3.1.3 Вибір методів навчання як основа проектування навчально-виховного процесу

Учитель географії мусить пам’ятати, що методи навчання впливають не лише на формування прийомів розумової праці учнів, а й на формування особистості учня у цілому. У майбутньому учні можуть призабути фактичний географічний матеріал, однак залишиться їхнє вміння певним чином працювати, мислити та аналізувати об'єкти, процеси та явища довкілля.

При проектуванні навчально-виховного процесу вибір методів навчання географії значною мірою зумовлюються змістом навчального матеріалу. Отже, першим критерієм ефективності застосування методу навчання географії є його відповідність змісту географічного навчального матеріалу. У методиці навчання географії доцільно розрізняти такі групи знань географічного змісту, а саме взаємопоєднані між собою знання про:

1) ідентифікаційні ознаки географічних об’єктів, тобто вирізнення їх як, наприклад, річок, гір, підприємств тощо з формуванням образів і уявлень (ідентифікаційні знання);

2) розміщення географічних об’єктів у просторі (міра сусідства, поєднання/розмежування тощо) та типи цих об'єктів на карті як просторових (точкові, лінійні, площинні) (картографічні знання);

3) властивості цих об'єктів, такі як, наприклад, зволоженість, солоність, родючість, ефективність тощо (атрибутивні знання);

4) географічні процеси та явища, тобто, наприклад, кругообіг речовини, вивітрювання, накопичення забрудників тощо (процесуально-функціональні знання);

5) структуру географічних об’єктів, тобто, наприклад, будова платформи, склад паливної промисловості тощо (структурно-об'єктні знання);

6) причинно-наслідкові зв’язки між географічними об’єктами, процесами та явищами, тобто, наприклад, залежність клімату від кута падіння сонячного проміння, розвитку галузі промисловості від ресурсозабезпеченості країни тощо (причинно-наслідкові знання);

7) інші різноманітні поєднання структури, функцій, властивостей і загалом вищенаведених типів знань про географічні об'єкти вивчання (географічні об'єкти, процеси та явища) (інтегровано-комбінаторні знання).

Другим критерієм ефективності застосування методу навчання географії є пізнавальні можливості школярів, передусім рівень сформованості їхніх інтелектуальних вмінь (аналізу, синтезу, визначення причинно-наслідкових зв’язків, узагальнення, класифікації й типізації, зіставлення й порівняння).

Третім критерієм зазначеної ефективності є забезпеченість процесу навчання географії навчальними засобами й джерелами знань та їхня різноманітність.

З огляду на такі критерії вчитель і має обрати оптимальний метод навчання географії та/або їхню оптимальну комбінацію.

Запитання й завдання для самоконтролю:

1. Як тлумачать термін «методи навчання» у методиці навчання географії?

2. У чому полягають провідні функції методів навчання географії?

3. Порівняйте внутрішню сутність та зовнішню форму прояву методів навчання географії.

4. Як систематизують методи навчання географії за їхньою внутрішньою сутністю (характером навчально-пізнавальної діяльності учнів)?

5. Створіть графічно-знакову модель систематизації методів навчання географії за характером навчально-пізнавальної діяльності учнів.

6. Поясніть суть кожного з методів навчання географії, які розрізняють за характером (типом) навчально-пізнавальної діяльності учнів.

7. Як розподіляють методи навчання географії за зовнішньою формою їхнього прояву?

8. Проаналізуйте групи знань географічного змісту, які розрізняють у методиці навчання географії.