Статистична довідка про стан галузі зв’язку в Україні за січень-вересень 2010 року

Обсяги послуг. За 9 місяців 2010 року обсяг доходів від послуг зв’язку, отриманих суб’єктами господарювання усіх форм власності, становив 35,5 млрд. грн., що на 4,0% більше ніж за аналогічний період минулого року, з них 13,6 млрд. грн. – від послуг наданих населенню.

Середньостатистична українська сім’я витратила на послуги зв’язку за 9 місяців поточного року майже 731 грн. або 81,2 грн. на місяць, з них понад половину – на рухомий (мобільний) зв’язок, понад чверть – на фіксований телефонний зв’язок, 12% – на послуги з передачі даних та надання доступу до мережі Інтернет, менше ніж 3% – на послуги поштового зв’язку.

Сплачено податків, зборів та обов’язкових платежів до бюджету та Пенсійного фонду 6,5 млрд. грн., з них 40% – підприємствами галузі зв’язку, управління якими здійснює держава.

Середньомісячна заробітна плата у сфері діяльності пошти та зв’язку за 9 місяців 2010 року становила понад 2,4 тис. грн., що на 8% перевищує минулорічний показник. Станом на 01.10.2010 року на підприємствах основної діяльності галузі зв’язку, управління якими здійснює держава, немає заборгованості з виплати заробітної плати.

Капітальні інвестиції. На розвиток галузі використано близько 3,9 млрд. грн. капітальних інвестицій, з них 8,7% – освоєно підприємствами галузі зв’язку, управління якими здійснює держава.

Сфера телекомунікацій. Рівень проникнення рухомого (мобільного) та фіксованого телефонного зв’язку у співвідношенні до загальної кількості населення України залишився майже незмінним порівняно з 2009 роком – 119,3% та 28,3% відповідно.

У 2010 році найдинамічнішим на ринку послуг зв’язку став комп’ютерний зв’язок, доходи якого зросли порівняно з минулим роком в 1,3 рази і становили 3,1 млрд. грн.

У вересні поточного року кожен третій українець був активним користувачем мережі Інтернет. Рівень проникнення широкосмугового доступу до мережі Інтернет – 13,6% від загальної кількості сімей в Україні.

На сьогодні в Україні побудована мережа цифрового телерадіомовлення в 11 обласних центрах та в м. Сімферополі.

Рівень проникнення кабельного телебачення у співвідношенні до загальної кількості сімей України на 1 жовтня 2010 року становив 18,8%.

Поштовий зв’язок. УДППЗ «Укрпошта» за 9 місяців 2010 року отримало загальних доходів на суму 3,7 млрд. грн., з них понад 2,0 млрд. грн. – від послуг зв’язку, що на 11% більше ніж рік тому. Чистий прибуток УДППЗ «Укрпошта» становив 19 млн. грн., що на 9% більше ніж за 9 місяців 2009 року.

Найвищими темпами зростали доходи від надання послуг з пересилання відправлень з оголошеною цінністю (більш ніж у 1,4 раза), пересилання посилок без оголошеної цінності (більш ніж у 1,3 раза) та розповсюдження періодичних друкованих видань (1,2 раза).

Тривало впровадження та розвиток нових послуг: пересилання згрупованих відправлень «Консигнація» (укладено Угоди про обмін згрупованими відправленнями «Консигнація» з поштовими службами Словацької Республіки, Фінляндії, Німеччини, Чехії), доходи від надання цієї послуги зросли порівняно із січнем - вереснем 2009 року на 17,4%; «Кур’єрська доставка», доходи зросли на 40,6%; «Друк та конвертування матеріалів».

Капітально відремонтовано понад 25 об’єктів поштового зв’язку, підключено до комунікаційної мережі підприємства 61 об’єкт поштового зв’язку. Оновлювався автотранспорт, задіяний на магістральних перевезеннях поштових відправлень.

Протягом десятиліть відомо, що між рівнем економіки країни та розвитком зв’язку будь-якої держави існує певна залежність. Так у роботі А. Джиппа «Добробут нації та телефонна щільність», було наведено взаємозв’язок між телефонною щільністю та валовим внутрішнім продуктом, що припадає на душу населення.

В умовах ринку, з його динамізмом і конкуренцією, роль зв'язку, а особливо поштового, буде зростати, тому що в діловій сфері надійний партнер – це швидкореагуючий, володіючий всією необхідною інформацією, який добре орієнтується в попиті й пропозиції, виробництві і збуті товарів та реалізації послуг.

Одна з особливостей зв'язку полягає в тому, що процес передавання інформації завжди є двобічним, тобто відбувається між відправником і одержувачем інформації. Оскільки необхідність в передаванні інформації може виникнути між абонентами, які знаходяться в будь-яких пунктах, це потребує створення надійної, стійкої, розвиненої мережі зв'язку, що поєднує всі населенні пункти між собою.

Мережа зв'язку складається з різних лінійних і станційних споруд, поєднаних між собою лініями і каналами, які взаємодіючи, забезпечують двобічний процес передавання інформації. У цих умовах кожне підприємство (підрозділ) зв'язку, беручи участь у процесі передавання інформації, не завжди є єдиним виробником послуг.

Участь у виробничому процесі зв'язку різних підприємств (підрозділів) ставить єдині вимоги до організації і правила технічної експлуатації засобів зв’язку на території країни, а також призводить до необхідності уведення системи взаєморозрахунків між підприємствами зв'язку за взаємно надані послуги з метою забезпечення їхніх госпрозрахункових інтересів в умовах ринкової економіки.

Особливу роль відіграє галузь зв'язку в забезпеченні управління економікою України з боку держави і здійсненням міждержавного управління. Повинна бути створена така інформаційна система, яка дозволить забезпечити функційне, організаційне, економічне і соціальне узгодження та досягнення цілей управління.

Викладене вище є особливістю в галузі зв'язку, яка потребує інтеграційного підходу до формування мережі зв'язку.

Підкреслюючи особливості галузі зв'язку потрібно також відзначити її інфраструктурний характер. Під інфраструктурою розуміється сукупність організаційно відокремлених ланок суспільного виробництва, які не виробляють нового громадського продукту, а сприяють поліпшенню організації діяльності всіх галузей економіки.

Особливості галузі зв'язку, її обслуговуючий інфраструктурний характер, стали формальною причиною для розподілу між двома сферами праці – виробничою і невиробничою. Це виражається в тому, що у валовий внутрішній продукт і національний доход включається лише частина вартості, створюваної в галузі зв'язку, яка виробляється при обслуговуванні галузей матеріального виробництва. У частині обслуговування нематеріального виробництва і населення зв'язок належить до невиробничої сфери.

Згідно з висновками та рекомендаціями незалежної Міжнародної комісії з розвитку всесвітнього зв’язку установлено, що програма економічного розвитку будь-якої країни не може розглядатися як збалансована та ефективна поки в ній не буде приділено належної уваги ролі засобів зв’язку в розвитку національної економіки, й поки певний пріоритет не буде надано розвитку національним засобам зв’язку.

Таким чином, в країнах з розвиненою ринковою економікою зв'язок, в тому числі поштовий, розглядається як важливий фактор економічного розвитку, підвищення конкурентоспроможності виробництва і процвітання нації.