77 . Рівноважний чнп в умовах повної зайнятості.

Досягнення рівноважного рівня ЧНП є для економіки доброю ознакою в тому розумінні, що за цих умов вона функціонує стабільно, в ній не виникає передумов до циклічних коливань. Але рівноважна, стабільна економіка не обов'язково позбавлена таких негативних явищ, як не повна зайнятість (безробіття) та інфляція. Тому нам потрібно розглянути ЧНП в умовах повної зайнятості. з цією метою розглянемо рис. 6.6.

З вернемося спочатку до рис. 6.6а. На ньому прийнято за початковий такий стан економіки, коли ЧНП знаходиться на рівноважному рівні, тобто дорівнює точці Оі осі ЧНП. Такому ЧНП відповідає певна величина сукупних витрат— (СВ + Ч1)о і перетин лінії цих витра з бісектрисою в точці Ко-

припустимо, що для того, щоб економіка перейшла до стану повної зайнятості, ЧНП має збільшитися і дортвнювати точці О| на осі ЧНП. Йому повинна відповідати і більша величина сукупних витрат — (СВ + ЧІ) перетин лінії цих витрат з бісектрисою в точці Кі. ' Але насправді фактичні сукупні витрати приватної економіки складають тільки (СВ + ЧІ)о, тобто вони менші за сукупні витрати, які потрібні для приведення економіки до стану повної зайнятості: (СВ+ЧІ)0< (СВ+ЧІ)

Від'ємна різниця між (СВ + ЧІ)0 і (СВ + ЧІ), свідчить про те, що в приватній економіці обсяг витрат є достатнім для того, щоб повністю використовувати наявні потужності, тобто вона перебуває в депресії, самообмежує себе. Недостатність сукупних витрат, їх неспроможність забезпечити досягнення потенційного ЧНП, який відпові­дає умовам повної зайнятості, називається рецесійним роз­ривом. Іншими словами, рецесійний розрив — це величина, на яку фактичні сукупні витрати мають збільшитися, з тим щоб забезпечити безінфляційний рівень ЧНП в умовах повної зайнятості. Розрив називається рецесійним, тому що така недостатність сукупних витрат викликає в економіці рецесію, тобто скорочення порівняно з її потенціалом.

На рисунку рецесійний розрив — це величина, на яку лінія фактичних сукупних витрат—(СВ + ЧІ)0 повинна переміститися вгору, щоб забезпечити виробництво потен­ційного ЧНП. Графічно це відстань по вертикалі між лі­нією (СВ+ЧІ), і лінією (СВ+ЧІ)0.

В умовах рецесійного розриву економіка потенційно втрачає, недовиробляє певну величину ЧНП (різниця між потенційним ЧНП і фактичним ЧНП). Величина цих втрат визначається як добуток рецесійного розриву (необхід­ного приросту сукупних витрат) на мультиплікатор. І нав­паки, якщо рівень ЧНП за умов повної зайнятості є відо­мим, то величина рецесійного розриву (необхідного при­росту сукупних витрат)

розраховується як частка від ділення різниці між потенційним і фактичним ЧНП на мультиплікатор.

Протилежні результати мають місце в тому випадку,коли фактичні сукупні витрати перевищують ту величину, яка відповідає умовам повної зайнятості. Як видно із рис.6,6б

у цьому випадку лінія фактичних сукупних витрат (СВ+ЧІ)2 знаходиться вище лінії сукупних витрат, які відповідають умовам повної зайнятості (СВ+ЧІ),. У зв'язку з цим в економіці виникає інфляційний розрив. На рис. 6,66 величина інфляційного розриву дорівнює відстані піо вертикалі між лінією (СВ+ЧІ) і і лінією (СВ + ЧІ) яка відповідає ЧНП за умов повної зайнятості. Іншим; словами, інфляційний розрив — це величина, на яку лінія фактичних сукупних витрат повинна зміститися вниз, щоб забезпечити безінфляціинии ЧНП за умов повної зайнятості.