2. Метод подвійного запису, його контрольне та інформаційне значення

Необхідність методу подвійного запису випливає з методу балансового групування майна підприємства.

Кожна господарська операція відображається на рахунках бухгалтерського обліку двічі (методом подвійного запису): за дебетом одного і кредитом іншого рахунку.

Слід зазначити, що складання кореспонденції рахунків розглядається на прикладах простих господарських операцій, які мають типовий і масовий характер. Їх зміст передбачає, що господарська операція відображається за дебетом одного і кредитом іншого рахунку, тобто в ній використовуються тільки два рахунки.

Водночас практика показує, що у фінансово-господарській діяльності мають місце такі операції, які відображаються за дебетом одного і кредитом декількох рахунків, а також за кредитом одного і дебетом кількох рахунків (складні кореспонденції) .

Метод подвійного запису має велике контрольне значення, оскільки одна і та ж господарська операція в однаковій сумі відображається двічі — за дебетом одного і кредитом іншого рахунку. Тому в разі розбіжності сум за даною операцією виявляється допущена помилка і встановлюється відповідальний за неї.

Один зі способів узагальнення даних бухгалтерських рахунків у балансі підприємства — це складання оборотної відомості.

Оборотна відомість — спосіб узагальнення облікової інформації, відображеної на рахунках бухгалтерського обліку. Оборотна відомість складається в кінці місяця на основі даних рахунків про залишки (сальдо) на початок і кінець місяця і оборотів за дебетом і кредитом рахунків за місяць.

В оборотну відомість записуються всі використовувані на підприємстві рахунки, при цьому на кожен рахунок відводиться один рядок. У цій відомості є три пари колонок, у яких за кожним рахунком показуються початкові сальдо, обороти за дебетом і кредитом рахунку і кінцеве сальдо. За правильної організації бухгалтерського обліку є обов'язкова попарна рівність підсумків у колонках, тобто підсумок дебетових початкових сальдо повинен дорівнювати підсумку кредитових початкових сальдо; підсумок дебетових оборотів за рахунком — підсумку кредитових оборотів; підсумок дебетових кінцевих сальдо — підсумку кредитових кінцевих сальдо. Це має таке обґрунтування: рівність підсумків сальдо за дебетом і кредитом рахунків на початок і кінець місяця підтверджується будовою бухгалтерського балансу, оскільки підсумок дебетових сальдо за рахунками показує суму майна підприємства, а підсумок кредитових сальдо — суму джерел утворення цього майна.

Попарна рівність підсумків оборотної відомості за рахунками має велике контрольне значення, бо відсутність указаної рівності свідчить про наявність помилок в облікових записах, які необхідно виявити й виправити.

Оборотна відомість за рахунками синтетичного обліку має істотне значення і для оцінки загального стану майна та джерел його формування за звітний місяць.

Інформація оборотної відомості використовується під час складання бухгалтерського балансу підприємства.