- •17.Класифікація речовин за характером впливу на організм і загальні вимоги безпеки
- •18. Класифікація шкідливих речовин за ступенем впливу на організм людини. Гдк та cl50 представників кожного классу
- •19. Типи комбінованоі діі отруйних речовин
- •20. Захист працюючих від промислових газів, парів і пилу
- •21. Вентиляція та кондиціювання виробничих приміщень. Види вентиляції.
- •Види вентиляції
- •22. Забезпечення нагляду за виробничим середовищем.
- •23. Санітарні норми проектування промислових підприємств
- •24. Санітарно-побутове забезпечення працівників. Основні нормативні документи.
- •25. Оптимальні і допустимі метеорологічні умови на робочих місцях. Нормування параметрів мікроклімату.
- •26. Роль виробничого освітлення в охороні праці. Види штучного освітлення за функціональним призначенням.
- •27. Нормативно-технічна документація з охорони праці.
- •28. Розслідування, облік і аналіз нещасних випадків
- •29. Фізичні шкідливі та небезпечні фактори на виробництві
- •30. Соціально-економічні заходи з оп
- •31. Організаційно-технічні заходи і засоби оп
- •32. Санітарно-гігієнічні та Лікувально-профілактичні заходи з оп
- •33. Приклади позитивного досвіду в орг.-ї оп за рубежем та в Україні.
- •34. Засоби індивідуального та колективного захисту працівників
- •35. Класифікація засобів захисту та порядок забезпечення ними працівників
- •36. Шум. Походження шуму. Вплив на організм та нормування.
- •37.Методи боротьби із шумом
- •38. Вібрації на виробництві. Вібраційні пошкодження організму та нормування впливу.
- •39. Заходи по боротьбі з шкідливим впливом вібрації.
- •40. Ультразвук та інфразвук як шкідливі виробничі фактори. Їх вплив на працюючих і нормування впливу.
- •- 25 І більше - 110 дБ.
- •41. Електромагнітні поля у виробничому середовищі
- •42. Електромагнітні поля промислової частоти. Їх вплив на організм та нормування згідно гост 12.1.002-84 та сн №5802-91.
- •44. Методи захисту від впливу електромагнітних випромінювань.
- •45. Поняття про іонізуюче випромінювання та його вплив на організм. Нормування ів.
- •46. Заходи та засоби захисту від негативного впливу іонізуючого випромінювання.
- •48. Техніка безпеки
- •49. Вимоги безпеки при експлуатації роз вант машин та обладнання
- •50. Безпечність ємностей, апаратів і обладнання з надлишковим тиском.
- •52. Особливості впливу електричного струму на організм людини.
- •53. Види пошкоджень організму
- •54. Причини ураження електричним струмом та основні заходи захисту
- •55. Залежність Дії електричного струму на людину від тривалості дії, умоав середовища, фіз стану люд.
- •Захисні міри в електроустановках
- •Захисні засоби, застосовувані в електроустановках
- •56. Клласифікація приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •57. Загальні відомості про горіння та швид пошир полумя
- •58. Пожежна небезпека на вир-ві та заходи профілактики
- •59. Первинні засоби гасіння пожеж
- •61. Поняття про виробничий і невиробничий травматизм. Їх показники в Україні.
- •62. Поняття про виробничий травматизм на підприємствах Хмельн.Області.
- •68. Зу «Про санітарне та епідемічне благополуччя населення»
- •69. Медогляд і проф. Захворювання в Україні
- •71. Паспорт
- •72. Метерелогічні умови та їх вплив на організм
- •73. Планування та фінансування заходів з оп
- •75. Методи і засоби гасіння пожеж.
- •Розподіл профзахворювань по галузях народного господарства
- •79. Безпека при електроремонтних роботах
- •80. Закон України «Про пожежну безпеку»
- •81. Правила пожежної безпеки в Україні
- •1. Галузь застосування
- •2. Загальні положення
- •81. Правила пожежної безпеки в Україні
- •3. Організаційні заходи щодо забезпечення
- •4. Загальні вимоги пожежної безпеки
- •5.1. Електроустановки
- •5.2. Опалення
- •5.3. Вентиляція і кондиціонування
- •5.5. Газове обладнання
- •6. Вимоги до утримання технічних засобів протипожежного захисту
- •6.4. Пожежна техніка. Первинні засоби пожежогасіння
- •7. Основні вимоги пожежної безпеки до об'єктів різного призначення
- •7.1. Будівлі для постійного та тимчасового проживання людей *
- •7.2. Дитячі дошкільні заклади
- •7.3. Навчальні та наукові заклади
- •7.5. Видовищні та культурно-просвітницькі установи
- •7.6. Підприємства торгівлі та харчування
- •7.7. Промислові підприємства
- •7.8. Об'єкти зберігання, ремонту і технічного обслуговування транспорту
- •7.10. Об'єкти зберігання
- •7.10.2. Склади лзр та гр
- •7.10.3. Склади балонів з газами
- •7.12. Автозаправні станції
- •8.1. Зварювальні та інші вогневі роботи
- •8.1.2. Газозварювальні (газорізальні) роботи. Різання металів із використанням гр
- •8.1.3. Електрозварювальні роботи
- •8.2. Фарбувальні роботи
- •8.3. Робота з мастиками, клеями та іншими подібними горючими речовинами й матеріалами
- •8.4. Будівельно-монтажні роботи
- •9. Порядок дій у разі пожежі
Захисні міри в електроустановках
Для захисту людей від ураження електричним струмом в умовах виробництва вживають наступних заходів: намагаються працювати при малих напругах, контролюють ізоляцію, забезпечують неприступність струмоведучих частин, застосовують захисне заземлення, захисне відключення і захисні засоби.
