- •17.Класифікація речовин за характером впливу на організм і загальні вимоги безпеки
- •18. Класифікація шкідливих речовин за ступенем впливу на організм людини. Гдк та cl50 представників кожного классу
- •19. Типи комбінованоі діі отруйних речовин
- •20. Захист працюючих від промислових газів, парів і пилу
- •21. Вентиляція та кондиціювання виробничих приміщень. Види вентиляції.
- •Види вентиляції
- •22. Забезпечення нагляду за виробничим середовищем.
- •23. Санітарні норми проектування промислових підприємств
- •24. Санітарно-побутове забезпечення працівників. Основні нормативні документи.
- •25. Оптимальні і допустимі метеорологічні умови на робочих місцях. Нормування параметрів мікроклімату.
- •26. Роль виробничого освітлення в охороні праці. Види штучного освітлення за функціональним призначенням.
- •27. Нормативно-технічна документація з охорони праці.
- •28. Розслідування, облік і аналіз нещасних випадків
- •29. Фізичні шкідливі та небезпечні фактори на виробництві
- •30. Соціально-економічні заходи з оп
- •31. Організаційно-технічні заходи і засоби оп
- •32. Санітарно-гігієнічні та Лікувально-профілактичні заходи з оп
- •33. Приклади позитивного досвіду в орг.-ї оп за рубежем та в Україні.
- •34. Засоби індивідуального та колективного захисту працівників
- •35. Класифікація засобів захисту та порядок забезпечення ними працівників
- •36. Шум. Походження шуму. Вплив на організм та нормування.
- •37.Методи боротьби із шумом
- •38. Вібрації на виробництві. Вібраційні пошкодження організму та нормування впливу.
- •39. Заходи по боротьбі з шкідливим впливом вібрації.
- •40. Ультразвук та інфразвук як шкідливі виробничі фактори. Їх вплив на працюючих і нормування впливу.
- •- 25 І більше - 110 дБ.
- •41. Електромагнітні поля у виробничому середовищі
- •42. Електромагнітні поля промислової частоти. Їх вплив на організм та нормування згідно гост 12.1.002-84 та сн №5802-91.
- •44. Методи захисту від впливу електромагнітних випромінювань.
- •45. Поняття про іонізуюче випромінювання та його вплив на організм. Нормування ів.
- •46. Заходи та засоби захисту від негативного впливу іонізуючого випромінювання.
- •48. Техніка безпеки
- •49. Вимоги безпеки при експлуатації роз вант машин та обладнання
- •50. Безпечність ємностей, апаратів і обладнання з надлишковим тиском.
- •52. Особливості впливу електричного струму на організм людини.
- •53. Види пошкоджень організму
- •54. Причини ураження електричним струмом та основні заходи захисту
- •55. Залежність Дії електричного струму на людину від тривалості дії, умоав середовища, фіз стану люд.
- •Захисні міри в електроустановках
- •Захисні засоби, застосовувані в електроустановках
- •56. Клласифікація приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •57. Загальні відомості про горіння та швид пошир полумя
- •58. Пожежна небезпека на вир-ві та заходи профілактики
- •59. Первинні засоби гасіння пожеж
- •61. Поняття про виробничий і невиробничий травматизм. Їх показники в Україні.
- •62. Поняття про виробничий травматизм на підприємствах Хмельн.Області.
- •68. Зу «Про санітарне та епідемічне благополуччя населення»
- •69. Медогляд і проф. Захворювання в Україні
- •71. Паспорт
- •72. Метерелогічні умови та їх вплив на організм
- •73. Планування та фінансування заходів з оп
- •75. Методи і засоби гасіння пожеж.
- •Розподіл профзахворювань по галузях народного господарства
- •79. Безпека при електроремонтних роботах
- •80. Закон України «Про пожежну безпеку»
- •81. Правила пожежної безпеки в Україні
- •1. Галузь застосування
- •2. Загальні положення
- •81. Правила пожежної безпеки в Україні
- •3. Організаційні заходи щодо забезпечення
- •4. Загальні вимоги пожежної безпеки
- •5.1. Електроустановки
- •5.2. Опалення
- •5.3. Вентиляція і кондиціонування
- •5.5. Газове обладнання
- •6. Вимоги до утримання технічних засобів протипожежного захисту
- •6.4. Пожежна техніка. Первинні засоби пожежогасіння
- •7. Основні вимоги пожежної безпеки до об'єктів різного призначення
- •7.1. Будівлі для постійного та тимчасового проживання людей *
- •7.2. Дитячі дошкільні заклади
- •7.3. Навчальні та наукові заклади
- •7.5. Видовищні та культурно-просвітницькі установи
- •7.6. Підприємства торгівлі та харчування
- •7.7. Промислові підприємства
- •7.8. Об'єкти зберігання, ремонту і технічного обслуговування транспорту
- •7.10. Об'єкти зберігання
- •7.10.2. Склади лзр та гр
- •7.10.3. Склади балонів з газами
- •7.12. Автозаправні станції
- •8.1. Зварювальні та інші вогневі роботи
- •8.1.2. Газозварювальні (газорізальні) роботи. Різання металів із використанням гр
- •8.1.3. Електрозварювальні роботи
- •8.2. Фарбувальні роботи
- •8.3. Робота з мастиками, клеями та іншими подібними горючими речовинами й матеріалами
- •8.4. Будівельно-монтажні роботи
- •9. Порядок дій у разі пожежі
25. Оптимальні і допустимі метеорологічні умови на робочих місцях. Нормування параметрів мікроклімату.
