5.3 Головні етапи наукового дослідження у галузі зв’язку
Навіть авторитети не в силах завадити прогресу науки
Лешек Кумор
Наукове дослідження повинно розглядатись у неперервному розвитку, ґрунтуватись на зв’язку теорії з практикою. Важливу роль у науковому дослідженні відіграють пізнавальні завдання емпіричного і теоретичного напрямів.
Емпіричні завдання вирішуються за допомогою спостереження, експерименту, вимірювання, описування.
Теоретичні завдання спрямовані на вивчення і виявлення причин, зв’язків, залежностей, які дозволяють установити поведінку об’єкта, визначити і вивчити його структуру, характеристику на основі розроблених у науці принципів і методів пізнання. Тут переважає використання аксіоматичних методів, системних, структурно-функціонального аналізу, математичного моделювання.
У результаті отриманих знань формулюють закони, розробляють теорію, перевіряють факти тощо. Теоретичні пізнавальні завдання формують таким чином, щоб можна було їх перевірити емпірично.
У вирішенні емпіричних і особливо теоретичних завдань наукового дослідження важливе місце належить логічному методу пізнання, який дозволяє на основі умовиводів пояснити явища і процеси, викликати різні пропозиції та ідеї, установлювати шляхи їхнього вирішення. Він будується на отриманих фактах і результатах емпіричних досліджень.
Отже, процес наукового дослідження зокрема галузі зв’язку достатньо тривалий і складний. Він починається з виникнення ідеї, а завершується доведенням правильності гіпотези і суджень.
Головні етапи наукового дослідження представлено на рис. 5.1.
Але в науці недостатньо установити будь-який науковий факт. Важливим є пояснення його з позиції науки, обґрунтування загально-пізнавального, теоретичного та практичного його значення. Накопичення наукових фактів у процесі досліджень є творчим процесом, в основі якого завжди лежить задум вченого, його ідея.
Науковий
закон
Наукова
теорія
Аналіз
і оформлення наукових досліджень,
підтвердження гіпотензи
V етап
Узагальнення
наукових фактів, проведення експерименту
IV етап
Висунення
гіпотез, теоретичні дослідження
ІІІ етап
Формулювання
мети та завдань
ІІ
етап
Виникнення
ідей
І етап
Рисунок 5.1 – Головні етапи наукового дослідження галузі зв’язку
Наукове пізнання – дуже трудомісткий і складний процес, який потребує постійної високої напруги, праці з натхненням. Воно прирівнюється до подвигу і потребує максимальної напруги енергії людини, її мислення і дій, інакше воно перетворюється в ремісництво і ніколи на дасть нічого суттєвого.
Впровадження розрізняють за двома ознаками:
– формою матеріального втілення (навчальні посібники, програми, методичні рекомендації, державні стандарти тощо);
– робочою функцією упорядкованих результатів (організація й управління навчальним, виробничим процесом, оптимізація, зміни в технології та процесі виробництва).
Оцінювання результатів дослідження. Якщо основною характеристикою фундаментальних досліджень є їх теоретична актуальність, новизна, концептуальність, доказовість, перспективність і можливість запровадження результатів у практику, то при розгляданні прикладних досліджень слід оцінювати в першу чергу їхню практичну актуальність і значимість, можливість запровадження в практику, ефективність результатів. Для наукових розробок тут цінною є новизна, актуальність та ефективність.
Цінність, новизну й ефективність наукових розробок у телекомунікаційній чи поштовій сферах важко переоцінити, оскільки при досягненні найвищого ефекту від наукових розробок у цих сферах, буде досягнуто найвищий рівень конкурентоспроможності операторів зв’язку.
Десять нових країн Центральної та Східної Європи 1 травня прийняті до ЄС. Перед ними постає багато вимог в телекомунікаційному секторі. Перш за все має бути розроблено і виконуватися відповідне законодавство.
З метою висвітлити ці вимоги голландська компанія ”Рentascope International” підготувала документ, яким телекомунікаційні оператори можуть користуватися при визначенні свого положення у ЄС й усвідомленні нових до себе вимог.
Вимогами ЄС є: взаємопідключення, легального зняття інформації, розподілу частотного спектра, нумерації, тарифного регулювання.
Взаємопідключення. Означає фізичні і логічні з‘єднання телекомунікаційних мереж, що дозволяють користувачам мати доступ до послуг, які надаються різними телекомунікаційними мережами. Оператори або інші сторони, які мають доступ до мережі оператора-монополіста (інкамбента), можуть надавати послуги.
У відповідності до регуляторних вимог ЄС інкамбент повинен мати детальний план, що містить структуру взаємопідключень та їхню вартість. Ширина смуги, яка необхідна компанії-конкуренту, залежить зазвичай від її вартості. Тарифи на підключення мають визначатися незалежно від вартості трафіка. У протилежному випадку, це може призвести до втрат інкамбента.
У плані взаємопідключення повинні бути враховані такі питання:
тарифні ставки та ціноутворення на послуги передачі;
точки взаємопідключення та розміщення обладнання;
розв’язування місцевих шлейфів (вирішення останньої милі);
рівноправний доступ до телекомунікаційного трафіка;
оптові розрахунки і платежі;
технічні вимоги щодо взаємопідключення.
