- •1.2. Легітимність політичної влади
- •1.4. Проаналізуйте політичні погляди м. Драгоманова
- •2. Сутність, структура політичної влади
- •3. Становлення й розвиток громадянського суспільства в Україні
- •4. Проаналізуйте політичну концепцію і. Франка
- •2.Економічні ресурси політичної влади
- •3. Політична організація суспільства
- •2. Марксистська концепція політичної влади
- •3. Законодавство України про об’єднання громадян
- •4. Проаналізуйте який вплив мають політичні вчення Середньовіччя на сучасний розвиток політичних теорій?
- •3. Поняття, типологія та функції політичних партій
- •4. Проаналізуйте погляди і.Мазепи та п.Орлика
- •2. Сутність, структура та функції політичної системи суспільства
- •3. Сутність та типи партійних систем
- •4. Які заслуги перед політичною наукою роблять Макіавеллі видатним вченим?
- •2. Засоби масової інформації (змі) в політичній системі суспільства
- •3. Політи́чна па́ртія в політичній системі суспільства та їх хар-ка
- •4. Чим відрізняються погляди Макіавеллі та Монтескє на політику, владу, державу?
- •2. Політична свідомість і політична культура
- •3. Партійна система України
- •2. Поняття та структура політичної організації суспільства
- •4. Дайте політичну, економічну, духовну характеристику Античної доби
- •2. Сутність та основні чинники формування політичної свідомості
- •3. Формування політичної свідомості громадян в сучасному українському суспільстві.
- •4. Порівняйте політичне вчення т. Гоббса та Дж. Локка
- •2. Структура та функції політичної свідомості
- •3. Суспільні організації й рухи в політичній системі та їх характеристика.
- •4. Спробуйте графічно зобразити державний устрій Київської Русі
- •2. Сутність та зміст політичної культури
- •3. Типологія громадських обєднань
- •4. Проаналізуйте спільне у політичних поглядах головних учасників Кирило-Мефодіївського товариства
- •2. Структура та функції політичної культури
- •3. Вибори,їх класифікація та особливості при різних політичних режимах
- •4. Партійна система України
- •2. Політична культура сучасного українського суспільства.
- •3. Виборчі системи та їх роль у функціонуванні державаи.
- •4. З’ясуйте такі категорії
- •2. Політична культура сучасного українського суспільства.
- •3. Мажоритарна виборча система та її характеристика
- •2. Релігія в політичній системі.
- •3. Пропорційна система
- •4. Партійна система України
- •2. Держава основний інститут політичної системи суспільства
- •3. Змішана система
- •4. Який тип партійної системи формується в сучасній Україні?
- •2. Походження держави, її основні теорії
- •3. Виборче законодавство в Україні
- •4. Характерні риси партійної системи в сучасній Україні
- •2. Виборча система в сучасній Україні
- •3. Сутність та функції держави
- •4. Проаналізуйте роль засобів масової інформації в політичній системі України
- •2. Форми державного правління
- •4. Роль церкви в політичній системі України
- •2. Республіка як форма державного правління та її характеристика
- •3. Типологія політичних еліт.
- •4.Значення президента країни в політичному житті України.
- •2. Монархія
- •3.Роль політичних еліт в Україні
- •2. Політична ідеологія та її основні доктрини
- •3. Міжнародна політика та міжнародні відносини
- •2. Форми державного устрою
- •3. Геополітичні орієнтири сучасної України
- •4. Проаналізуйте політичні ідеї Запорозьскої Січі
- •2. Типи політичних режимів
- •3. Політичні аспекти глобальних проблем сучасності
- •4. Політичні ідеї Києво-Могилянської академії
- •2. Тоталітарний політичний режим та його риси
- •3. Міжнародні політичні організації та їх характеристика
- •4. Проаналізуйте сутність та основні риси громадського суспільства в Україні
- •2. Авторитарний політичний режим та його риси
- •3.Сутність і принципи зовнішньої політики держави
- •4. Роль демократичних принципів у житті українського козацтва
- •2. Поняття про демократію. Витоки, зміст та основні її риси.
