1. Б: 1 – Подільська, 2 – Харківська, 3 – Катеринославська

2. Б: 3 – Перетворення Української групи сприяння виконанню Гельсінських угод на Українську Гельсинську спілку (липень 1988), 1 – спроба атиконстутуційного перевороту в СРСР (ГКЧП) (19 серпня 1991 р.), 2 – затвердження Верховною Радою України Державного прапора України (28 січня 1992), 4 – політ американського космічного корабля «Колумбія» з українцем Л. Каденюком (19 листопада – 5 грудня 1997).

3. В

4. Г: 3 – націоналізація промисловості, транспорту, банків, 4 – реквізиція хліба в селян шляхом продрозкладки.

5. Д: 3 – першочергова відбудова підприємств важкої промисловості та енергетики, 5 – розвиток промисловості здебільшого здійснювався за рахунок викачування ресурсів із сільського господарства.

6. Д: 3 – сприяв українізації закладів освіти і засобів масової інформації в УРСР, 4 – розкритикований на політбюро ЦК КПРС за «недоліки в справі інтернаціонального виховання трудящих».

7. 1939 р.

8. «Союзний робітничо-селянський договір між рсфрр та усрр» 1920 р. – Договірна федерація

9. Необхідність знищення українського селянства як свідомої національної верстви, яка загрожувала існуючій владі; небажання колгоспників працювати в громадському господарстві; непосильні для селян норми хлібозаготівлі, конфіскація продовольчих запасів, надмірний хлібний експорт; економічні прорахунки, спроба здійснити соціалістичне будівництво воєнно-комуністичними методами.

10. Анатолий Васильевич Кузнецов (18 августа 1929(19290818), Киев, Украина — 13 июня 1979, Лондон, Великобритания) — русский писатель.

В детстве жил в киевском районе Куренёвка вместе с матерью-учительницей и дедом и бабкой (пенсионерами). Отец, бывший красноармеец и советский инженер, бросил семью и уехал в Нижний Новгород.

С началом немецкой оккупации Киева оказался свидетелем событий происходивших вокруг Бабьего Яра. Тайно записывал свои впечатления, в результате получился жестокий автобиографический текст, описывающий жизнь в Киеве во время оккупации.

В 1966 году решил опубликовать свои воспоминания о жизни в оккупированном Киеве. Помимо автобиографических данных писатель включил в роман „Бабий Яр” свидетельства людей, уцелевших во время расстрелов в Бабьем Яре. Роман встретил много препятствий перед публикацией, однако, поскольку текст уже был одобрен идеологическим отделом ЦК КПСС, то в конце концов был издан в сокращённом виде: сначала в журнале «Юность» (№ 8-10, 1966), а через год в издательстве «Молодая Гвардия».

Гітлерівський план „Ост” (план колонізації Німеччиною держав Східної Європи під час Другої світової війни) передбачав перетворення України на колоніальну країну, аграрно-сировинний придаток рейху, „життєвий простір” для колонізації представниками „вищої раси”. Місцеве населення, в тому числі українці, росіяни, євреї та інші, підлягали витісненню і навіть фізичному винищенню. Сотні тисяч жителів великих міст України стали жертвами організованого окупантами голоду. Протягом 103 тижнів окупації кожного вівторка і п’ятниці у Бабиному Яру в Києві розстрілювали людей різних національностей, переважно євреїв. Свій „Бабин Яр” був у кожному великому місті України. Всього в перші місяці окупації жертвами нацистів стали 850 тисяч євреїв.

Холокост – загибель значної частини єврейського населення Європи в ході систематичного переслідування і знищення його нацистами та їхніми посібниками в Німеччині й на захоплених територіях у 1933 – 1945 рр.

„Новий порядок” – жорстокий режим, установлений німецько-фашистськими загарбниками на окупованій території України та в інших частинах СРСР, що супроводжувався масовими розстрілами і депортацією місцевого населення.

Масові розстріли у Бабиному Ярі під час другої світової війни

Під час німецької окупації Києва у 1941—1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами мирного населення і радянських військовополонених; євреїв та циган — за етнічною ознакою, а також партійних та радянських активістів, підпільників, членів Організації Українських Націоналістів (переважно членів ОУН-м), заручників, «саботажників», порушників комендантської години та інших. Лише за два дні 29 та 30 вересня 1941-го року тут розстріляли майже 34 тисячі євреїв.

Масові розстріли у Бабиному Ярі та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до звільнення Києва від окупації. Зокрема, 10 січня 1942 року було страчено близько 100 матросів і командирів Дніпровського загону Пінської військової флотилії, а 18 лютого 1943 року — трьох футболістів київського «Динамо»: Миколу Трусевича, Івана Кузьменка та Олексія Клименка (за деякими даними частина з футболістів були членами НКВД, що і стало причиною розстрілу), що дало привід для створення після війни легенди про так званий «матч смерті». У 1941—1943 роках у Бабиному Ярі був розстріляний 621 член ОУН, серед них і відома українська поетеса Олена Теліга разом із чоловіком.

В різних публікаціях даються різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Ярі — приблизно від 70 тисяч до 200 тисяч чоловік. У 1946 році на Нюрнбергському процесі наводилася оцінка близько 100 тисяч чоловік, згідно з висновками спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва.

Названий документ є уривком книги А. Кузнєцова “Бабин Яр”. На основі побаченого, почутого, документів він відтворив у художній формі трагедію, що сталася у Києві наприкінці вересня 1941 р., коли впродовж трьох днів у Бабиному Яру було знищено, за німецькими даними, 33771 людину, переважно євреїв. Згодом ця трагедія стала символом трагедії європейського єврейства, символом Голокосту - планомірного та організованого знищення нацистами та їх посібниками єврейського населення Європи. Загалом жертвами Голокосту стали 6 млн євреїв.    У даному уривку А. Кузнєцов, використавши літературно-публіцистичну форму подання, на прикладі однієї родини показав весь трагізм, здавалося б, безвихідної ситуації, коли тисячі людей ішли на вірну смерть, сподіваючись і вірячи, що це неправда.    Згаданий уривок джерела дає можливість глибше зрозуміти суть нацистського окупаційного режиму, його планів з винищення цілих народів.

7 варіант