Розподіл профзахворювань по галузях народного господарства

В області найбільша кількість профзахворювань за останні 10 років реєструється в медичній галузі—від 1 випадку у 1998р. до 7 у 2005р. (за виключенням 2002р.). Це складає на протязі останніх 9 років 37,5-77,8% від всіх профзахворювань. На другому--місці галузь будівництва і промисловості будівельних матеріалів (майже щорічно по 1-4 випадки). Поодинокі випадки реєструються у сільському господарстві, хімічній, легкій промисловості, машинобудуванні, деревообробній і лісовій, харчовій галузях.

В Україні 60-82% профзахворювань реєструються у вугільній промисловості, 4,9-12,9% - у металургійній і машинобудівній. По інших галузях – менше 1%.

Розподіл профзахворювань по професіях

В області найчастіше профзахворювання реєструються у медпрацівників (1–7 випадків за рік), машиністів, слюсарів (1-3 випадки за рік), трактористів, екскаваторників (1-2 випадки на рік). Поодинокі випадки зареєстровані у агрономів, оператора, верстатника, ливарника, апаратника, чистильника, оздоблювальника, дробарника, бухгалтера, комірника, майстра, водія, шляхового робітника.

Розподіл профзахворювань по нозологіях (діагнозах)

В області щороку реєструються 2-3 випадки нейросенсорної туговухості, що пов’язано з дією високих рівнів шуму на робочих місцях (РМ) і невикористання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) працюючими.

За даними санепідслужби області при вибіркових обстеженнях об’єктів і РМ за 2003р. у 657 випадках (33,8%) на 657 РМ (36,1%) виявлено перевищення граничнодопустимих рівнів (ГДР) шуму. У 2009р.—195 дослідження шуму (27,1%) на 180 РМ (24,7%) не відповідало нормам.

Щорічно в області реєструються також по 1-2 пилові бронхіти та хронічні ларингіти, що пов’язано з високою запиленістю повітря робочої зони (РЗ). У 2003р. нами було зареєстровано 751 випадок (13,6%) перевищення граничнодопустимих концентрацій (ГДК) пилу у повітрі РЗ. У 2009р.—750 досліджень пилу (11,7%) перевищували ГДК пилу у повітрі робочої зони. Звичайно, ми розуміємо, що вибіркові дослідження лабораторій санепідслужби проводяться, як правило, на “гірших” РМ і не є репрезентативними.

У 1999-2009рр. (за винятком 2002р.) в області щорічно реєструється 2-6 випадків туберкульозу професійного характеру серед працівників тубдиспансерів (37,5-66,7% від всіх профзахворювань). Це пов’язано із наявністю фактору ризику на РМ працівників тубдиспансерів і недотриманням санітарно-епідеміологічного режиму у цих закладах. Що в свою чергу пов’язано із недостатнім фінансуванням закладів охорони здоров'я області, низькою заробітною платою у медичній галузі.

В області реєструються поодинокі випадки енцефалопатій, радикулопатій, силікозів, пневмоконіозів, бронхіальної астми, гострі та хронічні отруєння хімічними речовинами, хронічний гепатит, хвороба Кінбека, бореліоз, лептоспіроз, гіпернефрома.

В Україні біля 30% від всіх випадків профзахворювань займають пневмоконіози, біля 22% - пилові бронхіти, біля 18% - захворювання опорно-рухового апарату, біля 13% вібраційна хвороба, біля 5% нейросенсорна приглухуватість, менше 3% інші форми профпатології.

Основними чинниками, що сприяють розвитку профпатології як в Україні, так і в Рівненській області є:

• недосконалість та несправність засобів колективного захисту, порушення правил техніки безпеки, режимів праці – 21,7%;

• відсутність, неефективність, несправність і незастосування ЗІЗ – 22,7%;

• недосконалість технологій, машин і механізмів – 55,6%.

Розподіл профзахворювань по районах області та м. Рівне

Серед 16 районів і м. Рівне профзахворювання з 1998р. реєструвались у 8-ми районах і м. Рівне.

