек.

4. Функцію утворення скарбу виконують ті гроші, які виходять з обігу, тимчасово переривають свій рух, нагромаджуються і перетворюються на скарб у своїй золотій або срібній “плоті”.

Ця функція пов’язана зі здатністю грошей бути засобом збереження вартості, представником абстрактної форми багатства. Поряд із безпосереднім нагромадженням скарбів у золотомонетній формі відбувається нагромадження їх і в естетичній формі (ювелірні вироби, предмети розкоші з золота). Це пояснюється тим, що золото має стабільну вартість і характеризується досконалою, абсолютною ліквідністю. Іншим видам грошей та активам стабільність вартості і ліквідність притаманні лише більшою або меншою мірою.

5. Функція світових грошей полягає в обслуговуванні грошима міждержавних економічних відносин, пов’язаних з розрахунками за зовнішньо торгівельні операції, наданням кредитів та іншими угодами.

Еволюція функції грошей. З розвитком ринкових відносин та процесу демонетаризації золота деякі функції грошей еволюціонували.

Еволюція функції міри вартості.

Позаяк золото вийшло з обігу і перестало бути грошима, то воно й припинило виконувати функцію міри вартості. Однак це не означає, що функція сучасних грошей як міри вартості повністю вичерпана. Вона формується на іншій основі. Слід врахувати, що в процесі обміну виникає потреба не так у вимірі вартості обмінюваних товарів, як у тому, щоб з’ясувати у скільки разів вартість конкретного товару більша чи менша від вартості товару, що пропонується для обміну. В цих умовах функція грошей як міри вартості ніби модифікується у функцію зіставлення вартості обмінюваних товарів. Це можуть здійснювати і гроші. Що не мають власної вартості. Кінцева мета товарного обміну, в якому беруть участь і гроші, обміняти товар на товар, а не на гроші. Переставши бути представником монетарного (золотого) товару, паперово - грошова одиниця уособлює у собі представницьку вартість загальної маси товарів та послуг, що перебувають в обігу і обслуговуються відповідною сумою грошей. Тобто вартісною основою сучасних грошей є реальна сукупна товарна маса. Отже, сучасні гроші виконують функцію порівняння вартості обмінюваних товарів, виступають як рахункові одиниці, за допомогою яких визначаються ціни, ведеться грошовий облік національного продукту.

Еволюція функції грошей утворення скарбів.

Оскільки золоті гроші замінені паперово – кредитними, то збереження їх не може утворювати скарб. Але паперові та кредитні гроші набувають якісно нової форми і можуть виконувати функцію нагромадження. Маючи представницьку вартість, гроші є ліквіднішими порівняно з іншими активами. Гроші у функції нагромадження обслуговують потреби відтворення (капітальне будівництво, придбання машин, обладнання тощо) і потреби населення у придбанні житла, дорогих товарів тривалого користування, а також потреби у відпочинку та ін.

Еволюція функції грошей як засобу платежу.

У процесі розвитку товарно – грошових відносин функції грошей як засобу обігу поступово звужуються і водночас розширюються функції грошей як засобу платежу. У кінцевому підсумку кредитні гроші, які виникають із функції платежу, стають найпоширенішими і найрозвинутішими грошовими формами. Розвиток кредитних грошей і кредитних відносин справляє суттєвий вплив на всі сторони сучасного економічного і суспільного життя, що переконливо свідчить про переростання товарно – грошової форми господарства у товарно – кредитну, яка відповідає вищому ступеню розвитку суспільного виробництва.

Еволюція світових грошей.

У сучасних умовах золото безпосередньо не використовується як світові гроші. Функцію світових грошей виконують вільно конвертовані національні валюти розвинених країн і міжнародні грошові одиниці (ЕКЮ, ЄВРО). Однак золото виконує функцію централізованого резерву країни, зосередженого у міжнародних розрахунках опосередковано шляхом попереднього продажу на світових ринках золота й подальшого його обміну на національні валюти інших країн.

Одночасно з еволюцією функцій грошей відбувається і процес еволюції видів грошей:

Товарні гроші -------- металеві гроші-------- паперові гроші -------- кредитні гроші -------- електронні гроші

3. Грошовий обіг – це рух у готівковій і безготівковій формах, який обслуговує реалізацію товарів і нетоварні платежі в господарстві.

Закони грошового обігу:

Одним з найважливіших є закон, який визначає кількість грошей, необхідних для обігу.

Закон грошового обігу передбачає, що протягом певного періоду в обігу має бути певна, об’єктивно зумовлена грошова маса. Він з’ясовує внутрішні зв’язки між кількістю грошей в обігу і масою товарів, рівнем цін, швидкістю обороту грошей.

