2. Найменування показників і методи їх визначення

Вогненебезпечними рахують речовини, які під дією джерела горіння горять та виділяють хімічні речовини при цьому. В залежності від умов виникнення горіння і здібності самопідтримувати горіння речовин підрозділяються на три групи-горючі, легкозаймисті та самозапалювальні.

До горючих відносяться речовини, які під взамоєдією достатнього могутнього джерела самозаймаються, здібні до загорання і підтримувати цей процес. До них відносяться рідини з температурою спалаху 61 С і вище і тверді речовини з температурою самозаймання 150 С. До легко займистих відносяться речовини, які при звичайній температурі швидко самозайматись від короткочасного до 30 с. джерела з низькою енергією-вогонь сірника, іскра, тліюча сигарета, до такої групи відносяться рідини та гази з температурою спалаху меньше 61 С і тверді речовини з температурою загорання до 150 С. До самозаймистих відносяться речовини, які здібні загорятись від тепла, яке виділяється в результаті хімічного та фізичного процесу. Процесу самозаймання є попередник самонагрівання, яке виникає в результаті життєдіяльності мікроорганізмів в рослинних вантажах – копри, бавовна. при підвищенній вологості товару.

Процес самозаймання, який для закритих вантажних приміщень судна носить вибуховий характер та має місце наявність трьох факторів-джерела загорання горючої речовини і достатньої кількості кисню. Загорання і горіння можливо при визначенній концентрації горючої речовини в повітрі. Існують нижній і верхній межі концентрації для газів, парів, пилі, вище чи нижче яких займання неможливо. При транспортуванні нафти і нафтопродуктів межі займання можливо визначити по концентрації вуглеводнів і кисню. При роботі з небезпечними вантажами необхідно мати уяву про характер переходу речовини з одного стану в інший, наприклад, процес зниження газів і перехід пару у рідину. Критичний тиск є відповідним тиском парів, яке дозволяє оцінити здібність речовини виділяти газ і визначати ступінь літучості. В паспорті якості нафтопродуктів вказують тиск парів, визначенні за методом Рейда при температурі 37, 8 і атмосферному тиску в співідношенні об’ємів парової і рідкої фази. Ця транспортна характеристика дозволяє визначити можливість транспортувати вантаж з тиском більше 20кПа і вище атмосферного тиску.

3. Ядовитість(токсичність) і інфекційна небезпека.

Ядовиті речовини по дії на людський організм діляться на групи: сльозоточиві, задушливі, клітинні і нервові.

Вони можуть попасти трьома шляхами, при вдиханні через шкіряні покриви і при внутрішньому введенні необхідно застосувати відповідні засоби захисту, щоб визначити можливість роботи з ядучими речовинами та знати два параметри: концентрацію ядучих речовин в повітрі чи їх пар в повітрі.

Інфекційна небезпека для екіпажу суден може виникати при перевезенні бактеріальних препаратів, тварин і сирих тваринних продуктів. Окислюючі речовини небезпечні в пожежному відношенні, тому. що вони підтримують процес горіння чи визивають спалах горючих речовин. Ряд окислювачів утворюють з органічними матеріалами вибухові з’єднання, які можуть вибухати при сильному вогні під дією детонації, удару, тертя.

Ерозія. При перевезенні вантажів наприклад кислот, лугів можуть мати місце дії цих кислот на металічні конструкції. Корозійні речовини можуть знищувати метал шкло, глиняні і керамічні матеріали. Частина їдких і корозійних речовин при з’єднанні з папером, бавовною, соломою, переробленною деревиною, олією викликають самозаймання.