Література

1. Гетта В.Г. Гідравліка та гідравлічні машини – Чернігів: 2007. 320 с.

2. Гидравлика, гидромашины и гидроприводы. Под ред.. Т.М. Башта. М.: Машиностроение, 1982. -423 с.

3. Савин И.Ф., Сафонов П.В. Основы гидравлики и гидропривод.-М.:Высш. школа, 1978.–221с.

4. Сахно Ю.О. Гідравліка і гідропневмоавтоматика.–Чернігів: 2004.–147с.

Лабораторна робота № 12

Дослідження об’ємних гідромоторів

Мета роботи: Ознайомитися з будовою і роботою об’ємних гідромоторів.

При виконанні лабораторної роботи треба отримати наступні знання і уміння:

Знання:

- особливості принципу роботи гідромоторів різного типу (радіальних роторно-поршневих, аксіальних роторно-поршневих, пластинчастих, одноходових високомоментних);

- розрахунки гідромоторів;

- застосування в технічних пристроях.

Уміння:

- визначати тип гідромотору за паспортними даними;

- визначити основні параметри гідромоторів;

- проводити дослідження параметрів гідромоторів на лабораторній установці.

Обладнання та інструменти: Дослідна установка для вивчення і дослідження об’ємного гідромотора.

Короткі теоретичні відомості

Гідромотор – енергетична машина, призначена для перетворення гідравлічної енергії в механічну і створення крутного моменту на вихідному валу.

Застосування гідроприводу на базі гідромоторів дозволяє одержати нові якості машини:

• безступінчасте регулювання швидкості;

• автоматичне запобігання систем від руйнування при перевантаженнях;

• зменшення загальної ваги машини.

Крутний момент, що розвивається гідромотором, витрачається на подолання зовнішнього навантаження, внутрішніх сил тертя й інерційних сил, що виникають при зміні швидкості обертання ротора і мас, що приводяться в рух:

М = М_н + ΔМ ± Мі,

де М_н – момент, який витрачається на подолання зовнішнього навантаження;

ΔМ – момент, обумовлений тертям і гідравлічними втратами всередині гідромотора;

Мі – динамічний момент для створення кутового прискорення.

Динамічний момент виражається відомою залежністю:

,

де I – приведений до вала гідромотора момент інерції обертових мас; – кутове прискорення.

В залежності від прискорення або уповільнення вала гідромотора створюється позитивний чи негативний динамічний момент опору.

При сталому режимі роботи гідромотора ω = const:Тоді ,а

M = M_н + ΔМ.

У гідродинамічних машинах внутрішнє тертя і гідравлічні втрати враховують ефективним коефіцієнтом корисної дії η_e, що звичайно визначається експериментально. Тому ефективний момент гідромотора, що зрівноважується навантажувальним моментом, дорівнює:

(1)

де N – теоретична потужність на вихідному валу гідромотора; ω – кутова швидкість обертання вала без врахування втрат.

Теоретична потужність гідромотора ,

де – тиски відповідно в напірній і зливній магістралі; Q_m – теоретична витрата гідромотора.

Кутова швидкість обертання вала:

ω =2·π·n,

де n – теоретичне число обертів вала в секунду.

Підставивши значення N, ω і ,

де – теоретична витрата гідромотора за один оберт ротора, вираз (1) з врахуванням розмірностей: q_m[м³/об], р[Н/м²] одержимо:

. (2)

Ефективна потужність гідромотора:

,

де n_еф – фактичне число обертів вала гідромотора в хвилину, навантаженого моментом М_еф.

Формула (2) є основною для інженерних розрахунків гідроприводу. Однак, вона не розкриває механізм формування крутного моменту на вихідному валу гідромотора.