Вибір і попередній вибір телефонної компанії. Є однією із послуг, яка в найближчому майбутньому має бути зафіксованою у ліцензіях телекомунікаційних операторів. Означає надання конкурентам доступу до мережі інкамбента, що вимагає від нього додаткових інвестицій. Якщо пропозиції інкамбента не будуть підготовлені належним чином, це може змусити національний регуляторний орган затвердити пропозиції конкурентів, що може призвести до ще більших витрат інкамбента.
Регуляторні органи можуть вимагати від телекомунікаційних операторів, які мають значний вплив на стан ринку, відомостей щодо забезпечення підключення до своєї мережі у визначених місцях будь-якого провайдера, який надає своїм користувачам телефонні послуги загального користування.
Вибір телефонної компанії. Є засобом зробити дзвінок за найкращими тарифами. Обрана телефонна компанія придбаває великі пакети ефірного часу, що дозволяє потім продавати його похвилинно і пропонувати знижки на стандартні тарифи.
З метою відрізнити цих провайдерів один від одного та надання їм можливості щодо залучення більшої кількості клієнтів, використовуються коди вибору телефонної компанії, для кожної окремий. Він має чотири цифри, які набираються перед кожним номером.
Попередній вибір телефонної компанії. Є механізмом, що дозволяє вибрати альтернативного оператора. ЄС вимагає уведення цієї послуги з метою забезпечення конкурентності на Європейському телекомунікаційному ринку.
2. Легальне зняття інформації. У відповідності до резолюції Європейської Ради від 17 січня 1995 року (96С329/01) щодо легального зняття інформації з мереж зв’язку визначено, що силові структури мають право на доступ до інформації, яка передається через усі телекомунікаційні служби. На даний час, уряди країн ЄС приділяють увагу не тільки легальному зняттю інформації з телефонних ліній (фіксований і мобільний зв’язок), але й контролю Інтернет, передачі даних і т.п.
Легальне зняття інформації може розглядатися, як спеціальна обов‘язкова послуга, яка має надаватися урядовим структурам, відповідно до національного законодавства. Вона має бути визначена у рамках кожної телекомунікаційної послуги, погоджена з урядовими структурами і вже після цього впроваджена.
3. Радіочастотний спектр. Національний розподіл радіочастот та надання ліцензій виконується відповідно до законодавчих принципів ЄС.
Управління частотним спектром включає планування, ліцензування, моніторинг і координацію радіочастотного ресурсу від імені уряду. З огляду на це телекомунікаційний оператор має виконувати наступні вимоги:
дотримання довгострокової політики управління спектром та планування з метою визначення і періодичного оновлення умов надання радіочастотних послуг;
дотримання умов національного радіочастотного розподілу і національного законодавства з урахуванням пріоритетів національних інтересів, але у відповідності до міжнародного прийнятого розподілу;
урахування розподілу частотного спектра з метою забезпечення сумісності між усіма частотами;
надання до національного радіочастотного реєстру технічної та оперативної інформації щодо спектра, відразу після надання радіочастот на станції прийому та передачі;
забезпечення моніторингу у виявленні шкідливих завад та визначенні частот, вільних від завад, для подальшого їхнього розподілу.
4. Нумерація. На національному рівні телефонні номери мають розподілятися відповідно до національних планів нумерації. Однак існують спеціальні правила на рівні ЄС.
Розподіл. Від держав-членів ЄС вимагається забезпечити адекватний розподіл телефонних номерів, які мають бути доступними для усіх телекомунікаційних служб. Розподіл має бути об‘єктивним, не дискримінаційним та прозорим. Національний регуляторний орган має контролювати плани нумерації з метою забезпечення незалежності від інкамбента.
Переносність номерів. Держави-члени ЄС мають гарантувати всім користувачам загальнодоступних телефонних послуг, в т.ч. мобільного зв’язку, право на збереження їхніх номерів незалежно від компанії, яка надає послуги.
Номери термінових викликів та коди міжнародного доступу. Принаймні два спеціальних питання щодо гармонізації в сфері нумерації були погоджені на рівні ЄС. Вони вимагають від держав-членів забезпечити: у першому випадку впровадження номера “112”, як номера доступу до надзвичайних послуг, нарівні з існуючими варіантами таких номерів ( як наприклад, “100” у Бельгії або “999” у Великобританії), а також використання коду “00” як коду доступу до міжнародних послуг.
Регулювання тарифів. Є частиною законодавства, яка забезпечує відкритість мереж. Оператори, які мають суттєвий вплив на ринок, мають виконувати додаткові зобов’язання перед регуляторним органом. Наприклад, це вимоги, що стосуються тарифів на взаємопідключення, адекватні собівартості послуги або щодо задовільнення усіх прийнятних вимог доступу до своїх мереж.
Як тільки конкуренція була дозволена у секторі міжнародного трафіка, тарифи на міжнародний зв’язок мали бути установлені відповідно до ринкових цін, у протилежному випадку інкамбенти втратили б значну частину ринку. Маленькі зусилля у цьому напрямку, які здійснюються заздалегідь, можуть запобігти різким змінам у майбутньому.