Оптимальні мікрокліматичні умови - сполучення параметрів мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину забезпечують збереження нормального функціонального і теплового стану організму без напруження реакцій терморегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту і створюють передумови для високого рівня працездатності.
Допустимі мікрокліматичні умови - сполучення параметрів мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину можуть викликати такі тимчасові зміни функціонального і теплового стану організму, що не виходять за межі фізіологічних пристосувальних можливостей. При цьому не виникає ушкоджень чи порушень стану здоров'я, але можуть спостерігатися дискомфорт ні теплові відчуття, погіршення самопочуття і зниження працездатності.
Оптимальні метеоумови забезпечують відчуття теплового комфорту і створюють передумови для високого рівня працездатності.
Допустимі метеоумови забезпечують нормальні умови праці, погіршення яких може призвести до професійних захворювань.
Для забезпечення оптимальних значень параметрів, звичайно, необхідно витратити більше коштів (кондиціонування повітря), ніж для забезпечення допустимих значень параметрів. Відповідно до норм вони (оптимальні умови) створюються в кабінах, на пультах і місцях керування технологічними процесами, у залах обчислювальної техніки, а також там, де це передбачено галузевими документами. В інших виробничих приміщеннях мають забезпечуватися допустимі метеоумови. У виробничих приміщеннях, де з технічних чи економічних причин неможливо забезпечити допустимі нормативні показники мікроклімату, мають передбачатися заходи щодо захисту працюючих від перегрівання чи охолодження.
26. Роль виробничого освітлення в охороні праці. Види штучного освітлення за функціональним призначенням.
Освітлення відіграє важливу роль у житті людини. Біля 90% інформації сприймається через зоровий канал, тому правильно виконане раціональне освітлення має важливе значення для виконання всіх видів робіт. Світло є не тільки важливою умовою роботи зорового аналізатора, але й біологічним фактором розвитку організму людини в цілому Для людини день і ніч, світло і темрява визначають біологічний ритм - бадьорість та сон. Отже, недостатня освітленість або її надмірна кількість знижують рівень збудженості центральної нервової системи і, природньо, активність усіх життєвих процесів. Раціональне освітлення є важливим фактором загальної культури виробництва. Неможливо забезпечити чистоту та порядок у приміщені, в якому напівтемрява, світильники брудні або в занедбаному стані.
Стан освітлення виробничих приміщень відіграє важливу роль і для попередження виробничого травматизму. Багато невгасних випадків на виробницві стається через погане освітлення. Втрати від цього становлять досить значні суми, а, головне, людина може загинути або стати інвалідом. Раціональне освітлення повинно відповідати таким умовам: бути достатнім (відповідним нормі); рівномірним; не утворювати тіней на робочій поверхні; не засліплювати працюючого; напрямок світлового потоку повинен відповідати зручному виконанню роботи. Це сприяє підтримці високого рівня працездатності, зберігає здоров'я людини та зменшує травматизм.
За своєю природою світло - це видиме випромінювання електромагнітних хвиль довжиною від 380 до 780 нм (1 нм дорівнює 10~9 м). Видиме світло (біле) є складовою цілого ряду кольорів, які залежать від довжини електромагнітних хвиль: фіолетовий 380...450 нм; синій 450...510 нм; зелений 510...575 нм; жовтий 575...620 нм; червоний 620...750 нм. Випромінювання вище 780 нм називають інфрачервоним, нижче 380 нм - ультрафіолетовим.
Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути трьох видів:
1. Природне - це пряме або відбите світло сонця (небосхилу), що освітлює приміщення через світлові прорізи в зовнішніх огоро-джувальних конструкціях.
2. Штучне - здійснюється штучними джерелами світла (лампами розжарювання або газорозрядними) і призначене для освітлення приміщень у темні години доби, або таких приміщеннь, які не мають природного освітлення.
3. Сполучене (суміщене) - одночасне поєднання природного і штучного освітлення.
Штучне освітлення поділяється в залежності від призначення на робоче, аварійне, евакуаційне та охоронне. Розрізняють такі системи штучного освітлення: загальне, місцеве та комбіноване.
Система загального освітлення призначена для освітлення всього приміщення, вона може бути рівномірною та локалізованою. Загальне рівномірне освітлення встановлюють у цехах, де виконуються однотипні роботи невисокої точності по усій площі приміщення при великій щільності робочих місць. Загальне локалізоване освітлення встановлюють на поточних лініях, при виконанні робіт, різноманітних за характером, на певних робочих місцях, при наявності стаціонарного затемнюючого обладнання, та якщо треба створити спрямованість світлового потоку.
Місцеве освітлення призначається для освітлення тільки робочих поверхонь, воно може бути стаціонарним (наприклад, для контролю за якістю продукції на поточних лініях) та переносним (для тимчасового збільшення освітленості окремих місць або зміни напрямку світлового потоку при огляді, контролі параметрів, ремонті).
Світильники місцевого освітлення повинні бути зручними у користуванні, а, головне, безпечними при експлуатації.
Категорично забороняється застосовувати лише місцеве освітлення, оскільки воно створює значну нерівномірність освітленості, яка підвищує втомленість зору та призводить до розладу нервової системи. Таке освітлення на виробництві є допоміжним до загального. Комбіноване освітлення складається з загального та місцевого. Його передбачають для робіт І—VIII розрядів точності за зоровими параметрами, та коли необхідно створити концентроване освітлення без утворення різких тіней.