Найбільша кількість профзахворювань реєструється у м. Рівне (щорічно від 2 до 10 випадків (2007р.)), у Здолбунівському р-ні (1-4 випадки в рік). У Березнівському, Володимирецькому, Гощанському, Дубенському, Костопільському, Рівненському, Сарненському р-нах періодично реєструється по 1 випадку за рік. В інших 8-ми районах області за останні 10 років профзахворювання не реєструвались.

Одним із чинників низької профзахворюваності в області є недостатнє кадрове забезпечення профпатологічної служби. На сьогодні тільки у Рівненській обласній лікарні зареєстрована 1 ставка профпатолога, яка зайнята лікарем-профпатологом. У районах та м. Рівне працюють позаштатні профпатологи.

77. Перелік заходів, спрямованих на доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог або підвищення існуючого рівня охорони праці на виробництві, виконання яких може здійснюватись за рахунок коштів фондів охорони праці

1. Перелік заходів встановлюється для своєчасного планування і цільового фінансування заходів, спрямованих на попередження нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також посилення контролю за використанням коштів фондів охорони праці.

2. Перелік заходів поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та видів діяльності, де згідно з чинним законодавством створюються фонди охорони праці, чи виділяються цільові кошти з інших джерел з метою доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог або підвищення існуючого рівня охорони праці відповідно до зобов'язань колективного договору (угоди).

3. Перелік заходів передбачає:

Заходи, що можуть здійснюватись за рахунок коштів фонду охорони праці підприємств, установ, організацій (далі підприємства) чи спеціально виділених цільових коштів з інших джерел з метою доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог або підвищення існуючого рівня охорони праці.

Заходи, що можуть здійснюватись за рахунок коштів галузевого фонду охорони праці.

Заходи, що можуть здійснюватись за рахунок коштів регіонального фонду охорони праці.

Фінансування заходів, спрямованих на приведення умов і безпеки праці до нормативних вимог, підтримку досягнутого та підвищення існуючого рівня стану охорони праці можуть здійснюватись на підприємствах, як правило, за рахунок:

а) витрат виробництва за такими елементами:

- матеріальні затрати на удосконалення технологій та організацію виробництва, винахідництво та раціоналізацію, підтримку основних виробничих фондів у робочому стані, утримання засобів колективного захисту тощо;

б) амортизація основних фондів;

в) капітальних вкладень;

г) банківського кредиту;

д) кошторису видатків бюджетних організацій і установ;

е) фонду охорони праці.

3.1. Заходи, що можуть здійснюватись за рахунок коштів фонду охорони праці підприємств або спеціально виділених цільових коштів з інших джерел з метою доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог чи підвищення існуючого рівня охорони праці.

Кошти фонду охорони праці підприємства повинні використовуватись тільки на виконання комплексних заходів, які погоджені з місцевим органом Державного комітету по нагляду за охороною праці і забезпечують досягнення встановлених нормативів з охорони праці, подальше підвищення рівня охорони праці в умовах діючого виробництва. До цих заходів відносяться:

3.1.1. Атестація робочих місць та відповідність їх нормативним актам про охорону праці.

3.1.2. Розроблення, виготовлення та встановлення на діючих об'єктах засобів колективного захисту працюючих, засобів протиаварійного захисту, приладів і пристроїв безпеки.

3.1.3. Навчання працюючих з питань охорони праці, проведення нарад, семінарів, оглядів-конкурсів.

3.1.4. Забезпечення працюючих спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту.

3.1.5. Впровадження автоматичного та дистанційного управління виробничим обладнанням, технологічними процесами, засобами транспортування та підйому з метою забезпечення безпеки працюючих, в тому числі механізація та автоматизація робіт з підвищеною небезпекою та робіт, що пов'язані з фізичним та нервово-психічним перевантаженням.

3.1.6. Впровадження систем автоматичного контролю та сигналізації наявності шкідливих і небезпечних виробничих факторів, а також блокуючих пристроїв, що забезпечують аварійне відключення технологічного та енергетичного устаткування в разі виникнення небезпеки для обслуговуючого персоналу та працюючих.

