- •В.Г. Гетта
- •Лабораторний практикум Чернігів 2010
- •Передмова
- •Вимірювання гідростатичного тиску
- •Завдання до роботи
- •Звіт про роботу
- •Завдання для самостійної роботи
- •Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Вивчення відносного спокою рідини у посудині, яка обертається навколо осі
- •Будова лабораторної установки гд-2.
- •Короткі теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання до роботи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Вивчення режимів руху рідини
- •Короткі теоретичні відомості
- •Будова лабораторної установки
- •Порядок виконання роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання до роботи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Задача 1
- •Дослідна перевірка рівняння бернуллі
- •Короткі теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Звіт про роботу
- •Завдання для самостійної роботи
- •Задача 1
- •Будова лабораторної установки гд-5.
- •Короткі теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання до роботи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Література
- •Короткі теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Задача 1
- •Задача 6
- •Література
- •Витікання рідни через отвори і насадки
- •Короткі теоретичні відомості
- •Питання для самоконтролю
- •Виконання роботи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Випробування відцентрового насосу
- •Короткі теоретичні відомості
- •Характеристика установки
- •Порядок виконання роботи
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання до роботи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Задача 1
- •Нагнітальний трубопровід
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •Література
- •Вивчення і дослідження шестеренних насосів
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання до роботи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Задача 1
- •Задача 2.
- •Задача 3
- •Література
- •Дослідження пластинчатих насосів
- •Визначення продуктивності насоса
- •Нагнітання всмоктування
- •Насоси з розподільним диском, що плаває
- •Нагнітання всмоктування
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання до роботи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Задача 1
- •Література
- •Вивчення та дослідження аксіальних роторно-поршневих насосів
- •Короткі теоретичні відомості
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання до роботи
- •Завдання для самостійної роботи
- •При підготовці до лабораторної роботи розв’яжіть задачі 1, і 2. Задача 1
- •Задача 2
- •Література
- •Дослідження об’ємних гідромоторів
- •Радіальні роторно-поршневі гідромотори
- •Аксіальні роторно-поршневі гідромотори
- •Пластинчаті гідромотори
- •Одноходові високомоментні гідромотори
- •Навантажувальні і регулювальні характеристики гідромоторів
- •Л/хв Крутний момент м, кгм Кількість обертів n, об/хв
- •Реверсування гідромотора
- •Задача 1
- •Література
- •Випробування та використання гідравлічного преса
- •Короткі теоретичні відомості
- •Технічна характеристика преса
- •Порядок виконання роботи:
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання для самостійної роботи
- •Задача 5
- •Література
- •Випробування слідкуючого гідроприводу підсилювача керма автомобіля
- •Порядок виконання роботи
- •Завдання до роботи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Задача 1
- •Задача 2
- •Дослідження роботи гідравлічної трансмісії трактора
- •Короткі теоретичні відомості
- •1. Поясніть роботу гідравлічної системи переключення швидкостей трактора т-і50к
- •Задача 1
- •Задача 2
- •Література
- •Додаток 1 контрольна робота №1
- •Список рекомендованої літератури
- •Контрольна робота №2
- •Додаток 2
- •При різному тиску (н у мм рт. Ст.)
- •Для витрат в перехідній області опору при різній швидкості, м/с.
Задача 1
При постійній витраті рідини, яка підводиться до радіально поршневого гідромотору, частоту обертання його ротора можна змінити за рахунок переміщення статора , відповідно змінюючи ексцентриситет е. Визначити максимальну частоту обертання ротора, навантаженого постійним моментом М = 300 Нм, якщо відомо: максимальний тиск на вході в гідромотор Рmax = 20 МПа; витрата рідини Q = 15 м3/хв.; об’ємний к.к.д. гідромотора η0 = 0,9 при Рmax; механічний к.к.д. при тиску ηм = 0,92.
Розв’язання: Потужність приводу можна визначити за формулою:
N = ,
де – момент постійного навантаження на вихідному валу гідромотора; – число обертів гідромотора.
З виразу N = Qp ∙ η0 ∙ ηм теж можемо знайти потужність.
Прирівняємо праві частини двох рівнянь і знайдемо число обертів гідромотора – .
Q ∙ p ∙ η0 ∙ ηм =
Література
1. Гетта В.Г. Гідравліка та гідравлічні машини – Чернігів: 2007. – 320 с.