Згідно з класичним підходом кількість грошей, необхідних для обігу, може бути визначена за такою формулою:

СЦ – К + П - ВП

КГ =------------------------

О

КГ – кількість грошей, необхідних для обігу;

СЦ – сума цін товарів, реалізованих протягом року;

К - сума цін товарів, проданих у кредит;

П – платежі а кредити минулого року;

ВП - платежі, які взаємно погашаються;

О - швидкість обороту однієї грошової одиниці за рік.

В умовах паралельного обігу золотих і паперових грошей діяв закон їхнього обігу. Сутність закону обігу паперових грошей полягає в тому, що випуск їх повинен дорівнювати тій кількості замінених ними золотих грошей, яка необхідна для забезпечення нормального товарного обігу. Переповнення каналів обігу паперовими грошима неминуче призводить до знецінення їх, тобто веде до інфляції.

Більшість сучасних західних економістів для визначення кількості грошей, необхідної для обігу, базується на неокласичній теорії збалансованості грошової і товарної мас, запропонованої американським економістом Фішером:

M * V = P * Q

М – маса грошей в обігу;

V – середня швидкість обігу грошей;

Р – середній рівень цін на товари та послуги;

Q - кількість товарів та послуг, представлених на ринку.

З цього рівняння можна визначити кількість грошей, необхідних для обігу:

P * Q

М = ------------

V

Однак у сучасних умовах потреба в грошах не обмежується лише товарними угодами. Вона доповнюється попитом на гроші, зумовленим заощадженнями готівкових грошей населенням, придбанням комерційних та державних цінних паперів тощо. Якщо позначити цей попит на гроші показником L(r), то формула кількості грошей набуде такого вигляду:

P + Q

М = ---------- + L( r)

V

Грошова маса – це сукупність усіх грошових засобів у готівковій і безготівковій формах, які забезпечують реалізацію товарів, послуг і всі нетоварні платежі у народному господарстві.

Структура грошової маси:

Готівкові гроші: Безготівкові гроші:

розмінні білонні монети * чекові внески

банкноти * депозитні сертифікати

казначейські білети * державні цінні папери

Білонна монета - розмінна монета, що виготовляється з недорогоцінних металів або їх сплавів, номінальна вартість якої перевищує вартість вміщеного в неї металу та витрат на її чеканку.

Показники грошової маси:

М0 – готівка: монети і банкноти, що перебувають в обігу поза банками;

М1 = М0 + поточні рахунки та інші безстрокові чекові депозити (вклади) у банках;

М2 = М1 + заощаджу вальні й невеликі строкові депозити (внески) у банках;

М3 = М2 + внески у спеціалізованих установах і великі строкові вклади у банках;

L = М3 + облігації, скарбничі векселі та інші аналогічні кредитні інструменти;

4. Грошова система – це форма організації грошового обігу, яка історично склалася в певній країні й законодавчо закріплена державою.

Елементи грошової системи:

назва національної грошової одиниці.

вид грошових знаків і характер їхнього забезпечення

порядок грошової емісії, тобто порядок друкування грошей і випуску їх в обіг

встановлення курсу національної валюти і порядок її обміну на іноземну

наявність державних фінансових інститутів, які здійснюють регулювання грошового обігу в країні.

Історія знає 2 основних типи грошових систем:

металеву;

паперово – кредитну;

Металева Паперово – кредитна

біметалізм; * паперові гроші;

монометалізм; * кредитні гроші;

Біметалізм є системою, де роль загального еквівалента законодавчо закріплюється на рівних правах за двома благородними металами – золотом і сріблом.

Монометалізм - це грошова система, в якій роль загального еквівалента закріпляється за одним благородним металом – золотом.

Розрізняють 4 різновиди золотого монометалізму:

золотомонетний стандарт;

золото зливковий стандарт;

золотодевізний стандарт;

Золото доларовий стандарт;

Кредитні гроші - знаки вартості, які функціонують на основі кредитної угоди й виражають відносини між кредитором і боржником.

Відмінності між кредитними й паперовими грошима

Кредитні гроші Паперові гроші

їхнє виникнення пов’язане * їхнє виникнення пов’язане із

із функцією грошей як засобу функцією грошей як засобу обігу;

платежу;

забезпечені золотом * не забезпечені золотом;

та іншими активами;

випускаються банками; * випускаються державою;

вільно обертаються; * мають примусовий характер

обігу, обов’язкові до приймання;

Існують такі види кредитних грошей:

1.Вексель - це письмове боргове зобов’язання суворо встановленої законом форми, в якому вказані величина грошового боргу, строки його сплати, а також право його власника (векселетримача) вимагати від боржника (векселедавця) сплати боргу при настанні встановленого строку

Векселі бувають прості та переказними.

