Задача 5
Привід преса здійснюється від насосу 1, який регулюється через гідроперетворювач 2 (Рис. 13.4).
Визначити
час пресування і потужність насосу,
якщо задано максимальне зусилля, яке
розвиває прес,
=
1 МН; діаметр плунжера 3,
преса
= 180 мм; діаметр поршня циліндра підйому
= 100 мм; діаметр штока
=
80 мм; коефіцієнт перетворення 6 =
/
= 5; подача насоса
= 10 л/с; розміри трубопровода:
=
7 м;
=
36 мм;
=
1 м;
=
14 мм;
=
7 м;
=
36 мм; коефіцієнт опору кожного каналу
розподільника
р
=
4; хід пресування L
= 200 мм. Параметри рідини:
=
0,4 Ст;
=
900 кг/м3.
Рис. 13.4
Література
Гетта В.Г. Гідравліка та гідравлічні машини-Чернігів: 2007– 270 с.
Башта Т.М. Гидравлика, гидромашины и гидроприводы. - 2-е издание. - М.: Машиностроение, 1982. -423 с.
Решетов Д.Н. Детали машин. Учебник для вузов. Изд. 3-є испр. и перераб. М.: Машиностроение, 1975. - 555 с.
Лабораторна робота №14
Випробування слідкуючого гідроприводу підсилювача керма автомобіля
Мета роботи: Ознайомлення з конструкцією і принципом дії
підсилювача керма автомобіля.
При виконанні лабораторної роботи треба отримати наступні знання і уміння:
Знання:
- випадки нагальної потреби у використанні підсилювача керма транспортного засобу;
- розрахунок параметрів складових підсилювача;
- тип мастил, що можуть бути використані в різні пори року.
Уміння:
- визначати параметри гідропідсилювачів різного типу;
- здійснювати технічний догляд за роботою гідропідсилювача (заміну мастила, усунення його підтікання тощо).
Обладнання та інструменти: Стенд для підсилювача керма, підсилювач керма, насос з електроприводом, амперметр, манометр.
Короткі теоретичні відомості
Гідропідсилювач керма являє собою агрегат, що складається з корпуса 1 і золотника 2, корпуса шарнірів 4 з стаканом 5, кульовими пальцями 6 з обмежувачем ходу золотника 3 (Рис.14.1). Розподільник регулює потік рідини, що потрапляє з насоса у силовий циліндр 8.
При працюючому насосі рідина постійно циркулює по замкненому колу: насос-розподільник - бачок насосу -насос. Лівий паз золотника зв’язаний з нагнітаючою порожниною насосу, середній; з зливною магістраллю, правий - з правою порожниною циліндра. Реактивні камери на торцях золотника утримують його у нейтральному положенні. При цьому проміжок між кромками пазів на золотнику і корпусі знаходиться в межах 0,3 - 0,4 мм, у цьому випадку вся рідина через проміжки відводиться у зливну порожнину. При повертанні керма сошка керма через тягу, зв’язану з кульовим пальцем золотника, Рис. 14.1 переміщує золотник в бік від нейтрального положення, при цьому нагнітаюча і зливна порожнини роз'єднуються між собою і рідина потрапляє у відповідну частину силового циліндра, переміщуючи циліндр відносно поршня 7 і одночасно витискуючи рідину з іншої порожнини циліндра у зливну порожнину.
Якщо припинити обертання керма, то золотник зупиниться, а корпус золотника встановиться у нейтральне положення. З підвищенням опору повороту коліс тиск у робочій порожнині колеса збільшується, внаслідок чого у реактивній порожнині теж відбудеться підвищення тиску, що через опір кермового колеса викликає у водія «почуття дороги».
Підсилювач
керма встановлено на випробувальному
стенді (Рис.14.2). Силовий циліндр шарнірно
закріплений у верхній частині стенду.
Підсилювач з’єднано шлангами з насосом
і зливною магістраллю. На стенді також
змонтовано електричний двигун, в
атметр,
манометр та насос.
Рис.14.12.1Гідропідсилювач керма.
Загальний вигляд лабораторної установки
Стенд має кермове колесо, за допомогою якого можна переміщувати підсилювач керма імітуючи поворот коліс. Амперметр дає змогу визначити споживану насосом потужність, а манометр - тиск, що створюється насосом.