3.1.7. Впровадження технічних пристроїв та устаткування, що забезпечують захист працюючих від ураження електричним струмом, дії статичної електрики та розрядів блискавок.

3.1.8. Встановлення запобіжних та захисних пристроїв з метою забезпечення безпечної експлуатації парових, водяних, газових, кисневих та інших виробничих комунікацій та споруд.

3.1.9. Механізація процесів розливу і транспортування отруйних, агресивних, пожежо- та вибухонебезпечних рідин, складування та транспортування вантажів, сировини і матеріалів.

3.1.10. Обладнання спеціальних механізмів, пристроїв та площадок, що забезпечують зручне та безпечне виконання робіт на висоті (в роботі по обслуговуванню освітлювальної арматури, склінню вікон, обслуговуванню запорної арматури, відкриванню люків залізничних напіввагонів тощо).

3.1.11. Модернізація технологічного, підйомно-транспортного та інших видів обладнання з метою доведення його до вимог нормативних актів про охорону праці.

3.1.12. Заходи щодо усунення безпосереднього контакту працівників із шкідливими речовинами та матеріалами, проведення індивідуального дозиметричного контролю за працюючими на територіях, забруднених радіонуклідами внаслідок аварії на ЧАЕС.

3.1.13. Приведення рівней шуму, вібрації, ультразвуку, іонізуючих та інших шкідливих випромінювань на робочих місцях у відповідність до вимог чинних нормативних актів.

3.1.14. Перепланування та розміщення раніше встановленого виробничого обладнання у відповідність з вимогами чинних нормативних актів про охорону праці.

3.1.15. Розроблення, виготовлення і монтаж нових, реконструкція наявних загальних, припливних, витяжних, місцевих вентиляційних систем, аспіраційних, пило-, газовловлюючих пристроїв у відповідності до вимог нормативних актів про охорону праці та їх паспортизація.

3.1.16. Реконструкція наявних систем природного та штучного освітлення з метою досягнення нормативних вимог щодо освітленості робочих місць діючого виробництва, евакуаційних виходів та місць масового переходу.

3.1.17. Переобладнання та впровадження систем опалювання та пристроїв кондиціонування повітря, обладнання теплових, водяних повітряних завіс та повітряних душів, утеплення дверей, вікон, підлог у діючому виробництві з метою доведення температурного режиму до встановлених нормативів.

3.1.18. Механізація прибирання виробничих приміщень, у тому числі стружки та інших відходів виробництва, очищення повітропроводів, освітлювальної арматури, вікон, світлових ліхтарів.

3.1.19. Проведення експертизи щодо технічного стану будівель та споруд.

3.1.20. Застосування сигнальних кольорів та знаків безпеки відповідно до чинних нормативних актів про охорону праці.

3.1.21. Попередження дорожньо-транспортних пригод на території підприємства (в тому числі обладнання канав та естакад для огляду автомашин, організація передрейсових та післярейсових медичних оглядів водіїв тощо).

3.1.22. Розширення, реконструкція та оснащення санітарно-побутових приміщень (гардеробних, душових, кімнат приймання їжі тощо) з метою доведення забезпеченості ними працюючих до чинних норм, додаткове обладнання цих приміщень сучасним інвентарем і пристроями.

3.1.23. Придбання, монтаж та забезпечення функціонування сатураторних пристроїв (в тому числі автоматів) для приготування газованої води.

3.1.24. Обладнання нових та реконструкція тих, що є, місць організованого відпочинку і обігріву працюючих, а також укрить від сонячних променів та атмосферних опадів при роботах на відкритому повітрі.

3.1.25 Обладнання фізкультурно-оздоровчих кімнат, кімнат харчування, психологічного розвантаження, здоров'я, придбання для цих цілей спортивного інвентаря, приладів, устаткування, лікувальних препаратів та медикаментів для профілактики профзахворювань та реабілітації здоров'я постраждалих від нещасних випадків на виробництві, оплата медичних послуг спеціалістів, забезпечення кімнат здоров'я фітонапоями, білково-вітамінними, адаптогенними та іншими оздоровчими напоями.

