Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ГО Лекции 1.1.doc
Скачиваний:
22
Добавлен:
26.08.2019
Размер:
585.22 Кб
Скачать

2. Бактеріологічна (біологічна) зброя та її дія на екіпаж

Бактеріологічною (біологічною) зброєю (БЗ) називають такі засоби бойового застосування, вражаюча дія яких заснована на використанні хвороботворних мікроорганізмів (бактерій, вірусів, рикетсій. грибків) і токсинів, що виробляються ними.

Засобами застосування хвороботворних рецептур є: авіаційні бомби і касети, розпилювальні прилади, бойові частини ракет, снаряди, портативні диверсійні прилади.

Можливими способами масової поразки біологічними засобами людей, тварин, рослин, продовольства, фуражу і устаткування можуть бути: аерозольний, трансмісійний, диверсійний.

Аерозольний спосіб - основний і найбільш перспективний, оскільки дозволяє раптово забруднити біологічними засобами на великих просторах повітря, місцевість і людей, що знаходяться на ній, і тварин.

Переведення біологічних рецептур в аерозоль здійснюється двома основними методами: силою вибуху біологічного боєприпасу і за допомогою розпилювальних пристроїв.

Трансмісійний спосіб застосування БЗ полягає в розсіюванні штучно заражених кровососучіх переносників.

Диверсійний спосіб застосування БЗ полягає в навмисному прихованому зараженні замкнутих просторів (об'ємів) повітря і води, а також продовольства і фуражу в місцях знаходження людей і тварин.

Характерною особливістю БЗ є його властивість викликати епідемії, тобто масові інфекційні захворювання людей і тварин на значній території в короткі терміни.

До найбільш поширених інфекційних захворювань відносяться: чума, холера, висипний тиф. жовта лихоманка, ботулізм і ін. (див. табл. )

Наявність хвороботворних мікроорганізмів в навколишньому середовищі важко визначити. Вони здатні проникати всередину приміщень, в укриття, здатні тривалий час зберігати стійкість, викликати інфекційні захворювання в нікчемно-малих дозах. Так. наприклад в 1г. токсину ботулізму міститься 10 млн. смертельних доз для людини, а 1г. збудника плямистої лихоманки достатньо для зараження 1/3 людства.

Осередок бактеріологічного (біологічного) ураження

В результаті застосування супротивником БЗ утворюється зона бактеріологічного (біологічного) ураження з виникненням осередків бактеріологічного (біологічного) ураження (ОБУ).

Зона бактеріологічного (біологічного) ураження (ЗБУ) включає територію що піддалася безпосередній дії БЗ. і територію, на якій розповсюдилися біологічні рецептури і заражені кровососучі переносники інфекційних захворювань. Вона, подібно до зони хімічного зараження, характеризується своїми розмірами.

Осередком бактеріологічного (біологічного) ураження (ОБУ) називається територія. у межах якої в результаті застосування БЗ відбулися масові поразки людей, тварин і рослин.

ОБУ характеризується видом застосованих бактерійних засобів, кількістю уражених людей, тварин і рослин, тривалістю збереження вражаючих властивостей збудників хвороб. Межі ОБУ встановлюються протиепідемічними установами медичної служби і служби захисту тварин і рослин цивільної оборони на основі узагальнених даних, одержаних від спостережних постів, розвідувальних підрозділів, а також метеорологічних та санітарно-епідеміологічних станцій.

Таблиця 2. Характеристика деяких інфекційних захворювань

Найменування хвороби

Шляхи передачі інфекції

Середній прихований період, діб

Тривалість втрати працездатності, діб

Чума

Повітряно-краплинний від легеневих хворих; через укуси бліх, від хворих гризунів

3

7-14

Сибірська виразка

Контакт з хворими тваринами, їх шерстю, шкурами; вживання зараженого м'яса; вдихання інфікованого пилу

2-3

7—14

Сап

Те ж

3

20—30

Туляремія

Вдихання інфікованої збудниками пилу; контакт з хворими гризунами; вживання інфікованої води

3-6

40—60

Холера

Вживання зараженої води, їжі

3

5—30

Меліоїдоз

Вживання води, їжі, інфікованих хворими гризунами; через пошкоджені шкірні покрови

1-5

4—20

Жовта лихоманка

Через укуси комарів, від хворих тварин, людей

4-6

10—14

Натуральна віспа

Повітряно-краплинний контакт; через інфіковані предмети

12

12—24

Висипний тиф

Через укуси вош-переносників

(від хворих людей)

10—14

60—90

Плямиста лихоманка скелястих гір

Через укуси кліщів-переносників (від хворих гризунів)

4—8

90-180

Бластомікоз (південноамериканський тип)

Вдихання інфікованої порами грибка пилу; через пошкоджені шкірні покриви при контакті з інфікованим суперечками ґрунтом, рослинністю

декілька тижнів

декілька місяців

Кокцидиомікоз

Те ж

10-20

14-90

Ботулізм

Вживання їжі, що містить токсин

0, 5-1, 5

40-80

Для запобігання розповсюдженню інфекційних хвороб і ліквідації вони, рішенням обласної адміністрації встановлюється карантин або обсервація.

Карантин - це система протиепідемічних і режимно-обмежувальних заходів, направлених на повну ізоляцію всього осередку ураження і ліквідацію в ньому інфекційних захворювань.

На межі зони карантину встановлюється озброєна охорона, організовується служба і патрулювання, регулюється рух.

Вхід, в'їзд може бути дозволений лише медичному персоналу спеціальних формувань ЦО, які призначені для надання допомоги населенню та ліквідації наслідків застосування БЗ.

Об'єкти, що опинилися в зоні карантину, і що продовжують свою виробничу діяльність, переходять на особливий режим роботи із суворим виконанням проти епідеміологічних вимог. У зоні карантину припиняється робота всіх навчальних закладів, видовищних установ, ринків.

У тому випадку, коли встановлений вид збудника не відноситься до групи особливо небезпечних інфекційних хвороб, і коли немає масових захворювань, введений карантин замінюється обсервацією.

Під обсервацією розуміють проведення в осередку ураження низки ізоляційно-обмежувальних і лікувально-профілактичних заходів, направлених на попередження розповсюдження інфекційних захворювань.

Ці заходи включають:

  • максимальне обмеження в'їзду, а також вивозу з осередку майна без попереднього знезараження і дозволу епідеміологів;

  • посилення медичного контролю за організацією харчування і водопостачання;

  • проведення щеплень та інших заходів.

Терміни карантину і обсервації встановлюють виходячи з тривалості інкубаційного періоду захворювання. Його обчислюють з моменту госпіталізації останнього хворого та закінчення дезинфекції.