- •3. Основні тенденції в світовому політичному процесі сучасності
- •4. Порівняльний аналіз політичної системи за проектом конституції гетьмана Пилипа Орлика та унр
- •2. Політичні відносини та їх характеристика
- •3. Ознаки правової та соціальної держави
2. Релігія в політичній системі.
З часу існування держави і церкви як соціальних інститутів між ними встановлювалися різноманітні взаємовідносини. Режим цих відносин регламентувався спеціальними конституційно-правовими нормами. Згідно з релігієзнавчою теорією, існують такі види, чи стани, правового статусу церкви в системі державно-правових режимів:
1. Держави з офіційно узаконеною і фактично панівною церквою або державною церквою. Такі державні режими інколи називають теократичними.
2. Держави з конституційно визнаною традиційною релігією (конфесією) в суспільстві, яка посідає пріоритетне становище серед інших віросповідань.
3. Держави з конституційно узаконеним відокремленням церкви (релігійних організацій) від держави і школи від церкви.
Перший вид, чи стан, правового статусу церкви в державі характеризується тим, що вона є складовою державного апарату. Церкві як органові держави надано певні повноваження державно-владного характеру. Вона виконує державно-політичні та адміністративно-правові функції в державі (юридичні повноваження в кримінально-правових, цивільних справах тощо). Політичний союз держави і церкви надав церкві узаконене право брати участь у політичному житті країни (представництво духовенства в державних органах, політичні церковні союзи тощо), встановлював обов'язкові релігійні церемонії під час проведення державних заходів (коронація монархів, релігійна присяга тощо). У соціально-економічній сфері союз держави і церкви базується на спільних економічних інтересах, внаслідок чого церква на основі закону отримує від держави субсидії з капіталовкладень, землю у власність, звільнення від податків). Встановлюється безперечне монопольне право церкви, релігійної ідеології на систему виховання та освіти.
Другий стан правового статусу церкви в державі характеризується конституційно-правовим визнанням у суспільстві однієї традиційно існуючої релігії (конфесії) серед інших. Рівночасно визнається відокремлення церкви (релігійних організацій) від держави і школи від церкви. Відповідними правовими актами регламентується панівний стан як офіційної, так і інших конфесій. Найчастіше цей вид правового статусу церков у суспільстві зумовлений тим, що офіційно визнана традиційна релігія має великий вплив на більшу частину населення, історично пов'язана з формуванням національної держави, безпосередньо вплетена в етнічну культуру тощо.
Третій стан правового статусу церкви в державі характеризується відокремленням у цілому церкви (релігійних організацій) від держави. Правовий режим відокремлення церкви від держави передбачає:
1) відсутність контролю і примусу з боку церкви щодо громадян держави;
2) невтручання держави у внутрішньоцерковні справи, канонічну культову діяльність, церковне самоуправління;
3) церква не виконує жодних державних функцій — соціально-політичних, адміністративно-правових (оборони країни, захисту правопорядку, законності, охорони прав і свобод громадян тощо), не фінансується з державного бюджету;
4) церква не втручається в суверенне право держави, тобто верховенство, самостійність, повноту, неподільність влади у зовнішніх відносинах.
5) відсутність державно-правового контролю, примусу, іншого втручання у сферу ставлення громадян до релігії та їхню рівноправність у всіх галузях господарського, державного, соціально-політичного життя, незалежно від їхнього ставлення до релігії (незалежно від віросповідання);
6) правову регламентацію позакультової діяльності релігійних організацій у державі та контроль за дотриманням ними установлених державою законів;
7) охорону законочинної діяльності релігійних організацій та захист прав віруючих.
Власне в цих основних нормах визначаються зміст і сутність режиму відокремлення церкви від держави як відповідної правової форми взаємовідносин держави та церкви, державних органів і релігійних організацій.