3.1.26. Залучення фахівців для надання допомоги з юридично-правових питань охорони праці та оцінки стану умов і безпеки праці.

3.1.27. Заохочення трудових колективів і окремих осіб, які плідно працюють над поліпшенням стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, на підставі діючого на підприємстві положення.

3.1.28. Організація кабінетів, кутків, пересувних лабораторій, виставок з охорони праці, придбання для них необхідних приладів, наочних посібників, демонстраційної апаратури тощо, необхідних для їх функціонування (в тому числі автоматизація робочих місць спеціалістів служб охорони праці).

3.1.29. Розроблення, видання і придбання нормативних актів про охорону праці, літератури, наочно-агітаційних матеріалів з цих питань, різних видів бланків, посвідчень, журналів реєстрації тощо з питань охорони праці.

3.1.30. Проведення обов'язкових медичних оглядів працюючих.

3.1.31. Відшкодування підприємствам, установам, організаціям витрат на відрядження працівників, які є членами комісії по спеціальному розслідуванню нещасних випадків на виробництві або залучені до її роботи.

Ці заходи є основою для опрацювання колективного договору.

Визначення першочергових заходів проводиться на підставі даних атестації робочих місць на відповідність їх нормативним актам про охорону праці, аналізу причин нещасних випадків на виробництві та профзахворювань з урахуванням їх економічної та соціальної ефективності.

Кошти фонду охорони праці підприємства не повинні витрачатись на ремонтні та інші роботи, пов'язані з підтримкою основних фондів (включаючи інженерно-технічні засоби безпеки, засоби колективного захисту працюючих) у належному технічному стані, на надання пільг і компенсацій працюючим, природоохоронні заходи.

3.2. Заходи, що можуть здійснюватись за рахунок коштів галузевого фонду охорони праці.

Кошти галузевого фонду охорони праці згідно з кошторисом, затвердженим відповідним міністерством, відомством, іншим центральним органом державної виконавчої влади, об'єднанням підприємств, що створено за галузевим принципом, спрямовуються на фінансування заходів, передбачених галузевою програмою поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, за погодженням з Державним комітетом по нагляду за охороною праці.

До таких заходів відносяться:

3.2.1. Розроблення та впровадження у виробництво засобів індивідуального та колективного захисту працюючих, приладів та систем контролю небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища.

3.2.2. Створення і впровадження автоматизованих систем попередження аварій, пожеж, нещасних випадків на виробництві, а також систем управління охороною праці.

3.2.3. Створення та впровадження у виробництво спеціальних технічних засобів для механізації важких, небезпечних та шкідливих робіт.

3.2.4. Опрацювання показників ергономічної оцінки рівня охорони праці.

3.2.5, Розроблення та реалізація заходів щодо боротьби з шкідливими га небезпечними факторами виробничого середовища (запиленість, загазування, шум, вібрація, ультразвук, іонізуючі та інші види шкідливих випромінювань та факторів).

3.2.6. Розроблення і реалізація заходів щодо попередження електротравматизму.

3.2.7. Розроблення і реалізація програм навчання та підвищення рівня знань працівників з питань охорони праці (в тому числі комп'ютерних).

3.2.8. Розроблення і впровадження тренажерів для навчання працівників та перевірки їх професійної придатності.

3.2.9. Створення та оснащення навчально-методичних та тренажерних центрів для навчання з питань охорони праці.

3.2.10. Розроблення і здійснення програм метрологічного, кадрового та організаційного забезпечення атестації робочих місць.

3.2.11. Розроблення і здійснення заходів, спрямованих на організацію державної системи сертифікації засобів індивідуального захисту щодо їх відповідності вимогам нормативів з охорони праці.

3.2.12. Створення та матеріально-технічне оснащення сертифікаційних лабораторій для сертифікації засобів індивідуального захисту.

3.2.13. Проведення конференцій, нарад, семінарів, оглядів-конкурсів тощо з питань охорони праці.

3.2.14. Інформаційне забезпечення охорони праці.