Простий вексель - це вексель, підписаний однією особою на ім’я іншої особи, який не може бути переданий третій особі.

Переказний вексель (тратта) – це вексель, який може передаватися третій особі (ремітенту) для отримання ним боргу з векселедавця у визначений строк.

Передача векселя іншій особі оформлюється передавальним записом (індосаментом). Третя особа може передавати вексель четвертій особі, здійснивши власний передавальний запис. Таким чином, переказний вексель набуває певної форми грошей – кредитних грошей, що виконують функції засобів обігу і засобів платежу.

Залежно від характеру виникнення векселі поділяються на комерційні і банківські.

Комерційний вексель – це боргове зобов’язання, яке підприємці видають один одному при купівлі – продажу, тобто в борг. Власник комерційного векселя може використати його замість грошей для платежу за товари, куплені у третьої особи.

2.Банкнота – це вексель банку, за яким пред’явник може в будь – який час одержати гроші і яким банк замінює комерційний вексель.

3.Чек - це письмове розпорядження власника поточного рахунка з банку про виплату готівки або перерахування з його рахунка на інший рахунок певної суми грошей.

Види чеків:

Іменні – не підлягають передачі;

Ордерні – з правом передачі іншій особі за індосаментом;

На пред’явника - без зазначення прізвища;

4.Кредитна картка - це іменний платіжно - розрахунковий документ, який засвідчує особу власника рахунка з банку і надає йому право на придбання товарів і послуг у кредит без оплати готівкою.

5.Електронні гроші - це магнітні носії платіжної інформації, які замінюють паперові гроші, чеки та інші грошові документи у безготівкових розрахунках між клієнтами і банками за допомогою електронно – інформаційних систем.

5. Проблема інфляції є складовою частиною теорії грошей. Існують різні погляди на природу і причини інфляції, але переважають два напрямки:

- перший розглядає інфляцію як суто грошове явище, спричинене порушенням законів грошового обігу;

- другий – як макроекономічне явище, спричинене порушенням пропорцій відтворення, і насамперед між виробництвом і споживанням, попитом і пропозицією товарів.

Тим часом інфляція є складним, багатостороннім явищем, причини якого криються у взаємодії факторів сфери виробництва і сфери грошового обігу.

Інфляція – зовні виглядає як знецінення грошей внаслідок їхньої надмірної емісії, яка супроводжується стійким зростанням цін на товари та послуги.

Насправді ж інфляція зумовлена комплексом внутрішніх і зовнішніх причин.

Внутрішні причини інфляції:

• порушення пропорцій відтворення між виробництвом і споживанням, нагромадженням і споживанням, попитом і пропозицією, грошовою масою в обігу і сумою товарних цін;

• значне зростання дефіциту державного бюджету і державного боргу, зумовлених непродуктивними державними витратами;

• надмірна емісія паперових грошей, яка порушує закони грошового обігу;

• мілітаризація економіки, що відволікає значну частину ресурсів в оборонну промисловців, призводить до не до виробництва товарів народного споживання, створює їх дефіцит;

• збільшення податкового тягаря на товаровиробників;

• випередження темпів зростання заробітної плати порівняно з темпами зростання продуктивності праці;

Причини інфляції:

1.порушення пропорцій суспільного виробництва;

2.надмірна емісія паперових грошей;

3.дефіцит державного бюджету;

4.мілітаризація економіки;

5.значне зростання внутрішнього і зовнішнього державного боргу;

6.недосконалість податкової системи;

7.кризові явища у фінансово – кредитній системі;

8.монополізація виробництва;

9.зовнішноекономічні фактори;

Зовнішні фактори інфляції пов’язані з посиленням інтернаціоналізації господарських зв’язків між державами, що супроводжуються загостренням конкуренції на світових ринках капіталів, товарів та послуг, робочої сили, загостренням міжнародних валютно – кредитних відносин, зі структурними світовими кризами (енергетичною, продовольчою, фінансовою).

Інфляція – це знецінення грошей, спричинене диспропорціями в суспільному виробництві й порушенням законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін на товари і послуги.

Типи інфляції:

За характером прояву:

Відкрита інфляція розвивається вільно і ніким не стримується.

Прихована інфляція – це така інфляція, коли держава вживає заходи, спрямовані на безпосереднє стримування цін на товари і послуги.