Захисні засоби, застосовувані в електроустановках
Усі захисні засоби, застосовувані в електроустановках, прийнято поділяти в залежності від їхнього призначення на три групи: ізолюючі, що обгороджують і допоміжні. Ізолюючі захисні засоби забезпечують електричну ізоляцію людини від струмоведучих частин, а також від землі. Основними захисними засобами є оперативні і вимірювальні штанги, що ізолюють і вимірювальні кліщі, покажчики напруг і ізолюючі пристрої і пристосування для ремонту (ізолюючі сходи, площадки).
56. Клласифікація приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
Вимоги щодо конструктивних та планувальних рішень промислових об'єктів, а також інших питань забезпечення їхньої пожежо- та вибухобезпеки значною мірою визначаються категорією приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Визначення категорії приміщення проводиться з урахуванням показників пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів, що там знаходяться (використовуються) та їх кількості. Відповідно до ОНТП 24-86 приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяються на п'ять категорій (А, Б, В, Г, Д).
Категорія А. Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28 °С в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при спалахуванні котрих розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа. Речовини та матеріали, здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним в такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа.
Категорія Б. Горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28 °С та горючі рідини в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, при спалахуванні котрих розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа.
Категорія В. Горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали, речовини та матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним лише горіти за
умови, що приміщення, в яких вони знаходяться, або використовуються, не відносяться до категорій А та Б.
Категорія Г. Негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум'я; горючі гази, рідини, тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо.
Категорія Д. Негорючі речовини та матеріали в холодному стані. В основу розрахункового методу визначення категорій вибухопожежної та пожежної небезпеки виробничих приміщень покладено енергетичний підхід, що полягає в оцінці Згідно з категоріями приміщень визначають вимоги до конструктивних та планувальних рішень будівель, споруд, приміщень та до їх вогнестійкості.
Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою на стадії проектування визначають розробники технологічного процесу згідно з нормами технологічного проектування ОН ТІ 1-24-86 та відомчими нормами технологічного проектування. Для діючих підприємств категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою можуть визначатися технологами самих підприємств, організаціями, що мають відповідних фахівців та дозвіл (ліцензію) органів державного пожежного нагляду. Категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки, а також клас зони за правилами улаштування електроустановок, в тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, повинні бути позначені на вхідних дверях до приміщення, а також на межах зон всередині приміщення та назовні.
Після визначення категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою визначається категорія будівель в цілому.
Будівля (будинок) належить до категорії А, якщо у ній сумарна площа приміщень категорії А перевищує 5% площі усіх приміщень, або 200 м2. Допускається не відносити будівлю до категорії А, якщо сумарна площа приміщень категорій А в будівлі не перевищує 25% сумарної
площі усіх розташованих у ній приміщень (але не більше 1000 м2) і ці приміщення обладнуються установками автоматичного пожежогасіння.
Будівля належить до категорії Б, якщо одночасно виконуються дві умови:
а) будівля не належить до категорії А;
б) загальна площа приміщень категорії А і Б перевищує 5% сумарної площі усіх приміщень, або 200 м2.
Допускається не відносити будівлі до категорії Б, якщо сумарна площа приміщень категорій А і Б не перевищує 25% сумарної площі усіх розташованих в ній приміщень (але не більше 3500 м2) і ці приміщення обладнуються установками автоматичного пожежогасіння.
Будівля належить до категорії В, якщо одночасно виконуються дві умови:
а) будівля не належить до категорії А чи Б;
б) загальна площа приміщень категорії А, Б, В перевищує 5% (10%, якщо в будівлі відсутні приміщення категорій А і Б) сумарної площі усіх приміщень.
Допускається не відносити будівлі до категорії В, якщо сумарна площа приміщень категорій А, Б, В у будівлі не перевищує 25% сумар1 ної площі усіх розташованих в ній приміщень (але не більше 3500 м2) і ці приміщення обладнуються установками автоматичного пожежогасіння.
Будівля належить до категорії Г, якщо одночасно виконуються дві умови:
а) будівля не належить до категорій А, Б або В;
б) загальна площа приміщень категорії А, Б, В і Г перевищує 5% сумарної площі усіх приміщень, або 200 м2. Допускається не відносити будівлі до категорії Г, якщо сумарна площа приміщень категорій А, Б, В і Г не перевищує 25% сумарної площі усіх розташованих в ній приміщень (але не більше 5000 м2) і приміщення категорій А, Б, В обладнуються установками автоматичного пожежогасіння.
Будівля належить до категорії Д, якщо вона одночасно не належить до категорії А, Б, В або Г.
Визначення категорії будівель в цілому виконується після визначення категорій приміщень. Залежно від встановленої категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою, передбачається відповідний чинним нормативам комплекс об’ємно1планувальних рішень та
профілактичних заходів.