3.2.15. Організація випуску знаків безпеки, попереджувальних плакатів, зошитів, підручників, блокнотів та інших засобів канцелярського та побутового призначення з емблемою охорони праці.

3.2.16. Ознайомлення з досвідом зарубіжних країн з питань охорони праці, організація підвищення кваліфікації фахівців за кордоном.

3.2.17. Участь у діяльності міжнародних організацій, проведення міжнародних семінарів, нарад, виставок тощо.

3.2.18. Створення госпрозрахункових промислово-санітарних лабораторій (в тому числі пересувних) для надання допомоги підприємствам у проведенні атестації робочих місць на відповідність їх нормативним актам про охорону праці.

3.2.19. Проведення навчання посадових осіб з питань охорони праці.

3.2.20. Перевидання нормативних актів про охорону праці, які не плануються до перегляду найближчим часом.

3.2.21. Нормативно-правове забезпечення охорони праці.

3.2.22. Здійснення та впровадження у виробництво науково-дослідних, проектно-конструкторських робіт у галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.

3.2.23. Придбання нормативних актів про охорону праці.

3.2.24. Надання фінансової допомоги підприємствам для поліпшення умов та безпеки праці на виробництві.

3.2.25. Сприяння становленню і розвитку спеціалізованих підприємств та виробництв, науково-технічних центрів, творчих колективів, експертних груп, діяльність яких направлена на розв'язання проблем охорони праці.

3.2.26. Заохочення трудових колективів і окремих осіб, які працюють над розв'язанням проблем охорони праці, на підставі діючого в галузі положення.

3.2.27. Матеріально-технічне забезпечення діяльності галузевого фонду охорони праці.

3.3. Заходи, що можуть здійснюватись за рахунок коштів регіонального фонду охорони праці.

Кошти регіонального фонду охорони праці згідно з кошторисом, затвердженим Урядом Автономної Республіки Крим чи іншим відповідним місцевим органом державної виконавчої влади, який здійснює управління фондом, спрямовуються на фінансування регіональної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, яка розробляється спільно з відповідним територіальним управлінням або відповідною обласною інспекцією Державного комітету по нагляду за охороною праці.

До заходів, що мають міжгалузеве значення і включаються до регіональної програми, відносяться:

3.3.1. Заходи, що передбачені пунктами 3.2.1-3.2.4, 3.2.7-3.2.9, 3.2.12-3.2.21, 3.2.24-3.2.27 цього Переліку.

3.3.2. Приведення у відповідність до вимог нормативних актів сховищ отруйних, пожежо- і вибухонебезпечних речовин.

3.3.3. Утилізація шкідливих та небезпечних відходів виробництва.

3.3.4. Підвищення безпеки дорожнього руху в районах прохідних великих підприємств в разі наявності масового переходу вулиці їх працівниками.

3.3.5. Забезпечення безпечної експлуатації об'єктів, де постійно перебуває значна кількість людей (магазини, заклади освіти, палаци культури тощо).

3.3.6. Створення та обладнання навчально-методичних центрів та проведення навчання з питань охорони праці та безпечної життєдіяльності населення.

3.3.7. Розроблення та реалізація циклу навчальних та інформаційних радіо- і телепередач, відео-, кіно- і діафільмів з питань охорони праці та безпечної життєдіяльності населення.

3.3.8. Матеріально-технічне забезпечення діяльності регіонального фонду охорони праці.

78. ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № 2 ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ПЕРСОНАЛЬНІ КОМП'ЮТЕРИ

I.ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ 1 .