2. Гидравлика, гидромашины и гидроприводы//Под ред Т.М.Башта–М.:Машиностроение, 1982.–423с.
3. Зайченко И.З. и др..Пластинчастые насосы и гидромоторы.–М.: Машиностроение, 1970.–231с.
4. Савин И.Ф., Сафонов П.В. Основы гидравлики и гидропривод.-М.:Высш. школа, 1978.–221с.
5. Сахно Ю.О. Гідравліка і гідро пневмоавтоматика.–Чернігів: 2004.–147с.
Лабораторна робота №13
Випробування та використання гідравлічного преса
Мета роботи: Ознайомитись з конструкцією і принципом дії гідравлічного преса і його використанням для визначення модуля пружності металу пружин.
При виконанні лабораторної роботи треба отримати наступні знання і уміння:
Знання:
- принцип роботи та будову преса з ручним та машинним приводом;
- проведення розрахунків зусиль на нагнітальному і робочому поршнях;
- використання преса у виробничих умовах.
Уміння:
- користуватись пресами різних конструкцій;
- здійснювати технічний догляд за пресом;
- за паспортними даними визначити основні параметри пресів.
Обладнання та інструменти: гідравлічний прес з манометром, штангенциркуль ШЦ-1, пружини стискування.
Короткі теоретичні відомості
Ручний гідравлічний лабораторний прес має просту будову і принцип дії, в той же час може застосовуватись для створення дозованого зусилля, яке можна використати в навчальних та наукових цілях. В даній лабораторній роботі гідравлічний прес використовується для визначення модуля пружності матеріалу пружини стискування, а також для зняття характеристики навантаження пружини.
Будова і принцип дії гідравлічного пресаРис 13.1. На корпусі преса, в якому знаходяться великий циліндр з робочим поршнем і малий циліндр з насосом і поршнем, закріплений манометр, розрахований на тиск до 200-250 ат, запобіжний клапан і дві колони з опорною плитою. Позаду корпусу розташовано два вентилі для випуску повітря і зливу мастила. В основі корпусу є бачок з кришкою для мастила, ємкістю 0,5л. Нагнітання мастила в робочий циліндр здійснюється рукояткою малого поршня.
У великому циліндрі рухається поршень 2 з плитою. Поршень щільно підігнаний до циліндра в його верхній частині за рахунок шкіряної прокладки – манжета 3, який створює ущільнення між стінками циліндра і поршнем. На стінці циліндра знаходиться вентиль 4 для випуску повітря з циліндра. Над поршнем закріплена на двох колонах верхня плита 5. На колонах нанесені кругові поперечні риски, що показують межу підйому поршня.
Малий циліндр 6 з поршнем 7 служить для нагнітання мастила – є насосом для подачі мастила у великий циліндр. Поршень насоса приводиться в рух рукояткою 8. Функції всмоктуючого клапана 9 і нагнітального клапана 10 виконують сталеві кульки діаметром 8 мм. Мастило поступає в насос по каналу 11 з бака. З насоса в циліндр мастило проходить по каналу 12 закритому з одного боку пробкою 13. Для зливу мастила з великого циліндра в бак призначений вентиль 14.
Рис.13.1
Загальний вигляд лабораторної установки ГД-2
Манжет в гідравлічному пресі створює щільне з’єднання між стінками рухомого поршня і нерухомого циліндра. Манжет (Рис. 13.2) виштампований з одного шматка м’якої шкіри і є подвійним кільцем. Між стінками кільця утворюється відкритий канал. Манжет вкладається в кільцеву виємку стінки циліндра відкритим клапаном вниз. При підвищенні тиску в пресі мастило рухається у вузький проміжок між стінками циліндра і поршня, а при виході звідти – у внутрішній канал підкладки. Тиск усередині манжета зростає, він розправляється і щільно прилягає до стінок циліндра і поршня. Край манжета, що прилягає до циліндра, робиться загостреним. Манжет щоб уникнути висихання, просочений тваринним жиром.
Сальник призначений для створення ущільнення поршня в малому циліндрі. Він являє собою циліндричну виємку у верхній частині циліндра дещо більшого діаметру, ніж діаметр поршня. Виємка закривається гайкою з центральним отвором для поршня. На дні сальника є «набивка» з просоченого мастилом азбестового шнура або шпагату. При підкрученні гайкою набивка притискується до стінки поршня і закриває щонайменші щілини.
Рис. 13.2