Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Bilet1.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
26.08.2019
Размер:
769.54 Кб
Скачать

3. Сутність та типи партійних систем

Партійна система — це сукупність партій (правлячих та опозиційних), які тісно пов'язані між собою та з державою і які беруть участь у здійсненні державної влади. Під терміном «партійна система» розуміють:

  • право партій на формування власної системи правління;

  • сукупність політичних сил, представлених у парламенті, або таких, що прагнуть до представництва в ньому;

  • сукупність відносин між легально діючими політичними партіями, що виявляються у суспільній боротьбі або суперництві за владу в суспільстві;

  • сукупність політичних партій, що існують у країні незалежно від форм діяльності та ступеня інституціоналізації, згідно з чинним законодавством.

Найбільш поширена типологія партійних систем ґрунтується на кількісному критерії — кількості партій, які реально борються за владу або здійснюють вплив на неї. Відповідно вирізняють: однопартійну, двопартійну та багатопартійну системи. Ця типологія належить М. Дюверже, який виокремлює також «систему двох з половиною партій»— проміжний варіант між двопартійною та багатопартійною системами, коли сили двох партій врівноважуються.

Типологія партійних систем Дж. Сарторі базується на якісних критеріях і охоплює:

  1. Однопартійну систему, що має такі ознаки:

  • існування тільки однієї легальної партії та заборона утворення інших;

  • зрощення партійного апарату з державним;

  • тоталітарний політичний режим.

2. Систему з гегемоністською партією — існує декілька партій, але одна є постійним політичним гегемоном.

3. Систему домінуючої партії — домінуюча партія демократично співіснує з іншими партіями.

4. Двопартійну систему, яка характеризується такими рисами:

— наявністю кількох політичних партій;

  • існуванням двох партій, значно пріоритетніших за інші;

  • формуванням складу уряду однією з двох партій, яка перемогла на виборах;

  • впливовою опозиційною партією, яка програла вибори;

— демократичним політичним режимом.

  1. Систему поміркованого (обмеженого) плюралізму:

  • наявність у країні багатьох політичних партій;

  • репрезентація в парламенті лише кількох партій;

  • репрезентація в уряді деяких із представлених у парламенті партій;

  • відсутність позасистемної опозиції;

  • демократичний політичний устрій.

Залежно від механізму формування уряду вирізняють декілька варіантів системи обмеженого плюралізму:

  • однопартійне правління — уряд формується партією, яка дістала абсолютну більшість голосів на парламентських виборах;

  • двоблокова коаліція — уряд формується одним із двох блоків, що перемогли на виборах;

— мультипартійна коаліція — уряд формується з представників декількох партій на основі їх пропорційного представництва в парламенті за результатами виборів.

  1. Систему крайнього (поляризованого) плюралізму:

  • наявність багатьох політичних партій;

  • гострота ідеологічного розмежування між ними;

  • присутність серед опозиційних партій позасистемних;

  • формування уряду партіями центру;

  • наявність двосторонньої деструктивної опозиції;

— демократичний політичний режим

  1. Атомізовану партійну систему:

  • наявність і незначна впливовість усіх партій;

  • присутність серед опозиційних партій позасистемних;

  • формування уряду на позапартійній основі або на основі широкої коаліції;

  • демократичний або авторитарний політичний режим. Існують два різновиди атомізованої системи:

  • система крайнього плюралізму — уряд формується або на широкій коаліційній основі, або за позапартійними критеріями;

  • авторитарна псевдопартійність — багато партій ведуть боротьбу, але реальна влада і контроль над ситуацією в країні перебуває в руках військової верхівки.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]