До самостійної роботи на персональних комп'ютерах (прийом та введення інформації коректування,читання з екрану) допускаються особи віком більше 18 років, які пройшли навчання з безпечних методів виконання робіт та інструктаж на робочому місці. 2. Працюючий на комп’ютері повинен мати не нижче І-ІІ кваліфікаційної групи з електробезпеки. 3. Комп’ютери повинні мати передбачений заводом - виготовлювачем захист від ураження електрострумом. 4.    Розташування комп"ютера: а) комп’ютер встановлюють на відстані не менше 1м від стін, між собою на відстані  не менше як 1,5м; б)виключають можливість прямого засвічування екрану джерелом природного освітлення; в)поверхня екрану повинна знаходитись на відстані 400-700мм,від очей користувача; г)висота робочої поверхні столу повинна становити 680-800мм,ширина-не менше 500мм; д)стілець повинен мати висоту 280-320мм,ширину-не менше як 380мм; є)повинна бути стійка підставка для ніг шириною не менше 300мм. 5.    Особам, які працюють на комп'ютерах забороняється: -торкатися обірваних та оголених електричних проводів; -користуватися пошкодженими розетками та вилками; -працювати при знятому кожусі на моніторі чи системному блоці; -працювати на комп'ютерах,монітори яких розташовані один проти другого в межах кімнати(приміщення). 6.    При роботі з текстом,інформацією рекомендується працювати на світлому (білому) фоні з чорними знаками. 7.    При роботі комп’ютером можуть виникнути небезпечні та шкідливі виробничі фактори: -електромагнітні поля (радіочастоти); -електростатичне поле; -недостатнє освітлення; -психоемоційна напруга при тривалій роботі з екраном відеомонітору. 8. Особи, які працюють на комп’ютері повинні дотримуватися наступного режиму праці: -при введенні даних, читанні інформації з екрану безперервна тривалість роботи не повинна перевищувати 4-х годин при 8-годинному робочому дні; -через кожну годину роботи необхідно робити перерву на 5-10 хвилин, а через 2 години -15 хвилин; -перерви використовувати для зорового та фізичного розвантажування: а)стоячи або сидячи робити похитування головою ліворуч-праворуч (темп швидкий); б)стоячи або сидячи робити нахили голови уперед-назад (темп помірний); в)масаж лоба, злегка його погладжуючи, а також погладжуючи ділянки над бровами у напрямку до скронь; г)стоячи або сидячи здійснюємо самомасаж шиї та потилиці,погладжуючи потилицю та шию у напрямку до торса; -невиконання вимог діючої інструкції є порушенням трудової дисципліни, що може тягнути за собою відповідальність згідно діючих правил та положень.

ІІ. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

1 .Перед початком роботи перевірити: -    розміщення складових частин комп"ютера (монітор, принтер, та інших блоків ); -    монітор слід розташовувати таким чином, щоб кут зору на екран монітора становив 10-15 градусів, а відстань до екрана 400-800 мм. -    цілісність, з'єднувальних кабелів. -    підключення складових частин комп"ютера згідно схеми з"єднання. -    наявність передбачених захисних екранів. -    наявність і стан захисних кожухів. Підготовку комп"ютера до роботи провадити у відключеному стані. -    забезпечити освітлення робочого місця таким чином, щоб не утворювались відблиски від клавіатури та екрану відеомонітора в напрямку очей працюючого; -     при неможливості забезпечення - застосовувати спеціальні захисні сітки, фільтри.

ІІІ. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ

1.Підключення комп"ютера проводити послідовно, згідно з інструкцією по експлуатації. 2. Не підключати та не відключати з’єднувачі електроживлення при включеному комп"ютері. 3. Під час перерв у роботі виключити монітор комп’ютера. 4. Не залишати працюючий комп’ютер без нагляду. 5. Працювати з екранними захисними сітками та захисними екранами, які встановлюються на моніторах(якщо такі передбачені).

IV.    ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПО ЗАКІНЧЕННІ РОБОТИ

1.    Виключити комп’ютер в послідовності згідно з інструкцією по експлуатації. 2. Доповідати особі,яка відповідає за технічний стан комп’ютера, про всі зауваження і несправності в роботі комп’ютера, якщо вони мали місце. 3. Привести в порядок робоче місце, прибрати зайві предмети та сміття. 4. Покласти носії інформації до місць збереження. V.    ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ 1.     При виникненні ситуації (поява шумів,скрипів при роботі, запаху гару та диму), яка може привести до аварії, необхідно терміново відключити комп’ютер від електромережі і повідомити про це особу, яка відповідає за технічний стан комп’ютера. Самостійна  ліквідація несправності забороняється. 2.    При необхідності надати першу медичну допомогу потерпілим