- •1.2. Легітимність політичної влади
- •1.4. Проаналізуйте політичні погляди м. Драгоманова
- •2. Сутність, структура політичної влади
- •3. Становлення й розвиток громадянського суспільства в Україні
- •4. Проаналізуйте політичну концепцію і. Франка
- •2.Економічні ресурси політичної влади
- •3. Політична організація суспільства
- •2. Марксистська концепція політичної влади
- •3. Законодавство України про об’єднання громадян
- •4. Проаналізуйте який вплив мають політичні вчення Середньовіччя на сучасний розвиток політичних теорій?
- •3. Поняття, типологія та функції політичних партій
- •4. Проаналізуйте погляди і.Мазепи та п.Орлика
- •2. Сутність, структура та функції політичної системи суспільства
- •3. Сутність та типи партійних систем
- •4. Які заслуги перед політичною наукою роблять Макіавеллі видатним вченим?
- •2. Засоби масової інформації (змі) в політичній системі суспільства
- •3. Політи́чна па́ртія в політичній системі суспільства та їх хар-ка
- •4. Чим відрізняються погляди Макіавеллі та Монтескє на політику, владу, державу?
- •2. Політична свідомість і політична культура
- •3. Партійна система України
- •2. Поняття та структура політичної організації суспільства
- •4. Дайте політичну, економічну, духовну характеристику Античної доби
- •2. Сутність та основні чинники формування політичної свідомості
- •3. Формування політичної свідомості громадян в сучасному українському суспільстві.
- •4. Порівняйте політичне вчення т. Гоббса та Дж. Локка
- •2. Структура та функції політичної свідомості
- •3. Суспільні організації й рухи в політичній системі та їх характеристика.
- •4. Спробуйте графічно зобразити державний устрій Київської Русі
- •2. Сутність та зміст політичної культури
- •3. Типологія громадських обєднань
- •4. Проаналізуйте спільне у політичних поглядах головних учасників Кирило-Мефодіївського товариства
- •2. Структура та функції політичної культури
- •3. Вибори,їх класифікація та особливості при різних політичних режимах
- •4. Партійна система України
- •2. Політична культура сучасного українського суспільства.
- •3. Виборчі системи та їх роль у функціонуванні державаи.
- •4. З’ясуйте такі категорії
- •2. Політична культура сучасного українського суспільства.
- •3. Мажоритарна виборча система та її характеристика
- •2. Релігія в політичній системі.
- •3. Пропорційна система
- •4. Партійна система України
- •2. Держава основний інститут політичної системи суспільства
- •3. Змішана система
- •4. Який тип партійної системи формується в сучасній Україні?
- •2. Походження держави, її основні теорії
- •3. Виборче законодавство в Україні
- •4. Характерні риси партійної системи в сучасній Україні
- •2. Виборча система в сучасній Україні
- •3. Сутність та функції держави
- •4. Проаналізуйте роль засобів масової інформації в політичній системі України
- •2. Форми державного правління
- •4. Роль церкви в політичній системі України
- •2. Республіка як форма державного правління та її характеристика
- •3. Типологія політичних еліт.
- •4.Значення президента країни в політичному житті України.
- •2. Монархія
- •3.Роль політичних еліт в Україні
- •2. Політична ідеологія та її основні доктрини
- •3. Міжнародна політика та міжнародні відносини
- •2. Форми державного устрою
- •3. Геополітичні орієнтири сучасної України
- •4. Проаналізуйте політичні ідеї Запорозьскої Січі
- •2. Типи політичних режимів
- •3. Політичні аспекти глобальних проблем сучасності
- •4. Політичні ідеї Києво-Могилянської академії
- •2. Тоталітарний політичний режим та його риси
- •3. Міжнародні політичні організації та їх характеристика
- •4. Проаналізуйте сутність та основні риси громадського суспільства в Україні
- •2. Авторитарний політичний режим та його риси
- •3.Сутність і принципи зовнішньої політики держави
- •4. Роль демократичних принципів у житті українського козацтва
- •2. Поняття про демократію. Витоки, зміст та основні її риси.
- •3. Основні тенденції в світовому політичному процесі сучасності
- •4. Порівняльний аналіз політичної системи за проектом конституції гетьмана Пилипа Орлика та унр
- •2. Політичні відносини та їх характеристика
- •3. Ознаки правової та соціальної держави
2. Структура та функції політичної свідомості
Аналіз структури політичної свідомості дає можливість виділити її складові і з'ясувати механізм формування їх. Традиційно структурування політичної свідомості здійснювалося за такими складовими:
— політична психологія (емпірична й буденна політична свідомість) і політична ідеологія (теоретична й наукова політична свідомість);
— політична самосвідомість, політичні знання й оцінки суб'єктом політичної діяльності потреб та інтересів різних суспільних груп;
— спеціалізована свідомість (передусім партій) і масова політична свідомість, політична свідомість окремих верств і груп суспільства.
У політичному енциклопедичному словнику пропонується трохи інший підхід. Згідно з функційним принципом тут виділяються такі аспекти:
— політико-психологічний (почуття, настрої, наміри, мотиви, установки, переконання, воля тощо);
— політико-ідеологічний (цінності, ідеали, ідеї, доктрини, концепції, погляди й теорії;
— політико-дійовий (свідомість консервативна, ліберальна, реформалістська, радикальна та ін.)
Різноманітність підходів до структурування політичної свідомості є свідченням складності самого феномену політичної свідомості, прагненням знайти найвідповіднішу модель, яка відтворювала б реальний стан політичної свідомості.
Реальні політичні відносини є першоджерелом формування й функціювання політичної свідомості. Тому першим рівнем духовного відображення політичного життя є емпірична політична свідомість, яка базується на безпосередньому практичному досвіді суб'єкта. її нерідко ототожнюють з буденною, хоч між ними й існують певні відмінності. Як і емпірична, буденна політична свідомість є сукупністю ідей і поглядів, які виникають безпосередньо з практики суб'єкта, але, крім цього, в буденну політичну свідомість входять ще ідеологічні й теоретичні елементи, що характеризують осмислення та узагальнення буденних стосунків, які значно можуть доповнювати безпосередній досвід людини.
Емпірична й буденна політична свідомість, як правило, відображають лише поверхневі процеси, не проникаючи в їхні сутнісні характеристики. І разом з тим вони є важливими для безпосередньої орієнтації людини і можуть бути джерелами теоретичної й ідеологічної свідомості..
Цей рівень відображення політичних реалій ще називають політичною психологією, до якої відносять сукупність почуттів, настроїв, емоцій, знань, соціально-психологічних особливостей характеру індивідів і соціальних спільностей, що виражають їх ставлення до політики, влади, політичних інституцій.
Важливу роль у функціюванні політичної системи суспільства відіграє політико-теоретична свідомість, яка є вищим рівнем політичної свідомості. До її складу входять ідеї та погляди, що формуються на підставі наукових досліджень політичних реалій і дають можливість пізнавати глибинні взаємозв'язки й закономірності розвитку суспільства. Завдяки цьому теоретична свідомість стає стрижнем політичної ідеології, що в систематизованій, цілісно-концептуальній формі відображає основні інтереси певного класу, нації чи соціальної групи, їхнє ставлення до влади.